- •Дисципіна: сучасні методи літературознавчих досліджень і. Організаційно-методичні вказівки
- •Іі. Предмет, мета й завдання дисципліни
- •Ііі. Розподіл навчального часу
- •Ііі. Розподіл навчального часу за темами і видами занять
- •V. Тематичний план
- •V. 1. Спеціалісти
- •V. 2. Магістри
- •VI. Індивідуальна робота
- •VII. Контрольні заходи
- •VIII. Оцінювання навчальної діяльності студентів
- •VIII. 1. Критерії оцінок
- •VIII. 2. Оцінювання навчальної роботи студентів за 100-бальною системою
- •Іх. Інформаційно-методичне забезпечення. Список основної літератури
- •X. Структурно-логічна схема вивчення сучасних методів літературознавчих досліджень
- •Перелік екзаменаційних питань
VIII. Оцінювання навчальної діяльності студентів
VIII. 1. Критерії оцінок
Оцінка “відмінно”:
12 (98–100) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в належному обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.
11 (94–97) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в належному обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; давати поточну оцінку явищам літературного процесу (при цьому знання із двох модулів трохи різняться за рівнем).
10 (90–93) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в належному обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; давати поточну оцінку явищам літературного процесу (при цьому знання із двох модулів досить істотно різняться за рівнем)
Оцінка «добре»:
9 (85–90) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в достатньому обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.
8 (80–84) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в достатньому обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.
7 (75–90) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; специфіку постмодерної та постколоніальної критики в достатньому обсязі, а також уміє: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом сучасного літературознавства; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.
Оцінка «задовільно»:
6 (70–74) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві та характерні риси літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти основним понятійним апаратом сучасного літературознавства.
5 (65–69) ставиться тоді, коли студент знає: провідні тенденції в літературознавстві та характерні риси літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти основними поняттями сучасного літературознавства; давати поточну оцінку явищам літературного процесу.
4 (60–64) ставиться тоді, коли студент знає: характерні риси літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти основними поняттями сучасного літературознавства.
Оцінка «незадовільно»
3 (35–59) ставиться тоді, коли студент знає: риси кількох літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти кількома поняттями сучасного літературознавства.
1–2 (0–34) ставиться тоді, коли студент знає: риси бодай однієї літературознавчої концепції ХХ – початку ХХІ ст., а також уміє: володіти кількома поняттями сучасного літературознавства..