Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MPP_МОЇ ШПОРИ_2.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
433.66 Кб
Скачать

73. Структура колізійної норми

Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і обов’язків сторін у правовідносинах, ускладнених іноземним елементом. Сукупність колізійних норм є колізійним правом конкретної країни. Колізійні норми є найскладнішою і найбільш об’ємною частиною МПрП. Колізійна норма складається з двох частин:

- об’єм або обсяг колізійної норми — це визначення комплексу відносин, до яких ця колізійна норма застосовується;

- прив’язка — вказівка на той правопорядок, що має бути застосований до відповідного комплексу відносин.

74. Судова та арбітражна практика як джерело МПП

Судова та арбітражна практика — це погляди суддів на певне питання, зафіксовані у рішеннях суду (судові преце­денти). Вони мають вирішальне значення для вирішення су­дами аналогічних питань у майбутньому. Судова та арбітраж­на практика є джерелом права у державах "сім’ї загального права". Розгорнута система судових прецедентів склалася у Великобританії. Менше застосовується це джерело права у США. Англійські прецеденти суттєво вплинули на формуван­ня прецедентних правил Австралії, Канади, ПАРГ Ізраїлю, Японії, Таїланду та деяких інших країн. Але, хоча судові пре­цеденти і є джерелом права в цих правових системах, їхня питома вага порівняно з прецедентною системою Великобри­танії чи США є значно меншою. Керівні судові рішення вияв­ляють чинне право, формулюють його. Переважно це рішення у справах з іноземними фірмами та іноземними особами, які стосуються питань власності, капіталу, інвестицій. У країнах, де судова та арбітражна практика є джерелом права, спостері­гається тенденція до регулювання правовідносин з "іноземним елементом" через застосування саме судових прецедентів, а не законодавчими нормами. Це пояснюється, зокрема, тим, що судовим прецедентам легше, ніж нормам права, дати різне тлумачення.

В державах "сім'ї континентального права" може чинитися вплив на правотворчість тлумаченням зако­нів, як це є у Франції; або ж рішення суду розглядаються як додаткове джерело права, як це є у Скандинавських країнах. У більшості з цих держав значення мають не стільки судові рішення з окремих справ, скільки узагальнення судової прак­тики з певних категорій таких справ.

В Україні судова та арбітражна практика не визнається джерелом права, в т. ч. міжнародного приватного. Проте тлу­мачення правових норм із допомогою судової практики має місце і в зазначеній галузі права.

75. Сфера застосування зу «Про міжнародне приватне право»

застосовується питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

- визначення застосовуваного права;

- процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

- підсудність судам України справ з іноземним елементом;

- виконання судових доручень;

- визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

76. Сфера застос. Віденської конвенції про міжнар. Договір купівлі-продажу

Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах:

а) коли ці держави є учасницями Конвенції;

б) коли відповідно до норм МПП застосовується право держави – учасниці Конвенції (ст. 1).

Стаття 2 Конвенції обумовлює, що норми Конвенції не застосовуються до продажу:

– товарів, що придбаваються для особистого, сімейного або домашнього використання, за винятком випадків, коли продавець у будь-який час до або в момент укладання договору не знав і не повинен був знати, що товари придбаваються для такого використання; – з аукціону; – у порядку виконавчого провадження або іншим способом в силу закону;

– фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних

документів і грошей;

– судів водного і повітрян. транспорту, судів на повітряній подушці;

– електроенергії.

Стаття 3 виключає застосування Конвенції до договорів підряду і договорів на надання послуг.

Конвенція не регулює такі питання:

– дійсність договору;

– перехід права власності на товар;

– відповідальність продавця за заподіяні товаром ушкодження здоров'я або смерть якої-небудь особи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]