62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії

Відбулася заміна польського застарілого законодавства на австрійське.був введений австрійський цивільний кодекс.його джерелами були пандектне право,Прусське земське уложення і місцеве право деяких австрійських земель.у кодексі визнавались рівність громадян перед законом,свобода договірних відносин,цивільний шлюб.кримінальний кодекс скзалався з 2 частин кожна з яких мала розділ кримінального матеріального права і розділ процесуального права.головним способом показання було ув’язнення,за деякі злочини встановлювалася смертна кара.у процесі судових реформ була створена прокуратура яку очолював головний прокурор.прокуратура здійснювала нагляд за законністю дій державних установ суду слідчих органів окремих осіб.суди поділялися на шляхетські духовні міські домені альні й комітатські.

63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.

Абсолютна влада належала імператору який здійснював вище управління за допомогою численних установ.основним органом австр влади у галичині було губернське присутствіє на чолі з губернатором який призначався виключно з числа австрійців.територію галичини було поділено на 74 повіти на чолі з старостами яких призначав імператор.у сільських місцевостях політ владу здійснювали власники землеволодінь через війтів і мандаторів.мандатори мали статус держ чиновників,війти призначалися землевласниками з 3 обраних селянами кандидатів.закарпаття поділялося на 4 жупи якими управляли призначувані королем чиновники – жупани.жупи поділялися на комітати з коміськими правляннями.

64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).

У XVIII ст. здійснювалися неодноразові спроби систематизувати російське і, в тому числі українське, законодавство. На початку XIX ст. ця робота стає особливо інтенсивною, бо відсутність систематизації норм було однією з причин безладдя та зловживань у судах. «Собрание малороссийских прав» - це був по суті кодекс реально діючих норм цивільного пра-ва. Наприкінці 1807 р. відредагований рукописний примірник цього кодексу був переданий у другу експедицію кодифікаційної комісії. Там він і залишився на довгі роки у зв'язку з призупиненням загальноправової політики, спрямованої на формування єдиного правового поля Росії і УкраїниЗбірник складався з трьох частин, викла-дених у п'яти книжках. Частини поділені на розділи (всього 42), а розділи - на параграфи (всього 1377). Перша частина викладена в одній книжці під назвою «Cобрание Малороссийских прав касательно лиц по данным от присудствия коммисии оглавлениям». У цій час-тині викладені правові норми, що визначали право-здатність і дієздат-ність особи, порядок взяття шлюбу, майнові та особисті взаємовідносини подружжя, батьків і дітей. Наприклад, неповнолітніми вва-жались: жінки - до досягнення ними 13 річного віку, чоловіки - до 18 років. Жінка, яка досягла 13 років може вступити в шлюб.Друга частина збірника мала назву " Выписка из прав в Малороссии употребляемых, учиненная по руководству на II-е отде-ление о деяниях". Право-ві норми систематизовані в таких розділах: "Про дії взагалі", Про дії особистості", "Про договори", "Про дії недозволені". До цієї частини додано список цін на майно. Зміст другої частини свідчить про те, що тут викладені норми зобов'язального права, в тому числі з питань, що стосуються осуднос-ті, виявлення волі, договорів та зобов'язань, що з них випливають. Наприк-лад, в розділі 11. «Про договори» йдеться про те, що «предмет договоров заключается в свободной каждаго воле распоряжаться вечно по своему изво-лению собственным имением.» Хрестоматія з історії держави і прав України: У 2т. - Київ - Ін Юре, 1997.. стор.222.Третя частина "Зібрання Малоросійських прав" 1807 р. складала-ся з трьох книг, що мають аналогічну назву - "Выписка из прав Малороссии употребляемых, учиненная по руководству на III-е отде-ление о вещах или имении". У цій частині вміщені правові норми, що регулювали майнові від-носини: про володіння і власність, способи набуття права власності, про спадщину, земельне і оброчне право, про давність.Джерелами "Зібрання Малоросійських прав" 1807 р. були : третій Ли-товський статут, "Саксонське Зерцало", право Хелмінське, право Магдебур-зьке, "Порядок прав цивільних". У двадцяти випадках посилання відсутні. Але у вступі зазначено, що ці параграфи розроблені на підставі звичаїв.У цілому в зібранні, його додатках і поясненнях систематизовані правові норми, що визначали основні риси цивільного і сімейно-шлюбного права та права спадщини.