Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політичні системи ЦСЄ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
1.17 Mб
Скачать

«Інститут уряду, функції і структура»

План

  1. Поняття виконавчої влади

  2. Ознаки і функції виконавчої влади

  3. Порядок формування і структура уряду у країнах ЦСЄ

  4. Повноваження уряду у країнах ЦСЄ

  5. Відповідальність уряду і його членів

Список використаної літератури

  1. Поняття виконавчої влади.

Закономірністю суспільно-політичного і державно-правового розвитку країн світу є концентрація найголовніших повноважень в органів виконавчої влади. Виконавча влада – це сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно-політичні і владно-адміністративні функції. Своєрідною верхівкою системи виконавчої влади є уряд – звичайно один з вищих органів держави, компетенція якого лише умовно може бути зведена до виконання законів, здійснення завдань у сфері управління.

Виконавча влада – у відповідності з теорією "поділу влади" влада правозастосовча, на яку покладається функція виконання прийнятих парламентом, тобто законодавчою владою законів. Виконавча влада незалежна від законодавчої влади, яка тим не менше вважається головною, першою владою. Виконавча влада належить або президенту – главі держави, і уряду (у т.зв. Президентських республіках), або главі держави (в парламентських республіках). Реальна роль глави держави в процесі здійснення повноважень виконавчої влади в парламентських країнах суто номінальна. У сучасну епоху фактичне значення виконавчої влади виходить далеко за рамки, встановлені теоретично, і самими конституціями. Виконавча влади вельми активно сприяє здійсненню повноважень законодавчою владою, будучи головним джерелом законодавчої ініціативи і результативно впливаючи на законодавчу діяльність парламентарів та.

Основне призначення виконавчої влади – організація практичного виконання Конституції і законів відповідної в процесі управлінської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних інтересів, запитів і потреб населення. Вона здійснюється шляхом реалізації державно-владних повноважень методами і засобами публічного, переважно адміністративного права.

До структури виконавчої влади зазвичай входить наступне:

  • органи виконавчої влади;

  • державні службовці;

  • юридична (правова) структура – система норм, що визначає ступінь компетенції органів влади і посадових осіб.

  1. Ознаки і функції виконавчої влади.

Ознаки виконавчої влади:

  • є органічною і щодо самостійною гілкою державної влади;

  • є провідником державної політики в життя;

  • підзаконна за своїм характером і завданням;

  • об’єктивувати у вигляді добре організованої системи органів виконавчої влади;

  • її діяльність є виконавчо-розпорядчої і носить постійний, безперервний у часі характер;

  • є винятковим володарем матеріальних ресурсів і владних повноважень примусового характеру.

Функції виконавчої влади :

  • Законодавче регулювання;

  • здійснення управлінської діяльності, спрямованої на виконання законів та реалізацію державної політики в різних сферах життя суспільства;

  • адміністративне правозастосування;

  • здійснення політики держави щодо ліцензування, реєстрації та сертифікації;

  • адміністративний контроль за дотриманням правових норм і загальнообов’язкових правил;

  • охорона правопорядку, тобто безпосереднє забезпечення безпеки громадян і суспільства;

  • інформаційне забезпечення органів державної влади.

До інших функцій виконавчої влади також відносять:

  • Виконавча, тобто виконання законів. Органи виконавчої влади мають право видавати підзаконні акти.

  • Прогнозування - передбачення змін у розвитку будь-яких подій або процесів на основі наявної інформації, у т. ч. наукової.

  • Планування - визначення напрямів, цілей, завдань і результатів тієї чи іншої керованої діяльності.

  • Організація - створення органів управління, визначення їх функцій і т.д.

  • Правове регулювання діяльності та функціонування відповідних структур.

  • Загальне керівництво і оперативно-розпорядча робота.

  • Координація (погодження) дій різних органів управління, посадових осіб і організацій.

  • Контроль, тобто перевірка фактичного стану справ для виявлення і усунення порушень законів.

  • Облік людських, матеріальних, грошових і інших засобів для здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності.

  • Методичне керівництво.

  • Кадрова робота, фінансування і т.д.