7. Електронна комерція

7. 1. Основні визначення Вже кілька років назад використання технологій Інтер­нет у діловому повсякденному житті стало нормою для західних компаній. Мережу використовують не тільки для обміну повідомленнями і доступу до інформаційних ре­сурсів, але і для проведення конкретних комерційних операцій, що складають суть електронної комерції1. Розви­ток таких технологій сприяє скороченню витрат, прискорен­ню всіх бізнес процесів і, як наслідок, збільшенню прибутко­вості компанії в цілому. Високий ступінь технологічності і впровадження інформаційних технологій на будь-якому су­часному підприємстві значною мірою визначають його успіх на ринку. Від цього ж прямо залежить конкурентоздатність товарів і послуг. Перші системи електронної комерції1 ви­никли в 60-х роках 20 сторіччя в СІЛА.

Спочатку електронна комерція велася через мережі, що не входять до Інтернету. Для цього були створені стандарти електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange (EDI)), що представляють набір правил еле­ктронного оформлення типових ділових документів. Розви­ток Інтернету зробив актуальною модернізацію EDI для використання їх в новому комунікаційному середовищі.

Першими почали використовувати Інтернет у сфері елек­тронної комерції компанії-виробники устаткування і програм­ного забезпечення. Успішний розвиток багатьох з них став при­вабливим фактором для фірм, що працюють в інших областях.

1 Зауважимо, що поняття «електронна комерція», «Інтернет-бізнес» є си­нонімами.

Електронна комерція є феноменом кінця 90-х років, що відкриває принципово нові можливості для бізнесу, знахо­диться в центрі уваги торговельних фірм, фахівців з інфор­матики, юристів і належить до областей, що найбільш інтен­сивно розвиваються в даний час. Оцінки розвитку бізнесу в Інтернет говорять про подвоєння числа угод щороку. Обсяг електронної комерції в 2003 році досяг $3,2 трлн. і склав 5% світового валового національного продукту.

Після короткого введення в історію розвитку електронної комерції визначимо основні поняття ведення комерційної діяльності в Інтернеті. До них належать «електронний бізнес», «електронна комерція» і інші.

Електронний бізнес — будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків з метою створення прибутку.

Електронна комерція — технологія торгових дій, за якої взаємодія сторін здійснюється електронним способом на основі стандартів електронного обміну даними в Інтернеті (замість фізичного обміну або безпосереднього фізичного контакту) і в результаті якого право власності або право користування товаром або послугою передається від однієї особи до іншої.

Часто під електронною комерцією розуміють продаж ма­теріальної і нематеріальних (наприклад, інформації) товарів і послуг електронним способом.

Поняття електронної комерції ширше, ніж поняття «еле­ктронна торгівля». Воно включає наявність свого сайту в ' Інтернеті, віртуального магазину, системи управління ком­панією, використання електронної реклами,  маркетингу, моделі «бізнес задля бізнесу» або «бізнес задля споживача».

Електронна торгівля — торгівля, що здійснюється за допомогою електронного документообігу в Інтернеті.

Електронний обмін даними — спосіб, за допомогою яко­го компанії можуть використовувати мережі для ділової взаємодії.

Якщо електронне листування між компаніями — явище звичайне, то електронний обмін даними має на увазі переда­чу великих обсягів інформації, замінюючи великі паперові документи на такі, як рахунки і контракти.

Взагалі кажучи, система електронної комерції містить у собі не тільки операції купівлі/продажу, але і можливість су­проводу процесів генерації попиту на продукцію і послуги, автоматизацію адміністративних функцій, пов'язаних із продажами й обробкою замовлень, а також з удосконален­ням обміну інформацією між партнерами. Розділяють кроки проведення електронної комерції:

-   онлайновий маркетинг,

-   оформлення'замовлень,

-   проведення платежів і підтримка інформації про доставку.

Останнім часом для цих цілей із приголомшуючою швидкістю використовується Інтернет. Широкій публіці більш відомі компанії, що торгують в Інтернет товарами і по­слугами для кінцевих користувачів. Прикладом може служити стрімке зростання спочатку книгопродавця, а нині великого супермаркету Amazon.com. В останні роки багато американських компаній розвивають свою діяльність, збільшуючи оборот засобів через Інтернет у сфері business-to-business, тобто між компаніями. Починаючи з великих кор­порацій, таких як Cisco Systems, цей «вірус» поступово захоплює середні і дрібні фірми, що прагнуть розширити свою діяльність з меншими витратами часу і матеріальних ресурсів. Сьогодні існує кілька стандартів де-факто, що ак­тивно застосовуються у взаємодії міжкорпоративних інфор­маційних систем. Стандарт OBI (Open Buying on the Internet), а також стандарт EDI FACT обміну запитами на покуп­ку/продаж призначені для уніфікації інтерфейсів і створен­ня додатків, що здійснюють велику кількість електронних транзакцій дрібних сум.

7. 2. Категорії електронної комерції

Електронну комерцію можна розділити на такі категорії, ряд з яких вже згадувався вище:

-   Бізнес-бізнес (business-to-business, B2B).

-   Бізнес-споживач (buisness-to-consumer, B2C).

-   Бізнес-адміністрація (business-to-administration, B2A).

-   Споживач-адміністрація (consumer-to-administration, C2A).

-   Споживач-споживач (consumer-to-consumer, C2C).

Бізнес-бізнес

Даний напрям включає всі рівні взаємодії між ком­паніями. При цьому можуть використовуватися спеціальні технології і стандарти електронного обміну даними, напри­клад такі, як EDI. Вигоди від подібної співпраці важко пере­оцінити. Наприклад, ділер дістає можливість самостійно розміщувати замовлення і стежити за ходом їх виконання, працюючи з базами даних постачальника. Також і поста­чальник, маючи підключення до складських баз, може опе­ративно відстежувати запаси партнера і тим самим своєчасно їх поповнювати. Подібні приклади можна знайти в будь-якій сфері взаємодії між компаніями.

Бізнес-споживач

Основу цього напряму складає електронна роздрібна торгівля. В Інтернеті сьогодні представлено велике число електронних магазинів, що пропонують широкий спектр то­варів і послуг кінцевим споживачам.

Бізнес-адміністрація

Взаємодія бізнесу і адміністрації включає ділові зв'язки комерційних структур з державними організаціями, почина­ючи від місцевих властей і закінчуючи міжнародними організаціями.

Наприклад, останнім часом є прагнення урядів розвине­них країн і керівництва міжнародних організацій активно використовувати Інтернет для проведення закупівель то­варів і послуг за допомогою Інтернету.

Споживач-адміністрація

Цей напрям найменш розвинений, однак має достатньо високий потенціал, який може бути використаний для ор­ганізації взаємодії державних структур і споживачів, особ­ливо в соціальній і податковій сфері.

Споживач-споживач

Споживач-споживач — останній напрям, що виділяється в категоріях електронної комерції. Цьому напряму ще належить великий шлях розвитку, проте його роль також дуже важлива. Цей напрям включає можливість взаємодії споживачів для обміну комерційною інформацією. Це може бути обмін досвідом придбання того або іншого товару, взаємодії з тією або іншою фірмою і багато що інше. До цієї ж області належить і форма аукціонної торгівлі між фізичними особами.