- •(1) Значення історії економічних вчень для оволодіння культурою економічного мислення і розвитку економічної науки в цілому
- •(2) Економічна думка стародавнього Сходу.
- •(3) Економічна думка середньовіччя.
- •(4) Меркантилізм як перше економічне вчення буржуазної політичної економії.
- •(7) Загальна характеристика роботи а.Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів”.
- •Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Д.Мілль, н.Сеніор.
- •(10) Критика ідей класичної школи політекономії у працях н. Сеніора, ф. Бастіа та г. Кері.
- •1. Критика ідей класичної школи в.Сеніора
- •2. Погляди ф.Бастіа щодо до ідей д.Рікардо, а.Сміта
- •3. Критика г.Кері класичної школи
- •(12) Пролетарська політична економія к.Маркса.
- •(13) Основні ідеї та висновки „Капіталу” к. Маркса.
- •(14) Економічний зміст вчення представників нової історичної школи
- •(15) Економічна теорія маржиналізму
- •(16)Американська школа маржиналізму.
- •(17) Економічні ідеї визвольного руху в Росії до реформи 1861 року.
- •(18) Соціально-економічні ідеї народництва
- •(19) Економічна думка в Україні у XIX столітті.
- •1850-1891 Представник революційно-демократичного напрямку, народився в сім‘ї багатого поміщика Київської губернії.
- •(20)(21)Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •(22) Центральні проблеми роботи Дж.-м. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, проценту та грошей”.
- •(23) Економічні теорії неолібералізму
- •(24)Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •(25) Монетаризм м.Фрідмена Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена
- •(26) Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
- •(27) Вплив нтп на сучасну політичну економію. Технологічний детермінізм - головний методологічний прийом тлумачення економічних явищ.
- •(28) Нобелелогія як самостійний напрям економічних досліджень
- •(29) Макроекономічні проблеми в роботах лауреатів Нобелівської премії.
- •(30) Мікроекономічні проблеми в роботах лауреатів Нобелівської премії.
- •(32) Історія започаткування нобелевської премії з економіки
- •(33) Теорія оптимальних валютних зон р.Менделла.
- •(34) «Кліометрія» в роботах р. Фотеля та д. Норта
(28) Нобелелогія як самостійний напрям економічних досліджень
Економічна нобелелогія - це сучасний розділ теорії економіки. Вона є виявом універсальності економічної науки. Бо саме на перетинах, у місцях дотику різнобічних напрямів пошуку, різних галузей економічної науки досягнуто вагомі результати у дослідженнях нобеліантів. У ній закумульовано, як зазначалося вище, колосальну практику, досвід і знання.
Економічна нобелелогія стимулює інтеграцію економічної історії, історії та теорії економічного мислення, філософії господарства, наукового маркетингу тощо. Саме з нею у найближчому майбутньому буде пов'язане кардинальне оновлення економічної теорії та збагачення практики. З урахуванням цього, варто серйозно переосмислити ставлення до економічної думки Заходу. Багато цікавих ідей економістів, які там працюють ще не ввійшли в широкий науковий обіг.
Економічна нобелелогія - це інструментарій для реалізації економічної політики в сучасних умовах. Значущість її особливо проявляється зараз, коли багато країн знаходяться на різній стадії економічного розвитку, мають відмінні інституції, пріоритети і т.п. Це з одного боку. З іншого, - знання економічної нобелелогії сприяє синхронному узгодженню міжнародної фінансової поведінки. Як, до речі, це відбувається із запровадженням євро, забезпечуючи при цьому стабільність європейської валюти.
(29) Макроекономічні проблеми в роботах лауреатів Нобелівської премії.
Найперші Нобелівські премії були присуджені за особливі досягнення у галузі макроекономіки. В 1970 р. американець Поль А. Самуельсон із Масачусетського технологічного інституту (Кембридж) отримав другу премію за розробку статичної і динамічної економічної теорії та вагомий внесок у вдосконалення економічного аналізу. Подальших 20 років премії надавали у галузі макроекономіки. І лише з 1990-их рр. нагородами були відзначені результати діяльності у галузі мікроекономіки. Так, у 1992 р. американський економіст Гарі Беккер із м. Чикаго отримав Нобелівську премію за розширення галузі економічного аналізу аж до аспекту людських взаємовідносин, включаючи при цьому неринкові відносини. Цей учений працював на межі економіки і соціології, досліджуючи, зокрема, сім’ю. Він аналізував не лише «економічний» бік у поведінці членів сімей – праценавантаження, споживання, домашнє виробництво і заощадження, а й такі недосліджувані раніше чинники, як освіта, шлюб, народження дітей, розлучення тощо. Г. Беккер також показав, як економічні причини впливають на вибір у цих сферах, і проаналізував «соціальну взаємодію» між індивідуумами поза ринковою системою.
(30) Мікроекономічні проблеми в роботах лауреатів Нобелівської премії.
станні Нобелівські премії в економіці були присуджені за аналіз ринків з асиметричною інформацією. За попередніми моделями у галузі мікроекономіки припускали, що всі учасники ринку є однаково поінформованими. Однак реальність завжди відрізняється від теорії, тому продукція нижчої якості може витісняти продукцію вищої якості. У 2001 р. Премія Центрального банку Швеції в галузі економіки пам’яті Альфреда Нобеля була розділена між Джорджем А. Акерлофом з Каліфорнійського університету (США, м. Берклі), Майклом А. Спенсом із Стенфордського університету (США, м. Стенфорд) і Джозефом Е. Стігліцем з Колумбійського університету (США, м. Нью-Йорк). Протягом 1970-их рр. ці лауреати розробили фундаментальні положення загальної теорії ринків із асиметричною інформацією, застосування якої надзвичайно широке – від традиційних сільськогосподарських ринків до сучасних фінансових. Таким чином, внесок науковців – це основа сучасної інформаційної економіки.
Визнання мікроекономіки як науки має кілька підстав. Сучасні моделі прийняття рішень більше не є абстрактними, оскільки з 1980-их рр. вони адаптовані до реальності. Значення мікроекономіки значною мірою зросло. У 1990-их рр. більш ніж половину Нобелівських премій було присуджено економістам, які аналізували поведінку індивідуумів на товарних і фінансових ринках. На той час у світі виникли нові проблеми: високий рівень безробіття, некерованість ринків, соціальні реформи, тому вищеназвані моделі стали необхідними для знаходження конкретних рішень у цих сферах.