67. Розірвання шлюбу в міжнародному приватному праві

У припиненні (розірвання) шлюбу у світі є три підходи.

1 розірвання шлюбу заборонено майже за будь-яких підстав(Аргентина, Ірландія, Іспанія, Колумбія).

2. розірвання шлюбу можливе на підставі клопотання жінки (Єгипет, Ліван), чоловіка (країни мусульманського права) або будь-кого з по¬дружжя, проте лише за передбачених в законі підстав, серед яких взаємна згода подружжя на розлучення не зазначена.

3. розірвання шлюбу є особистою справою подружжя, і якщо шлюб фактично не існує, відсутні будь-які розумні причини вважати його існуючим юридично.

У більшості держав для розірвання шлюбу встановлено судовий порядок. Проте в деяких передбачається і позасудовий порядок розірвання шлюбу. Також є випадки розлучення за рішенням короля, парламенту тощо.

Як проблема форми розірвання шлюбу у випадках змішаних шлюбів, так і, го¬ловним чином, проблема вибору права, яке є застосовним до розірвання такого шлюбу, стали підставою для виникнення явища, що отримало назву “шкутильгаюче розірвання шлюбу”. Є дві Гаазькі конвенції (в яких Україна участі не бере):

Тому судова практика виробила просте, але ефективне рішення: розірвання змішаного шлюбу можливе лише у випадках, коли воно задовольняє вимоги обох національних правопорядків.

68. Розрахунки в іноземній валюті

Оскільки відсутні світові кредитні гроші, прийняті у всіх країнах, у міжнародних розрахунках використовуються девізи - платіжні засоби в іноземній валюті. Зокрема:  Комерційні перекладні векселя, Звичайні (прості) векселі, Банківські векселі, чеки, перекази, картки. Поряд з нац валютами провідних країн використовуються між нар. валютні одиниці - ЕКЮ, ЄВРО.

Міжнародна торгова палата (International Chamber de Commerce — ICC), створена в Парижі на початку XX ст., розробляє та публікує Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів, інкасо та банківських гарантій. Вони є базою для національних нормативних та законо­давчих актів щодо міжнародних розрахунків та зовнішньої торгівлі.

Практичне здійснення міжнародних розрахунків учасників зовнішньоекономічних угод забезпечують комерційні або державні банки. Внаслідок того, що розрахунки за міжнародними операціями здійснюються безготівковим способом за допомогою записів на рахун­ках в установах банків, саме банки стають головною фігурою у системі міжнародних розрахунків. Банки не тільки виступають сполучною ланкою між контрагентами зовнішньоекономічних угод у різних країнах, а й повністю задовольняють виконання різнопланових міжна­родних операцій, у тому числі надають консультаційні послуги.

69. Роль міжнародних торговельних звичаїв

Підтвердженням значної ролі звичаїв і звичаїв у міжнародній торгівлі, складності й актуальності виникаючих у зв'язку з їхнім застосуванням правових питань служить те, що ці проблеми донині активно обговорюються в ряді конгресів по арбітражу, по порівняльному праву, а також у рамках діяльності Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі , одним із завдань якої є заохочення кодифікації й сприяння більш широкому визнанню ролі звичаїв і поводження.

Широке поширення типових контрактів і заг. умов продажу в міжнар. торгівлі сприяє становленню й закріпленню звичаїв.

Також значну роль у міжнародній торгівлі грають звичаї, які в той же час часто не збігаються по змісту в різних країнах і навіть у різних портах однієї й тієї ж країни. Аби не було негативних наслідків через різне трактування тих самих понять, на основі таких звичаїв були розроблені типові договори…

По своїй суті INCOTERMS є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних звичаїв. З юридичної точки зору вони не є обов'язковими для здійснення у всіх випадках зовнішньоторговельних операцій і несуть лише рекомендаційний характер. Але як показує світова практика, це все анітрошки не зменшує їхньої значимості.