VIII. Оцінювання навчальної діяльності студентів

VIII. 1. Критерії оцінок

Оцінка “відмінно”:

12 (98–100) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в належному обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.

11 (94–97) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в належному обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; давати поточну оцінку явищам літературного процесу (при цьому знання із двох модулів трохи різняться за рівнем).

10 (90–93) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в належному обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; давати поточну оцінку явищам літературного процесу (при цьому знання із двох модулів досить істотно різняться за рівнем)

Оцінка «добре»:

9 (85–90) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в достатньому обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.

8 (80–84) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в достатньому обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.

7 (75–90) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в достатньому обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.

Оцінка «задовільно»:

6 (70–74) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві та характерні риси літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти основним понятійним апаратом сучасного літературознавства.

5 (65–69) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві та характерні риси літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти основними поняттями сучасного літературознавства; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.

4 (60–64) ставиться тоді, коли студент знає: характерні риси літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти основними поняттями сучасного літературознавства.

Оцінка «незадовільно»

3 (35–59) ставиться тоді, коли студент знає: риси кількох літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти кількома поняттями сучасного літературознавства.

1–2 (0–34) ставиться тоді, коли студент знає: риси бодай однієї літературознавчої концепції ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти кількома поняттями сучасного літературознавства..