Тема 2.5

1 питання. Характеристика творчої спадщини Калідаси. Проаналізуйте поеми Калідаси.

Відповідь. Найбільшим ліриком давньоіндійської літератури був Калідаса, відомий в Європі переважно як драматург. Калідасі приписують багато творів (близько 30) , але безсумнівно, йому належало 7: 3 драматичні твори («Шакунтала», «Мужність, здобута Урваші», «Малявіка та Агнімітра») та 4 ліро-епічні поеми («Хмара-вістун», «Народження Кумари», «Рід Рагу» і незакінчена поема «Пори року»). За традицією Калідаса при виборі тем звертався до міфології і ранньої літератури. Залежність від міфології – одна із найприкметніших рис творчості К, однак використовуючи міфологію, він творить власні сюжети і дає їм власне трактування.

«Народження Кумари». У центрі твору — історія кохання богині Парваті (дочки бога Гімалая) до бога Шіви. Шива не приймає кохання Парваті, але сила її кохання підкорює грізного бога, і він відповідає Парваті взаємністю. Від їхнього шлюбу повинен народитися Кумара, бог війни. Через цей твір проходять дві основні для творчості К теми – кохання і оспівування індійської природи, яку К часто одухотворює. К- великий майстер слова, який досягнув довконалості в зображенні почуттів, якими він наділяв герої своїх поем. Переживання людей він розкривав в тісному звязку з індійською природою. Ця характерна особливість творчості К знаходить вираження в ліричній поемі «Хмара-вістун», сюжет якої пов'язаний із «Рамаяною». Однак сюжет поеми досить простий, він тримається на описах почуттів. Напівбог Якша був вигнаний за свою провину з царства володаря Кувери у гори Рамагірі. На батьківщині Якші, у міфічному місті Алака, залишилася його кохана. Туди, на південь, пливе хмара, що несе їй звістку від коханого. Якша розповідає про горе та смуток жінки, яка чекає на його повернення, і просить хмару втішити і підбадьорити її. «Хмара-вістун» містить ряд пейзажних замальовок та побутових сцен із життя мирних поселян і міщан. Чільне місце у ній посідає опис шляху, який має пройти хмара-вістун.  «Прийом дороги» - цілком новий прийом у літературі. Це знахідка самого К. Саме через художні особливості опису дороги та деталізацію поему «Хмара-вістун» називають художнім підручником географічної Індії. Нерозривний звязок світу людини і світу природи є притаманним і для поеми «Пори року». Тут К засвідчує себе майстром, який вміє відтворювати дивовижну гру барв за допомогою слова, хоча ця поема вважається однією з перших у творчості К.

Т. 2.5, питання 3

Одним із найкращих творів Калідаси вважається поема «Хмара-вістун». Її сюжет пов'язаний із тематикою «Рамаяни». Головний герой – напівбог Якша, що був вигнаний за свою провинність до гір Рамагірі. На його батьківщині (міфічне місто Алака) залишилась кохана жінка, і саме туди, на південь до неї, летить хмара-вістун (вісник). Якша просить хмару передати коханій вістку, втішити її, адже вона чекає його повернення і дуже сумує.

Поема насичена величезною кількістю пейзажних замальовок, сцен із життя людей. Велика увага приділена описові дороги, яку має подолати хмара, несучи звістку.

«На північ від хором Кубери, там мою побачиш хату:

Здалека сяє брама там її: це Індри лук – веселка.

А поруч наше деревце – мандата: як мала дитина,

Що, виплекана милою, під квітів тягарем схилила.

Там смарагдові східці до ставка ведуть, що поза домом,

Він золотими лотосами на стеблах срібних вкритий;

Безпечно плавають фламінго по воді і не згадають

Про дивовижне близьке Манаса, коли тебе побачать.

На березі – «Гора розваг», її верховина із сапфірів,

Оточує її чудовий пліт із золотих бананів.

Ту гору, що дружина любить, згадую, нещасний,

Я завжди, дивлячись на тебе, коли блискавкою сяєш.

Альтанка там з ліан і гратами із куравак квітчастих.

Ашока там червоний ще росте, з ним кесара принадний.

Один зі мно прагне доторку ноги моєї жінки,

А другий – медом чарівним упитись з уст її солодких….»

Як бачимо, автор використовує численні метафори, порівняння, епітети. Його майстерність на дуже високому рівні, читаючи про описи природи, нам не доводиться нічого уявляти – прекрана картина сама одразу малюється перед очима – з такою точністю і талантом описана кожна деталь.

Також помітна любов автора до тварин і всього живого, адже він з невимовною ніжністю описує всі рослини, що ростуть в садах рідного краю Якші. Окремо слід сказати про майстерність Калідаси в портретній ліриці – опис коханої Якші, яскравий тому приклад.

«Струнка. Чорнява. Гострозуба, і з червоними вутами,

Вузенька станом, і з глибоким лоном, з жвавим взором сарни,

З повільною ходою стегон повних та міцних, з грудьми важкими,

Вона поміж красунь на світі – осяйне створіння Брахми»

Все наведене вище підтверджує висновки багатьох дослідників творчості Калідаси, що він є одним із найвеличніших поетів Давньої Індії. Не дарма його порівнюють із Вергілієм та Шекспіром.

Поема Калідаси «Хмара-вістун» започаткувала новий жанр індійської літератури – жанр послання, в якому почуття людей тісно пов’язані з описами певного міця, де все відбувається.