11.Однофакторні моделі діагностики банкрутства.

В основу однофакторного дискримінантного аналізу покладене сепаратне дослідження окремих показників та відповідна класифікація під-в.Загальний висновок про якість фінансового стану під-ва робиться на основі аналізу відповідності кожного із показників,які включені в спеціально підібрану систему,їх граничним значенням. Найбільш відомими однофакторними моделями є система показників Бівера і Вайбеля.Головним суперечливим моментом одноф-го дискримінантного аналізу є те, що значення окремих показників може свідчити про позитивний розвиток підприємства, а інших- про незадовільний.

6.Аналіз вихідних даних при розробці плану санації

Відбиває вихідну ситуацію на п-ві. Оцінювання зовнішніх умов, у яких функціонує п-во, є основою стратегічного планування і включає в себе вивчення загальних політико-економічних тенденцій, аналіз галузі та ринкового сегменту. Під час вивчення заг. політ.-ек. ситуації враховується розвиток ек. в цілому демографічна ситуація, технологічні новації, зміна політичного середовища.Аналіз фін.-господ.стану охоплює два аспекти: виробничо-господ. д-сть.; фін. стан. Аналіз причин фін кризи та слабких місць полягає в систематизації та оцінюванні відповідних чинників і їх впливу на фін.-господ д-сть п-ва. Потенціал розвитку п-ва визначається такими головними чинниками: фін. забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу; наявність кваліфікованого персоналу; «наявність надійних та дешевих джерел постачання сировини»; «наявність ринків збуту продукції»; -виробничий потенціал. Ефективну санацію можна забезпечити завдяки планомірному розвитку й використанню наявного в п-ва потенціалу, а також послабленню чинників, що обмежують можливості санації. На підставі аналізу вихдної ситуації доходять висновку про доцільність і можливість санації п-ва чи про необхідність його ліквідації.

7.Розробка фінансового розділу плану санації.

Фінансовий план має містити в собі:прогноз обсягів випуску та реалізації продукції;баланс грошових надходжень і витрат;зведений баланс активів і пасивів(до початку санації, в окремі періоди під час санації та після її проведення); аналіз шляхів досягнення беззбитковості підприємства;форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів;графіки освоєння, окупності та повернення фінансових ресурсів.У фінансовому плані наводиться також сума витрат на розробку плану санаціх та проведення санаційного аудиту.На підставі фінансового плану визначається загальна потреба підприємства у фінансових ресурсах із зовнішніх джерел.

8.Оцінка результатів та ефективності фінансової санації підприємства.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру. Санаційні заходи організаційно-правового хар-ру спрямовані на вдосконалення організаційної структури під-ва,організаційно-правових форм бізнесу,підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу.У цьому контексті розрізняють 2 вида санації:1)санація зі збереженням існуючого юридичного статусу під-ва-боржника;2)санація зі зміною організаційно-правової форми юр.статусу санованого під-ва.