5. Природа і причини конфлікту. Конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) –

зіткнення протилежно направлених, несумісних одна з одною

тенденцій, цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів або суб’єктів взаємодії, пов’язане з гострими негативними емоційними переживаннями.

Ознаки конфліктних ситуацій:

• Факти приниження гідності людини в офіційній чи неофіційній обстановці;

• Різкі зміни у ставленні до роботи (функціональних обов’язків);

• Факти ухилення від виконання вказівок, розпоряджень безпосередніх керівників;

• Замкненість, пригніченість окремих осіб;

• Формальна постановка роботи керівника щодо управління персоналом;

• Негативні судження про оточуючу обстановку, про життя, діяльність співробітників, посадових осіб.

Модель конфлікту як процесу

Основні функціональні (позитивні) наслідки конфліктів

• Створення спільності людей, причетних до рішення проблеми.

• Можливість співробітництва в інших сферах та справах.

• Зменшення “синдрому покірності”, стимулювання висловлювання власних думок та ідей, відмінних від поглядів керівництва.

• Прийняття кращого рішення шляхом врахування більшої кількості думок.

• Сумісно прийняте рішення швидше та краще впроваджується в життя.

• Тимчасова розрядка, віддалення інших конфліктів, більш безпечний вихід емоцій.

• Звернення уваги на інші сторони проблеми, які потребують більш уважного розгляду та детального опрацювання.

• Сприяння процесу самосвідомості, розстановка пріоритетів, розуміння, що наявність суперечностей – не завжди “зло”.

• Покращення відносин між людьми.

Основні дисфункціональні (негативні) наслідки конфліктів

• Непродуктивні, конкурентні відносини, роз’єднаність між людьми.

• Недовіра один до одного, до керівництва, зниження ступеня співробітництва та взаємодії, викривлення дійсності.

• Відчуття образи, незадоволеності, поганий настрій.

• Зниження продуктивності праці, плинність кадрів.

• Визнання своєї позиції виключно позитивною, а чужої – негативною; уявлення про протилежну сторону як про “ворога”.

• Зниження взаємодії з протилежною стороною, що є перепоною для розв’язання виробничих завдань.

• Досягнення перемоги будь-якою ціною, зниження можливості реального вирішення конфлікту.

• Поглиблення та розширення конфлікту.

• Загроза реальним інтересам учасників конфлікту.

ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ

В

1 Етап

иникнення конфліктної ситуації – “ситуація потенційного конфлікту” - коли досягненню визначеного стану, цілей, потреб однієї сторони об’єктивно перешкоджає інша сторона (у випадку міжособистісного конфлікту мова йде про різні сторони однієї особистості).

Основні причини конфліктів:

• Розподіл ресурсів (матеріальних цінностей, коштів тощо) - намагання розподілити ресурси найбільш ефективно та намагання отримати їх у більшій кількості (психологія людини).

• Взаємозалежність завдань – взаємопов’язаність завдань у структурі організації і неадекватність реакції особистостей на принципи їх розв’язання.

• Відмінності у цілях – розмежування по підрозділах приводить до їх ігнорування.

• Неефективність комунікації (незадоволеність інформацією) – неадекватне розуміння, відмінності у критеріях оцінки, недостатня і неповна інформація /бар’єри комунікацій/.

• Відмінності уявлень про цінності – об’єктивна оцінка ситуації заміняється особистісними та груповими інтересами, установками, потребами, мотивами.

• Відмінності у психологічних особливостях, манерах поведінки – характер, темперамент, рівень авторитарності та догматичності, рівень самоповаги та життєвого досвіду, психологічна несумісність.