Методичні вказівки до виконання розрахунково-аналітичного завдання № 4

Вибіркове спостереження є різновидом несуцільного спостереження. До його переваг відноситься те, що на основі детального вивчення невеликої частини всієї сукупності створюється можливість докладніше обстежити кожну одиницю генеральної сукупності. Крім того, вибіркове спостереження застосовують також тоді, коли треба провести дослідження за широкою програмою, при якій суцільне спостереження було б неможливим. Одним із важливих завдань вибіркового спостереження є вивчення середнього розміру досліджуваної ознаки (або середнього значення частки ознаки). Нагадаємо, що вибіркову та генеральну середні розраховують за формулою середньої арифметичної величини (простої або зваженої) залежно від того, за якими даними (згрупованими чи ні) визначаються ці показники.

Формули визначення середніх помилок вибіркового спостереження, що показують розбіжність між вибірковими та генеральними середніми й частками, для різних видів вибірки розглянуто в розділі 7.

Необхідно пам’ятати, що при визначенні середньої помилки репрезентативності для частки ознаки в окремих випадках дисперсія частки [] може дорівнювати нулю через мале значення однієї із складових [ або ()]. Тоді статистика рекомендує середню помилку частки визначати за формулою

,

де може набувати значення 2 або 3.

Коли частка навіть приблизно невідома наближений розрахунок середньої помилки вибірки для частки можна зробити, виходячи з того, що .

На наступному етапі визначають величину граничної помилки репрезентативності середнього значення ознаки і частки ознаки з певною ймовірністю (Р) та довірчі межі генеральних характеристик — та р (див. п. 7.3).

На основі теорії вибіркового спостереження визначають обсяг вибірки, необхідний і достатній для того, щоб вибірковий показник відрізнявся від генерального не більше, ніж на задану величину граничної помилки репрезентативності (порядок визначення чисельності вибірки див. п. 7.4).

При вивченні даної теми необхідно пам’ятати, що кінцевою метою будь-якого вибіркового спостереження є поширення одержаних даних на генеральну сукупність— визначення середнього значення ознаки () та частки ознаки в генеральній сукупності (р) за вибірковими даними. Способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність розглянуто в розділі 7.

Розрахунково-аналітичне завдання № 5 Статистичні методи вивчення кореляційного зв’язку між ознаками (парна кореляція)

Мета роботи: Навчитися досліджувати взаємозв’язки за допомогою застосування кореляційно - регресійного методу.

Завдання: 1. Виявити наявність і напрям кореляційного зв’язку між факторною і результативною ознаками для вибірки, що задана згідно з варіантом за даними табл. 4, використовуючи методи паралельного порівняння рядів х та у, побудови поля кореляції та метод аналітичних групувань (див. тему “Методи аналізу взаємозв’язків”). Зробити висновки про наявність і напрямок кореляційного зв’язку.

2. Оцінити щільність зв’язку між ознаками х та у за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона та перевірити його істотність для рівня значимості = 0,05.

3. Оцінити щільність кореляційного зв’язку шляхом обчислення коефіцієнта детермінації та емпіричного кореляційного відношення. Зробити висновки.

4. Для характеристики форми кореляційного зв’язку між факторною і результативною ознаками на графіку кореляційного поля побудувати емпіричну лінію регресії та зробити висновки щодо форми зв’язку. У випадку, якщо зв’язок між ознаками лінійний, визначити параметри а та b теоретичного рівняння регресії та побудувати його графік.