4. Договір перевезення пасажира

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу – також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити вста­новлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу – також за його провезення (ч. 1 ст. 910 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (перевезення пасажира) або реальний (перевезення багажу), відплатний. Має публічний характер.

Форма договору: усна – у разі попереднього продажу квитка, або шляхом вчинення конклюдентних дій – посадка пасажира при подачі транспортного засобу.

Сторони договору: пасажир – фізична особа (як при перевезенні пасажира, так і його багажу) та перевізник (транспортна організація, яка належить, як правило, до транспорту загального користування).

Предмет договору: надання послуг, пов’язаних із перевезенням.

Пасажир має право:

1. одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;

2. провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;

3. купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;

4. перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах, встановлених транспортними кодексами (статутами) тощо.

Пасажир зобов’язаний:

1. сплатити за проїзд;

2. дотримуватися громадського порядку, правил користування транспортними засобами;

3. дбайливо ставитися до майна транспортної організації.

1 Цивільне право України / Ю.О. Заїка – К. 2008. – С. 228.