- •Дисципіна: сучасні методи літературознавчих досліджень і. Організаційно-методичні вказівки
- •Іі. Предмет, мета й завдання дисципліни
- •Ііі. Розподіл навчального часу
- •Ііі. Розподіл навчального часу за темами і видами занять
- •V. Тематичний план
- •V. 1. Спеціалісти
- •V. 2. Магістри
- •VI. Індивідуальна робота
- •VII. Контрольні заходи
- •VIII. Оцінювання навчальної діяльності студентів
- •VIII. 1. Критерії оцінок
- •VIII. 2. Оцінювання навчальної роботи студентів за 100-бальною системою
- •Іх. Інформаційно-методичне забезпечення. Список основної літератури
- •X. Структурно-логічна схема вивчення сучасних методів літературознавчих досліджень
- •Перелік екзаменаційних питань
Дисципіна: сучасні методи літературознавчих досліджень і. Організаційно-методичні вказівки
Вивчення сучасних методів літературознавчих досліджень засновується на знаннях таких дисциплін: 1) історія світової літератури (зокрема англійської, англоамериканської, німецької, французької); 2) теорія літератури; 3) літературознавство; 4) історія літературної критики; 5) фольклористика; 6) мовознавство; 7) історія; 8) соціологія; 9) філософія; 10) культурологія; 11) антропологія; 12) естетика.
Знання сучасних методів літературознавчих досліджень для філолога-україніста та вчителя української літератури є неодмінним складником професійної підготовки, оскільки йдеться про формування нових стандартів філологічної освіти завдяки ознайомленню з сучасними школами і напрямами літературознавства та критики, поширеними у світі дослідницькими й інтерпретаційними практиками.
Теоретичним підґрунтям курсу сучасні методи літературознавчих досліджень є власне теорія літератури ХХ століття в її синтезі з філософією, культурологією та антропологією.
У курсі сучасні методи літературознавчих досліджень розглядають загальні питання розвитку літературознавства, зокрема останніх десятиліть ХХ та початку ХХІ, основні тенденції, провідні напрямки та школи, а також особливості поступу науки про літературу на вітчизняних теренах.
При цьому передбачено використання таких форм контролю: оцінювання виступів на семінарах,
виголошення рефератів та участі у дискусіях;
оцінка рефератів та контрольних робіт;
перевірка конспектів джерел на певну тему;
евристична бесіда за певним колом питань;
перевірка знань основних положень провідних шкіл у сучасному літературознавстві, а також орієнтації у відповідному інструментарії й термінології;
іспит (шляхом опитування, співбесіди).
Іі. Предмет, мета й завдання дисципліни
Предметом курсу сучасні методи літературознавчих досліджень є тенденції та напрямки сучасної літературознавчої думки.
Метою вивчення сучасних методів літературознавчих досліджень є опанування комплексом питань, пов’язаних з методологією, понятійним апаратом, термінологією, напрямами розвитку таких шкіл, як психоаналіз, неоміфологізм (ритуально-міфологічна школа), формалізм, структуралізм, деконструктивізм, постструктуралізм, фемінізм, постколоніалізм, новий історизм.
Завданням курсу сучасні методи літературознавчих досліджень є формування в студентів таких знань та вмінь:
Модуль 1:
Студент повинен знати: обсяг предмета літературознавства; основні та допоміжні галузі дисципліни, їх взаємозв’язок, формування поглядів на літературу, її роль та призначення; зв’язок літературознавчої науки з такими гуманітарними дисциплінами як історія, соціологія, філософія, естетика, мовознавство, фольклористика; основні етапи розвитку літературознавства; провідні тенденції в літературознавстві ХХ століття; літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.
Студент повинен уміти: володіти основним термінологічним та понятійним апаратом літературознавства; мати навички аналізу літературного твору та літературного процесу; уміти вести дискусії, роботу у групах, обґрунтовувати власної позиції, а також розуміти і випрацьовувати позиції та стратегій, відмінних від власної; бути здатними давати поточну оцінку явищам літературного процесу.
Модульний контроль – евристична бесіда, перевірка рефератів
Модуль 2.
Студент повинен знати: внесок Гуссерля, Гайдеґґера, Гадамера в розвиток феноменологічної критики; риси герменевтики як філософської школи і літературної методології; особливості розвитку психоаналітичної школи в літературознавстві; основні засади неоміфологізму та особливості реалізації принципів ритуально-міфологічної школи на різних етапах історичного поступу; функціонування формалістичних методів; основні риси структуралізму, його філософські передумови, головні концептуальні засади, етапи розвитку; філософські засади постструктуралізму та деконструктивізму; основні риси феміністичної критики в літературознавстві; актуальність постмодерної та постколоніальної критики
Студент повинен уміти: володіти термінологічним апаратом сучасного літературознавства; розпізнавати та застосовувати на практиці різні літературознавчі методології відповідно до поставлених завдань; здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу; давати чітке тлумачення понять „лінгвістичний знак”, „мова”, „мовлення”, „синхронія”, „діахронія”, „літературність”, „поетична мова”, „очуднення (поновлення)”, „фабула/сюжет”, „матеріал/техніка”, „структура”, „бінарна опозиція”, „медіація”, „метафоризація”, „колаж”; аргументувати своє бачення проблеми тексту в сучасному літературознавстві; опрацювати основні праці подані до курсу та давати своє аргументоване тлумачення.
Модульний контроль – евристична бесіда, перевірка рефератів, контрольна робота.