ieed hronologija

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України

«Київський політехнчний інститут» Кафедра міжнародної економіки

Чайковська М.А.

Хронологія виникнення та розвитку економіки та світової економічної думки:

дидактичні матеріали з дисципліни

«Історія економіки та економічної думки»

для студентів напрямів підготовки

6.030502 «Економічна кібернетика»,

6.030503 «Міжнародна економіка»

Рекомендовано Вченою радою ФММ НТУУ «КПІ»

Київ НТУУ «КПІ»

2012

Хронологія виникнення та розвитку економіки та світової економічної думки: дидактичні матеріали з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентов напрямів підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка» / Національний технічний університет України «КПІ», каф. міжнародної економіки; Чайковська М.А. - Київ : НТУУ «КПІ», 2012. - 50 с.

Гриф надано Вченою радою ФММ НТУУ „КПІ” (Протокол № від р.)

Довідкове видання Хронологія виникнення та розвитку

економіки та світової економічної думки: дидактичні матеріали з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»

для студентів напрямів підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка»

Хронологія виникнення та розвитку економіки та світової економічної думки: дидактичні матеріали з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» покликані допомогти студентам у засвоєнні та закріпленні почутого на лекційних заняттях матеріалу і слугує формурованню цілісної та хронологічно вірної картини розвитку економіки та світової економічної думки, що дозволяє сформувати раціональне економічне мислення студентів. Запропоновано розподіл матеріалу в історичній послідовності та з виокремленням таких елементів як: автор, список його праць, коротка характеристика його думки та напряму, школи до якої вона тяжіє. Призначені матеріали для студентів, що проходять підготовку за напрямами 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка» і можуть бути використані студентами інших економічних напрямів або усіма, хто цікавиться історією виникнення та розвитку економіки та світової економічної думки.

Рецензенты: Стеченко°Д.М., проф., д.е.н., проф. каф. міжнародної економіки НТУУ «КПІ»

За редакцією укладача Надруковано з оригінал-макета замовника

Вступ

Викладання дисципліни “Історія економіки та економічної думки” займає важливе місце в підготовці фахівців економічних напрямів підготовки і спеціальностей. Дисципліна є однією з перших ланок в ланцюжку економічних дисциплін, неодмінною передумовою правильного розуміння кращих економічних досягнень. Під впливом змін в економічному та соціальному житті суспільства змінюються й економічні теорії. Розуміння еволюції наукових поглядів - джерело для застосування різних економічно-теоретичних підходів до реальної дійсності.

Предмет дисципліни: процес розвитку економічних систем і виникнення та розвиток економічних поглядів, ідей, що склались у систему.

Мета дисципліни: формування підґрунтя для системного засвоєння економічних знань.

Завдання дисципліни: формування уявлень про закономірності та тенденції розвитку економічної думки; аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів у цілісну економічну теорію; ознайомлення з досягненнями видатних економістів.

Викладання даної дисципліни забезпечує формування високоосвіченого фахівця з економічним мисленням сучасного типу, а

також сприяє засвоєнню системи інших, конкретних та практично спрямованих дисциплін. Проблематика лекційного матеріалу закріплюється на семінарських заняттях із супутнім самостійним вивченням першоджерел. Під час самостійної підготовки хронологія допомагає студенту комплексно засвоїти зміст програму дисципліни,

зорієнтуватися у великій кількості та обсягах інформаційних джерел.

2.Важливість та корисність централізованої управлінської влади.

3.Контроль за виробництвом і розподілом.

«Кодекс царя Хаммурапі»(ХVIII ст. до н.е.), автор Хаммурапі (1792 — 1750 pp. до н.е., Вавилонське царство):

У ХVІІІ ст. до н.е для Вавілонського царства, розташованого у межиріччі Тигра і Єфрата, виникла реальна загроза руйнування підвалин його цілісності і, можливо, незалежності. Швидкий розвиток товарно-грошових відносин почав супроводжуватись різким скороченням надходжень податків у державну казну, а відповідно до цього — послабленням ефективності діяльності державних структур і особливо армії.

Основні ідеї та нововведення: 1. Хаммурапі перший із правителів стародавнього світу зрівняв силу царя з силою закону і визнав за підлеглими право самим турбуватися про своє життя.

2.Закони сприяли розширенню торговельних угод.

3.Царська влада турбувалася про захист інтересів общини і дрібних товаровиробників.

4.Зниження тяжкості відповідальності та рабства за борги.

5.Хаммурапі почав стягати податки сріблом.

6.Новий закон давав тепер можливість царським воїнам та іншим громадянам-вавилонянам не втрачати свої земельні наділи за борги.

"Пророцтво Неферті" (відома копія XV ст. до н.е., Стародавній Єгипет):

Описує соціальний переворот, що відбувся у XXIII—XXI ст. до н.е. у Єгипті і призвів до розпаду централізованої системи управління, порушивши строгу регламентацію господарського життя та контроль за діяльністю безпосередніх виробників.

Основні ідеї: 1. Автори наголошують на необхідності відродження деспотично-бюрократичного механізму регулювання господарства,

2.Висловлюється пропозиція щодо налагодження системи трудових повинностей для будівництва пірамід та іригаційних систем, підвищення військової могутності держави.

"Речення Іпусера"(відома копія XIII ст. до н.е., Стародавній Єгипет) :

Описує соціальний переворот, що відбувся у XXIII—XXI ст. до н.е. у Єгипті. Основні ідеї: 1. Наголошується на необхідності боротьби з безконтрольним зростанням лихварських операцій та боргового рабства.

2.Недопущення збагачення нижчих верств населення і початку в країні громадянської війни.

«Закони Ману» (Манавадхармашастра), (XI ст. до н.е., Стародавня Індія)

Основні ідеї: 1. Кастовий поділ суспільства на жерців-правителів, воїнів, землеробів та безправних шудра ( прислужників інших каст).

2.Господарська самостійність та економічна незалежність землеробів.

Школа легістів (VI-III ст. до н. е., Стародавній Китай):

Представники: Цзи Чань, Лі Куй, Шан Ян (390-338 рр. до н.е.), Хань Фей (280—233 pp. до н.е.).

Основні твори: «Хань Фей-цзи», «Книга правителя області Шан», IV ст. до н.е.

Основні ідеї: 1. В основі суспільного устрою має лежати цілісна система управління на основі закону, жорстка централізація та неухильне дотримання норм права.

2.Максимальне обмеження торгівлі, товарно-грошових відносин, строгий контроль та облік господарської діяльності селян, ремісників, насильне залучення до суспільно корисних робіт нероб, ледацюг та гультяїв.

3.Заперечення пріоритетності морально-етичних норм та авторитетності давнини.

Конфуціанство(VI-III ст. до н.е.,Стародавній Китай):

Представники: основоположник – Конфуцій (551-479 рр. до н.е.), Мен- цзи(372-289 рр. до н.е.), Сюнь-цзи(313-238 рр. до н.е.).

Основні праці: «Лунь Юй»(«Бесіди та судження»):

Основні ідеї: 1. В основі суспільного устрою повинно лежати природне право, визначене божественною волею.

2.Рабство та становий поділ суспільства встановлені Богом і природою, вони вічні та незмінні.

3.Ідеальні правила державного управління слід шукати в глибокій давнині( Конфуцій).

4.Головну увагу слід приділяти морально-єтичним нормам(

Конфуцій).

5.Значна увага приділяється соціально-економічним аспектам державного управління: турботі про народний добробут, забезпеченню соціальної стабільності, залученню населення до громадських робіт тощо.

6.Мен-цзи був захисником раціонального землекористування з метою піднесення добробуту селян і багатства держави. Він розробив проект земельної реформи, згідно з якою основою господарської системи повинна була стати сільська община із 8 великих родин, кожній з яких виділялась державою однакова земельна ділянка. Дев'ята ділянка мала оброблятись усіма общинниками спільно, урожай з неї призначався для державної скарбниці та утримання правителів і чиновників.

7.Мен-цзи зазначав обмежені можливості державної регламентації торгівлі в масштабах країни, висловлюючи побоювання, що регулювання цін "призведе до взаємного обману". Значну увагу він

приділяв розвитку внутрішньої торгівлі на основі товарообміну між землеробами та ремісниками.

8.Сюнь-цзи: управління державою становить необхідну закономірність суспільного розвитку, визначену природою людини.

9.На думку Сюнь-цзи, найважливішою функцією правителя є розподіл обов'язків у державі. Обґрунтовуючи ідею поділу праці у суспільстві, мислитель зазначав, що окрема людина "не може володіти мистецтвом усіх ремесел і якщо люди не будуть опиратися один на одного, то це призведе до злиднів" .

10.Сюнь-цзи вважав, що економічна політика держави має базуватись на принципах економії у витратах, збереження надлишків та забезпечення багатства народу.

 Даосизм(VI-V ст. до н.е.):

Представники: Лао-цзи (604-517 рр. до н.е.), Чжуан-цзи (кін. VI - поч. V ст. до н.е.).

Основні твори: «Дао де цзин»( «Шлях доброчинності, або Книга про силу і дію»), VI ст. до н.е.).

Основні ідеї: 1. Заперечення державного регулювання, пропагування принципу невтручання у суспільний розвиток.

2.Засудження соціальної нерівності.

3.Заперечення теоретичних знань та можливостей людського пізнання.

Моїзм(V ст. до н.е., Стародавній Китай):

Представники: Мо-цзи (479-400 рр. до н.е.).

Основні твори: «Мо-цзи»(«Трактат учителя Мо»), V ст.. до н.е. Основні ідеї: 1. Ідея «загальної любові» та загальної користі, необхідності узгодження суспільних та особистих інтересів.

2.Заперечення станового поділу суспільства, проголошення природної рівності людей.

3.Засудження рабства, війн, розкоші, привілеїв знаті, надмірного споживання.

4.Необхідність розвитку приватної ініціативи та старанної праці, чк запоруки суспільного добробуту.

Колективний економічний трактат «Гуань-Цзи» (IVIII ст. до н.е., Стародавній Китай):

Основні ідеї: 1. Золото і перли не розглядаються в трактаті як виключне багатство; такими визнаються передусім матеріальні блага (товари).

2.Золоту відводиться роль грошей (правда, таких, що забезпечують обмін, від якого все ж "вигоди у одних" бувають "більші, ніж у інших"), а з іншого — золото оголошується товаром, якщо ним вимірюються ресурси держави.

3.Праця проголошується джерелом багатства держави.

4.У трактаті чітко проводиться думка про необхідність стабільного розвитку економіки, а також твердиться, що тільки там "в поселеннях царює спокій", де ціни на хліб регулюються.

5.Для регулювання економіки в цілому автори трактату проповідують створення в державі запасів хліба, введення пільгових кредитів

землеробам, заміну податків безпосередньо на залізо і сіль посередніми, тобто розповсюдити податки на товари, що виробляються з їх використанням.

6.Утопічність ідеї авторів "зробити державу багатою і народ задоволеним" шляхом більш рівномірного розподілу національного багатства без "збагачення" купців і особливо лихварів.

7.Автори виявляли турботу про селян, пропонували обмежити їх обов´язкову трудову повинність, захистити їх від спекулянтів і лихварів. Турботу щодо поліпшення добробуту народу вони покладали на державу, якій належало активно втручатися в економічні справи.

8.Проголошується непорушність станового поділу суспільства.

9.Наголошується необхідність обліку господарських явищ.

Трактат «Артхашастра», (IV-III ст. до н.е., Стародавня Індія), автор: брахман Каутілья (приблизно 321-297 рр. до н.е. у роки правління царя Чандрагупти І).

Основні ідеї: 1. Держава у особі царя (раджі) має всю повноту влади, в його (царя) обов’язки входить піклування про колонізацію окраїн, побудову поселень, плантацій, розробку родовищ, розвиток промислів.

2.Наголошується необхідність досягнення активного балансу державного бюджету, введення точного рахівництва, визначення доходів та витрат.

3.Податки розглядаються як основне джерело поповнення скарбниці. З метою забезпечення податкових надходжень, землі недбалих господарів могли передати більш сумлінним.

4.Виправдовується соціальна нерівність, поділ суспільства на рабів та аріїв.

5.Зазначається відмінність між вартістю та ціною товару. Вартість визначається кількістю робочих днів, а ціна може відрізнятися в результаті конкуренції між покупцями.

6.Торгівля розглядається як важливе джерело надходжень до скарбниці. На думку Каутільї, регламентація торговельної діяльності, встановлення норми торговельного прибутку, оподаткування торговельних операцій, підтримка стабільного рівня товарних запасів, вплив на товарооборот залежно від сезонних коливань товарних цін з метою недопущення їх зловмисного використання є важливими функціями держави. У трактаті зазначається, що наглядач за торгівлею має наділятись широкими повноваженнями, знати ціни, вміти рахувати основні засоби, збиток, мито, прибуток, витрати з найму, а також інші витрати і відповідно до них встановлювати ціну.

7.Наголошується на тому, що спонукальним мотивом торгівлі є прибуток.

8.Значну увагу приділено регулюванню процесів розподілу торговельного прибутку між державою та купцями.

9.Детально розглядається необхідність встановлення митних і податкових платежів.

10.Визначається необхідність регулювання внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

ІІ. Економічна думка Античного світу:

Античний Рим.

Основні ідеї: 1. Закріплення права приватної власності.

2.Закріплено правовий статус вільних громадян та рабів.

Ксенофонт(430-355 рр. до н.е., Антична Греція).

Основні твори: «Про домашнє господарство»(«Ойкономія»), «Про доходи».

Основні ідеї:1.Наголошував на природності поділу праці на фізичну та розумову, а також суспільства на рабів та вільних людей.

2.Ствреджував, що будь-який товар має корисні властивості і може

- 427 р.

обмінюватись на інший товар.

3. У роботі «Про доходи» намагався знайти вихід із економічних труднощів Афін.

 Платон(427-347 рр. до н.е., Антична Греція):

Основні твори: «Держава».

- 384 р.

Основні ідеї: 1. Кожен займається тим, що в нього краще за все виходить( «ідея справедливості»).

2.Виступав за знищення приватної власності.

3.Загальність жінок та дітей( діти мали не знати свої батьків).

4.Державне регулювання шлюбів, суспільне виховання дітей.

Арістотель(384-322 рр. до н.е., Антична Греція):

Основні твори: робота «Політика».

Основні ідеї: 1. Обов’язкова наявність приватної власності.

- 355 р.

2.Діяльність ділилася на 2 групи: економію та хрематистику. Економія – сукупність явищ, пов’язаних з виробництвом і

- 347 р.

споживанням, в т.ч. і мала торгівля.

Хрематистика – вивчення «неприродних» явищ: крупної торгівлі, накопичення грошей ,тощо.

3. Гроші виступають засобом обміну і не можна скорочувати їх

- 322 р.

кількість.

4.Людина не може жити без держави та суспільства, які понад інтереси сім’ї та особистості.

Марк Катон(234-149 рр. до н.е., Античний Рим):

Основні твори: трактат «Землеробство».

Основні ідеї:1.Землеробство – найбільш достойне та почесне заняття.

2.Ідеалізував натуральне виробництво.

3.Надавав уроки ведення господарства зразкового власника маєтку. 4.Визначав рабів за знаряддя праці, які мали бути в постійній роботі. 5.Закликав до сіяння неприязні між рабами для уникнення змови і більшої покори.

2.Дохідність рабовласницького господарства пов’язував з якістю землі та агрокультурою.

3.Виступав за гнучкі методи примусу рабів до праці.

4.Вважав доцільним застосування також праці найманих робітників.

Марк Туллій Цицерон (106-43 рр. до н.е., Античний

Рим):

Основні ідеї: 1.Співчутливо ставився до землеробства та ненавидів торгівлю і ремісництво.

2.Виступав за недоторканність власності, мирного співіснування всіх верств населення, визнавав загарбницькі війни, тощо.

3.Виступав проти реформування аграрних відносин.

Луцій Юній Колумелла(І ст. н.е., Античний Рим):

Основні твори: 12 книг «Про сільське господарство». Основні ідеї: 1. Проведення інтенсифікації рабовласницьких господарств та реорганізація праці рабів.

2.Закликав купувати лише досвідчених рабів, створювати між ними конкуренцію та впровадити поділ їх праці задля більшої продуктивності праці.

3.Вважав доцільним перехід до колонату.

Раннє християнство( у І ст. н.е.):

Основні твори: «Біблія» та ряд Євангелій. Основні ідеї: 1. Засудження соціальної нерівності.

2. Соціальна оцінка праці вважалася справедливішою за індивідуальну. 3.Принципи загального трудового обов’язку та розподілу за працею. 4. Засудження лихварства та стягнення позичкового процента.

ІІІ. Економічна думка Середньовіччя(V - XVII ст.):

Канонізм (V-XVI cт.):

 Блаженний Августин(354 - 450 рр.):

Основні твори: «Сповідь», «Про Град Божий» Основні ідеї: 1. Вид праці не має впливати на положення у суспільстві.

2.Накопичення золота та срібла, лихварство та торговельний прибуток вважалися гріхом.

3. «Справедлива ціна» товару - це ціна, що відповідає затратам на його виробництво.

 Коран( написаний у 610-632 рр.):

Основні ідеї: 1. Поклав початки громадянського економічного права в арабських країнах.

2.Висвітлював соціальну нерівність та інститут приватної власності.

3.Обов’язковість благодійності та «добровільної милостині».

«Руська правда»( складена у ХІ-ХІІ ст., діяла до ХV ст., Київська Русь):

Основні ідеї: 1.Охорона права приватної власності.

2.Регламентувала правила укладання торговельних угод та торговельних операцій.

3.Обмежувала лихварські операції, упорядковувала систему боргів.

4.Визначала права громадян, пов’язані з успадкуванням.

Фома Аквінський(1225-1274 рр.):

Основні твори: «Сума теології» (1273 р.), «Про правління государів». Основні ідеї: 1. Людина не може існувати без суспільства та держави,

2.Гроші не можуть народжувати гроші.

3.Поділ суспільства на верстви необхідний.

4.Багатство ділиться на природне (плоди землі та ремесел) та штучне (золото та срібло).

5.Необхідність приватної власності.

6.«Справедлива ціна» - ціна, що відповідає витратам та забезпеченню людей благом відповідно до їх соціального стану.

Вчення Ібн Хальдуна(1332-1406 рр., арабські країни):

Основні твори: праця «Кітак аль-Ібар»(«Книга повчальних прикладів з історії арабів, персів, берберів і народів, що жили з ними на землі»). Основні ідеї: 1. Заклик до сумлінного відношення до праці.

2.Боротьба з жадібністю і марнотратством.

3.Розуміння необхідності соціальної та майнової нерівності.

 Іван Вишенський(1545- 1620-ті рр., Українські землі під владою Польщі та Литви):

Основні ідеї: 1. Критикував полько-католицьку реакцію, уніатство. 2. Засуджував кріпосництво, злочини і провини можновладців, багатство та розкіш шляхти, знаті, духовенства.

3. Відстоював ідеї соціальної рівності.

Загальні принципи: підтримка виробництва експортних товарів, та розвитку промисловості, протекціонізм, експансія торгового капіталу, розвиток мореплавства та захват колоній, різке збільшення податків з метою забезпечення перечислених вище справ.