- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
В Україні за останні 7-10 років сформувалися певні фактори соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку, які можна розглядати як передумови переходу до інформаційного суспільства.
До таких передумов варто віднести такі.
1. Інформація стає суспільним ресурсом розвитку, масштаби її використання можна порівняти з традиційними (енергія, сировина і т.д.) ресурсами. Вже сьогодні обсяг продажів в Україні тільки засобів обчислювальної техніки й інформатики (в основному ПЕОМ і периферії) досягає величини більш одного мільйона штук у рік і оцінюється, приблизно, у 1,5 млрд, доларів. Як показує світовий досвід вартість продажів програмного продукту, зазвичай, дорівнює або трохи більше витрат на техніку, а витрати на персональні засоби зв'язку, аудіо- і відеоапаратуру, зазвичай, порівнянні з витратами на засоби обчислювальної техніки. Ця величина сумарних витрат на інформацію вже має макроекономічну значимість і характеризує ріст використання ресурсу «інформація».
2. Можна говорити про те, що в Україні сформувався й успішно розвивається вітчизняний ринок телекомунікацій, інформаційних технологій, продуктів і послуг. Обсяг за собів, що циркулюють на українському ринку, досягає 5-3. У цілому в країні росте парк ПК, прискореними темпами йде розвиток систем і засобів телекомунікації. Росте кількість корпоративних інформаційних мереж і безупинно збільшується число абонентів світових відкритих мереж. Кількість ук раїнських користувачів Інтернету швидко росте, Інтенсивно роз ширюється національна мережа зв'язку, що використовує су путникові канали. Успішно здійснюється телефонізація країни і стрімко росте ринок засобів мобільного зв'язку.
4. У значній мірі автоматизовано багато галузей господар ства, банківська сфера і сфера державного керування. 7,5 млрд. дол./рікє
10.12. Особливості і можливі шляхи переходу України до інформаційного суспільства Український шлях до інформаційного суспільства визна чається, як і для інших держав, її сьогоднішніми політични ми, соціально-економічними і соціально-культурними особливостями.
До таких особливостей варто віднести:
- нестабільність політичного й економічного становища в країні, що не дозволяє державі швидко й ефективно вирішу вати економічні й організаційні проблеми забезпечення пе реходу до інформаційного суспільства, розрахованого на три валу перспективу;
- економічні умови, характерні для перехідної економіки України: відсутність вільних інвестицій для фінансування програм і проектів, що реалізують стратегію переходу до інформаційного суспільства;
- ріст інформаційних потреб населення і суспільства в цілому в суспільне значимій політичній, економічній і соціальній інформації, у тому числі такої, що породжується державними і недержавними організаціями;
- недостатньо високий (порівняно з розвинутими країна ми) рівень розвитку інформаційно-комунікаційної інфраст руктури і промислового виробництва інформаційних засобів, продуктів і послуг, відсутність у держави засобів для їхньої модернізації і розширення;
- динамічний розвиток українського ринку інфор маційних і телекомунікаційних засобів, технологій, про дуктів і послуг;
- гранично високий рівень монополізації засобів масової інформації, слабка підконтрольність суспільству системи формування суспільної свідомості;
- випереджальне, у порівнянні по темпах росту з розвину тими країнами, створення різних систем зв'язку — каналів передачі інформації, комутаційних комплексів, засобів зв'язку і т.п. — та індустрії надання інформаційних послуг;
- наявність, в основному, високого наукового, освітнього і культурного потенціалу, створеного ще у СРСР і збережено го в Україні;
- порівняно дешева інтелектуальна робоча сила, що здатна ставити і вирішувати складні науково-технічні проблеми, рушійною силою якої у великому ступені є ентузіазм.
Розглянуті вище політичні і соціально-екоіїомічні умови, у яких ще близько 10 років буде відбуватися перехід України до інформаційного суспільства, істотно відрізняються від умов, характерних для розвинутих країн і, отже, вимагають визначення шляху, властивого тільки Україні, однак враховуючи накопичений світовий досвід. Цей досвід показує, що кожна країна рухається до інформаційного суспільства своїм шляхом від початкового рубежу, обумовленого сформованими політичними, соціально-економічними і культурними умовами.
Якщо в країнах ЄС, СІЛА, Японії є ефективно функціонуюча ринкова економіка, що забезпечує постійний ріст інформаційних потреб і платоспроможній попит на інформаційні продукти і послуги, є могутній середній клас, який являється основним споживачем інформаційних послуг. Економіки цих країн мають у своєму розпорядженні вільні засоби для підтримки процесів інформатизації і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури, існують державні стратегії і програми побудови в цих країнах інформаційного суспільства — в Україні всього цього практично немає.
Якщо в розвинутих країнах майже закінчені процеси пе-реструктуризації промислового виробництва і переходу від ресурсномісткого (сировина, енергія, праця) до наукомістко-го виробництва — в Украші сьогодні це тільки відбувається.
Якщо рівень інформатизації систем керування різного рівня і приналежності (державні, комерційні, муніципальні й ін.) в розвинутих країнах досить високий, то в Україні такий рівень у масштабі країни буде досягнутий ще не скоро.
В розвинутих країнах є добре розвинута інфраструктура виробництва і надання населенню інформаційних продуктів і послуг, високий рівень інформаційної культури населення, — в Украші це все ще знаходиться в початковому стані.