1. «Методика дослідження вольової організації особистості» м.С. Гуткіна, г.Ф. Міхальченко, а.В. Прудило. Дозволяє оцінити особистість по наступних шкалах:

• Ц – ціннісно-смислова організація особистості.

• О – Організація діяльності.

• Р – Рішучість.

• Н – Наполегливість.

• С – Самовладання.

• См – Самостійність.

• Б – Показник брехні.

• З – Загальний показник, що характеризує вольову організацію особистості.

2. Опитувальник «Рівень суб'єктивного контролю» (РСК) Е.Ф. Бажина, Е.А. Голинкиної, А.М. Еткінда. Визначає уявлення людини про те, від кого залежать значущі для неї події життя по наступних шкалах:

• Загальна інтернальність.

• Інтернальність в області досягнень.

• Інтернальність в області невдач.

• Інтернальність в сімейних відносинах.

• Інтернальність в області діяльності.

• Інтернальність в міжособових відносинах.

• Інтернальність відносно здоров'я і хвороби.

3. Для математичної обробки і статистичного аналізу нами використовувався коефіцієнт кореляції Пірсона.

2.2. Вольові якості і локус контролю у студентів нуцзу.

Для дослідження вольових якостей особистості студентів НУЦЗУ нами використовувалася «Методика дослідження вольової організації особистості». Отримані результати відображені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники рівня розвитку вольових якостей особистості студентів НУЦЗУ

(у балах)

Шкали	М±σ
Ціннісно-смислова організація особистості	9,7±2,5
Організація діяльності	7,3±2,2
Рішучість	15,4±3,5
Наполегливість	12,6±3,3
Самовладання	15,8±3,7
Самостійність	18,5±4,1
Загальна вольова організація особистості	79,3±19,3

Отримані результати указують на те, що у досліджуваних у найбільшій мірі розвинені самостійність (18,5 балів), самовладання (15,8 балів) і рішучість (15,4 балів). Менш розвинені – організація діяльності (7,3 балів) і ціннісно-смислова організація особистості (9,7 балів).

Самостійність це узагальнена властивість особистості, що виявляється в ініціативності, критичності, адекватній самооцінці і відчутті особистої відповідальності за свою діяльність і поведінку. Самостійність особистості пов'язана з активною роботою думки, відчуттів і волі. Цей зв'язок двосторонній:

1) розвиток розумових і емоційно-вольових процесів - необхідна передумова самостійних думок і дій;

2) думки, що складаються в ході самостійної діяльності, і дії укріплюють і формують здатність не тільки приймати свідомо мотивовані дії, але і добиватися успішного виконання ухвалених рішень всупереч можливим труднощам. Тобто, можна стверджувати, що рівень розвитку самостійності у студентів дослідженої групи сприяє формуванню відповідальності, критичності і адекватності.

Самовладання це здатність людини здійснювати діяльність в дезорганізуючих її ситуаціях, що впливають на емоційну сферу. У самовладанні виявляється свідомо-вольова організація психічних процесів, регулюючих цю діяльність. Самовладання — показник емоційної і соціальної зрілості особистості. Достатньо високі показники за даною шкалою свідчать про те, що студенти дослідженої групи є особами, що достатньо сформувалися і зрілі, здатні продуктивно функціонувати в складних, стресогенних ситуаціях.

Рішучість це індивідуальна якість волі людини, пов'язана зі здатністю і умінням самостійно і своєчасно ухвалювати відповідальні рішення і наполегливо реалізовувати їх в реальній діяльності. У рішучої людини боротьба мотивів, що почалася, завершується ухваленням і виконанням рішення. Прояв рішучості — це не завжди миттєве, але завжди своєчасне рішення, прийняте і зі знанням справи, і з урахуванням конкретних обставин. Таким чином, можна констатувати, що студенти дослідженої групи здатні самостійно приймати своєчасні, адекватні рішення і реалізовувати їх в діяльності і спілкуванні. Що так само є показником особистісної зрілості досліджуваних.

Але насторожуючим фактом є низький рівень розвитку ціннісно-смислової сфери досліджуваних даної групи. Ціннісно-смислова сфера особистості включає два основні компоненти - ціннісні орієнтації і систему особових сенсів. Обидва компоненти нерозривно пов'язано з поняттям особистість, оскільки тісно стикаються з вивченням людської поведінки і спонук. Визначенням цінності явищ служить оцінка об'єктивної реальності. Тільки емоційно прийняті явища і активне, діяльне відношення до них індивіда створюють умови для інтеріоризації цінностей. В процесі інтеріоризації цінностей разом з розумовими і емоційними чинниками необхідні і вольові компоненти. Процес пізнання цінності, її прийняття і включення в особисту систему цінностей припускає наявність вольового акту. Такий низький показник розвитку даної сфери є показником становлення особистості, що продовжується, формування власного відношення до подій, що відбуваються навколо, до своєї особистості і інших людей. Тобто в цьому віці ще не оформилася остаточна ціннісно-смислова сфера особистості. Це означає, що на неї можна впливати в необхідному напрямі в навчально-виховному процесі.

Далі ми провели дослідження локуса контролю особистості за допомогою методики РСК, отримані результати представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Показники локуса контролю студентів НУЦЗУ (у стенах)

Шкали	Стени
Загальна інтернальність	4,9
Інтернальність в області досягнень	7,3
Інтернальність в області невдач	3,9
Інтернальність в сімейних відносинах	4,8
Інтернальність в області діяльності	3,3
Інтернальність в міжособових відносинах	7,1
Інтернальність в області здоров'я і хвороби	3,5

В цілому показник загальної інтернальності знаходиться у середньому діапазоні (4,9 стенів). Це означає, що в деяких ситуаціях особистість готова брати відповідальність на себе, а в деяких – передає її іншим людям або зовнішнім обставинам.

Нами отримані високі показники за шкалою інтернальності в області досягнень (7,3 стенів), що відповідають високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями. Досліджувані вважають, що всього хорошого, що було і є в їх житті, вони добилися самі і що вони здатні з успіхом досягати своїх цілей і в майбутньому.

За шкалою інтернальності в області невдач нами отримані низькі показники (3,9 стенів), які свідчать про те, що досліджувані схильні приписувати відповідальність за подібні події іншим людям або вважати їх результатом невдачі.

Показники за шкалою інтернальності в сімейних відносинах знаходяться в середньому діапазоні (4,8 стенів), що указує на здатність досліджуваних в деяких ситуаціях бути відповідальними за події їх сімейного життя, а в деяких вважати не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, що виникають в сім'ї.

За шкалою інтернальності в області діяльності нами отримані низькі показники (3,3 стенів). Це указує на те, що досліджувані схильні приписувати важливіше значення зовнішнім обставинам – керівництву, колегам по роботі, везінню-невдачі. Тобто, вони не готові брати на себе відповідальність за те, що відбувається в їх діяльності, зокрема – в навчальному процесі.

За шкалою інтернальності в області міжособових відносин нами отримані високі результати (7,1 стенів). Високий показник Ім свідчить про те, що людина вважає себе в силах контролювати свої неформальні відносини з іншими людьми, викликати до себе пошану і симпатію і так далі. Тобто, наші досліджувані готові брати на себе відповідальність за свої відносини з іншими людьми і активно їх створювати, розвивати і тому подібне.

За шкалою інтернальності в області здоров'я і хвороби нами отримані низькі результати (3,5 стенів). Це означає, що наші досліджувані вважають здоров'я і хворобу результатом випадку і сподіваються на те, що одужання прийде в результаті дій інших людей, насамперед лікарів.

Таким чином, можна констатувати, що студенти, які брали участь у дослідженні, мають зовнішній локус контролю в областях невдач, діяльності і здоров'я; а внутрішній в областях досягнень і міжособових відносин.