Висновки за розділом 1

Теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми формування особистості у студентському віці, розвитку вольових якостей особистості та локусу контролю дозволяє зробити наступні висновки. Студентський вік є складним періодом життя особистості. Він характеризується переходом від дитинства до дорослості, вимагає прийняття складних рішень, від яких певною мірою залежить майбутнє особистості. Це період екзістенціальних пошуків, етичних, моральних виборів. Велике значення у цей період має професійне навчання, в межах якого відбувається розвиток усіх якостей особистості.

Ефективність протікання даного періоду життя певною мірою залежить від ступеня розвитку вольових якостей особистості. Постановка мети, прийняття рішення її досягнення, перехід до втілення рішення в життя тісно пов’язані з вольовими актами людини. Все це є усвідомлені дії, що потребують активності, рішучості, наполегливості, самостійності, ініціативності.

Розвиток вольових якостей особистості тісно пов’язаний з локусом контролю, який адресує відповідальність зовнішнім обставинам або самій людині. Як доводять численні дослідження даної проблеми, поставленої мети зазвичай досягають люди з інтернальним локусом контролю, тобто ті, що беруть на себе відповідальність за все, що відбувається в їх житті.

Розділ 2 особливості взаємозв'язку вольових якостей і локуса контролю у студентів нуцзу

2.1. Програма і методи дослідження.

В даний час наше суспільство і освіта переживають достатньо складний період. Останнє десятиліття XX століття, пов'язане з глибокими суспільними змінами в країні, характеризувалося руйнуванням колишньої системи соціально-економічних відносин. Криза, що вразила країну, має виключно негативні соціальні наслідки, що відбилися на більшій частині населення України. Зниження матеріального благополуччя, безробіття, соціальні конфлікти і потрясіння - все це пред'являє особливі вимоги до здатності сучасної людини проявляти психологічну стійкість перед деструктивними соціальними впливами. Не менш важливим є і те, що відмова від планового регулювання економічних процесів і глибокі ринкові перетворення економічного життя країни сформували потребу держави і суспільства в новому типі фахівців, які повинні уміти адаптуватися до непростої динаміки сучасних виробничих відносин, повною мірою реалізовувати свої професійні, творчі можливості, сприяючи тим самим зростанню особистого добробуту і ефективному розвитку держави і суспільства. Таким чином, стає очевидною необхідність соціальних вимог до системи освіти по вихованню нової особистості українського громадянина, важливою властивістю якої є здатність долати різного роду трудності соціального характеру. Здатність долати труднощі у вирішенні складних життєвих проблем пов'язана з наявністю у людини розвиненої системи вольових якостей. Тим часом, в сучасній освіті, особливо на рівні вищої школи, цілеспрямована робота по розвитку вольових якостей особистості здійснюється явно в недостатньому ступені.

Методологічну основу дослідження склали ідеї гуманістичної психології, представлені в роботах А. Маслоу, К. Роджерса, Е. Фрома; принципи особово-орієнтованого підходу до розвитку особистості, викладені в роботах О.М. Леонтьєва, Л.І. Божовіч, Л.С. Славіної, що знайшли подальший розвиток в роботах К.А. Абульханової-Славської, А.Г. Асмолова, Г.А. Берулава, І.В. Дубровіної, Д.А. Леонтьєва, З.І. Рябикіної, І.Н. Семенова, Д.І. Фельдштейна і інш.; основні положення психології суб'єкта, відбиті в роботах А.В. Брушлінського, С.Л. Рубінштейна, В.П. Зінченко, В.В. Знакова і інш.; принципи системного підходу до дослідження особистості, розробленого в дослідженнях П.К. Анохіна, В.А. Карташева, Б.Ф. Ломова, B.C. Мерліна, Е.Г. Юдіна і інш.; теорії дослідження індивідуальності як інтегральної функціональної системи, представлені в працях П.К. Анохіна, Г.А. Берулава, В.А. Карташева, А.І. Крупнова, B.C. Мерліна, В.І. Моросанової, Т.Я. Решетової і інш.

У нашому дослідженні брали участь студенти 2 курсу соціально-психологічного факультету НУЦЗУ в кількості 35 осіб. Відповідно до об'єкту, предмету, мети і завдань дослідження нами були використані наступні методики: