Практична робота № 15 Тема: Лікарські препарати, що призначаються в разі набряку легень.

Актуальність теми: Лікарські препарати, що впливають на функції органів дихання, широко застосовують при захворюваннях дихальних шляхів, для надання невідкладної допомоги у разі пригнічення дихання та набряку легень, тому дуже важливо знати особливості дії, застосування та способи введення цих ЛЗ.

Навчальнi цілі:

Студент повинен знати: класифікацію, основні питання фармакодинаміки та застосування лікарських препаратів, що призначаються в разі набряку легень; фармакокінетику (всмоктування, розподілення, шляхи виведення); основні показання та протипоказання до застосування, взаємодія з іншими препаратами; можливі побічні ефекти та заходи щодо їх запобігання.

Вміти: знаходити в довідниковій літературі інформацію про нові препарати і проводити їх порівняльну характеристику з вітчизняними та зарубіжними аналогами, давати рекомендації щодо раціонального застосування лікарських препаратів при захворюваннях дихальних шляхів та для невідкладної допомоги у разі набряку легень; замінювати відсутній в аптеці лікарський препарат на аналогічний.

Хід роботи

1.Опрацювати поданий теоретичний матеріал.

Набряк легень – тяжкий, небезпечний для життя стан, що потребує невідкладної допомоги. Набряк легень розвивається за рахунок гострої ліво шлункової серцевої недостатності при інтоксикації легень хімічними речовинами, гострої пневмонії, інфекційних захворювань, патології нирок, анафілактичному шоці, травмах черепа та грудної клітини, набряці мозку та ін. При змішування набрякової рідини з повітрям утворюється білкова піна, яка прискорює розвиток гіпоксії, що може стати причиною загибелі пацієнту.

При всіх формах набряку легень	На фоні підвищеного АТ	На фоні нормального АТ	На фоні серцевої недостатності
Піногасники Антифомсилан Спирт етиловий	Гангліоблокатори Гігроній Пінтамін Бензогексоній	Серцеві глікозиди Дігоксин Корглікон	Серцеві глікозиди Строфантин Корглікон
	α-адрено-блокатори Фентоламіну г/х Празозин	ГК Гідрокортизону ацетат Преднізолон	Протиаритмічні Лідокаїну г/х
	Судино-розширюючі міотропної дії Натрію нітропрусид Нітрогліцерин Ізосорбіду моно- нітрат	Наркотичні анальгетики Морфіну г/х Фентаніл
	Нейролептики Аміназин
	Діуретики Фуросемід Маніт Етакринова кислота Сечовина

Засоби, використовувані при гострому набряку легенів. Набряк легенів може розвиватися при захворюваннях серцево-судинної системи, при поразці хімічними речовинами легенів, при ряду інфекційних захворювань, захворю-ваннях печінки, бруньок, при набряку мозку. Природно, що терапія хворих з набряком легенів повинна проводитися з урахуванням форми основного за-хворювання. Проте принципи фармакотерапії набряку легенів єдині.

I. При високому тиску (при гіпертонічній хворобі) використовуються, передусім, наступні групи препаратів :

1. Гангліоблокатори (пентамин, гигроний, бензогексоний)

2. α-адреноблокатори (аминазин, фентоламін, дипразин).

3. Судинорозширювальні засоби міотропного типу дії

(эуфиллин, нітропрусид натрію).

Під дією цих препаратів нормалізується тиск, а значить - гемодинаміка, підвищується ефективність роботи серця, знижується тиск в малому крузі кровообігу.

II. При нормотензии рекомендується використовувати:

4. Діуретики (фуросемид або лазикс, маніт, сечовину).

III. При певних видах набряку легенів, наприклад при лівошлуночковій недостатності, застосовують:

5. Сердечні глікозиди (строфантин, коргликон).

6. Наркотичні анальгетики (морфін, фентаніл, таламонал).

Застосування цих ЛЗ обумовлене зниженням під впливом наркотичних анальгетиків збудливості ДЦ. Крім того, ці препарати, розширюючи периферичні судини, знижують венозне повернення крові до серця. Відбува-ється перерозподіл крові, що знижує тиск крові в малому крузі кровообігу.

IV. При набряку альвеол і освіті в них піни використовують піногасники. До останніх відносять спирт етиловий, пари якого разом з киснем вдихають че-рез носовий катетер або через маску. Спирт етиловий дратує слизові оболон-ки, що є його побічним ефектом. Кращим піногасником є силіконове з'єднан-ня, що має поверхнево-активні властивості, а саме антифомсилан. Препарат робить швидкий пеногасящий ефект, не дратує слизових оболонок. Його вво-дять інгаляційно у формі аерозоля спиртового розчину з киснем.

При набряку легенів будь-якого генезу використовують препарати глюко-кортикоїдніх гормонів в ін'єкційній ЛФ. Вводячи в/в преднізолон і його ана-логи, розраховують передусім, на мембрано стабілізуючу дію гормонів. Крім того, останні різко підвищують чутливість адренорецепторів до катехол-амінів, що також важливе для протинабрякової дії.