6. Електронні бібліотеки

6. 1. Досвід створення електронних бібліотек У розвинутих країнах світу інформація є найважливішим об'єктом виробничої діяльності і споживання, оскільки ро­бить значний або навіть вирішальний вплив на напрямки і результати прогресу в науковій, технічній, культурній і інших сферах життя цих країн.

Сказане повною мірою відноситься також до діяльності окремих організацій, фірм, навчальних закладів, адмініс­тративно-управлінських органів і фізичних осіб, що є багато-аспектними користувачами і виробниками різноманітної інформації. Тому інформація стала одним з найбільш знач­них ресурсів людського співтовариства й у державному плані розглядається як стратегічний ресурс. Збереження, розвиток і раціональне використання цього стратегічного ресурсу є за­вданням величезного значення для будь-якого суспільства і держави.

У той же час, гігантські обсяги вже накопиченої інфор­мації, безперервний ріст її кількості, різнорідний і роз'єдна­ний за багатьма ознаками характер збереження і поширення, відсутність уніфікованого доступу до неї створюють істотні і все зростаючі проблеми, що викликають труднощі в її ефек­тивному використанні.

Усвідомлення вказаних проблем, підкріплене кількіс­ними і якісними змінами у галузі розвитку сучасних інфор­маційних технологій і засобів передачі даних, привело до необхідності пошуку нових підходів і рішень проблем ство­рення сховищ інформаційних ресурсів, їх організації, засобів і способів доступу до них користувачів. В узагальнено­му вигляді такі підходи сьогодні стали трактувати як ство­рення цифрових або електронних бібліотек. На зміну інформаційному обслуговуванню на друкованих носіях приходить забезпечення користувачів, засноване на елек­тронному представленні найрізноманітнішої інформації, що тиражується у необмеженій кількості і миттєво доступ­ної через глобальні комп'ютерні мережі, незалежно від ча­су і місця знаходження користувачів.

Створення електронних бібліотек і відповідних інфор­маційних інфраструктур бурхливо відбувається в усьому світі, хоча в зв'язку з новизною проблеми саме поняття елек­тронна бібліотека і термінологія в цій області до кінця не оформилися і не устоялися.

Роботи зі створення електронних бібліотек (ЕБ) почалися у США в 1980-х pp., у Великобританії — на початку 1990-х pp. Звичайно такі роботи починали невеликі групи фахівців, але протягом декількох років вони здобували статус національних програм і міжнародних проектів. Прикладами можуть служи­ти проект створення ЕБ для країн «Великої Вісімки», до участі в якому запрошена і Росія, програми «DLI» у США і «eLib» у Великобританії. У Японії ведуться роботи з реалізації проекту «Електронні бібліотеки 21 століття». У Німеччині створюється електронна бібліотека «Global-Info». Зазначені проекти мають істотну державну фінансову підтримку (від 800 млн доларів у СИТА, до ЗО млн EURO у Німеччині). До рішення проблеми створення ЕБ у цих країнах активно залучаються різні інвес­тиції, у тому числі засоби різних фондів, зацікавлених приват­них компаній, благодійних організацій, окремих осіб.

У Росії також є деякий досвід роботи в області створення ЕБ. Ряд проектів, пов'язаних зі створенням конкретних еле­ктронних ресурсів і забезпеченням до них, у тому числі через Інтернет, виконуються з 1995 р. і підтримуються рядом дер­жавних науково-технічних програм, наприклад, програма­ми «Федеральний інформаційний фонд з науки і техніки» і «Інформатизація Росії», Федеральною цільовою науково-технічною програмою Міністерства науки Російської Федерації «Дослідження і розробки за пріоритетними на­прямками розвитку науки і техніки цивільного призначен­ня», міжвідомчою програмою «Створення національної ме­режі комп'ютерних телекомунікацій для науки і вищої шко­ли» і рядом інших. У 1998 р. Російський фонд фундамен­тальних досліджень і Російський фонд технологічного роз­витку оголосили конкурс і за його підсумками почали фінан­сування ряду проектів, пов'язаних з вирішенням проблеми електронних бібліотек.

Що стосується України, то тут прийнята Національна програма інформатизації1, у рамках якої відбувається розви­ток системи ЕБ.

Разом з тим варто визнати, що зазначені зусилля, незва­жаючи на досягнуті результати, не мають загальносистемно-го характеру в масштабах країни і не вирішують багатьох за­дач правового, організаційного і технологічного характеру, необхідних для реалізації в цілому проблеми електронних бібліотек в Україні. Тому необхідно розгортання повномас-штабної міжвідомчої програми «Електронні бібліотеки Ук­раїни», що має служити природним доповненням до вже на­явних проектів і програм у цій сфері і вирішити проблеми вітчизняної інфраструктури, що забезпечує нагромадження, збереження й ефективне використання електронних інфор­маційних ресурсів.

Велика увага питанню створення системи ЕБ обумовлена такими моментами:

1)      необхідністю підвищення ефективності використання українських інформаційних ресурсів як найважливішої складової національного надбання;

2)      необхідністю використання в наукових, технічних і соціально-культурних цілях можливостей, наданих сучасни­ ми інформаційними і комунікаційними технологіями;

3)   необхідністю   підтримки   вітчизняного   виробника інформаційних ресурсів і технологій,  використання по­ тенціалу українських розробників і дослідників;

4)  потребами збереження і розвитку інформаційних ре­ сурсів науки, культури, освіти та охорони здоров'я;

5)   необхідністю   більш   повного   задоволення   потреб суспільства,  органів державної влади в ретроспективній інформації, у тому числі в архівних матеріалах, а також за­ безпечення збереження справжніх архівних документів;

6)      інтересами України щодо входження у світове інфор­ маційне суспільство і світовий інформаційний ринок;

7)      важливістю збереження і розвитку культурних зв'яз­ ків зі співвітчизниками за кордоном і ін.

Резюмуючи вищевикладене можна сказати, що створен­ня системи ЕБ є категоричним імперативом епохи переходу світового співтовариства від індустріального до інфор­маційного суспільства. Тільки національна програма зі ство­рення і надання інформаційних ресурсів країни масовому ко­ристувачеві на основі новітніх інформаційних технологій приведе Україну до рівня розвинутих країн в галузі збере­ження цифрової спадщини.

6. 2. Основні визначення Електронна бібліотека — це розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати різнорідні колекції електрон­них документів у зручному для користувачів вигляді через глобальні мережі передачі даних.

База даних ЕБ може складатися з різного виду електрон­них колекцій документів. Електронні видання на оптичних компакт-дисках включаються в ЕБ тільки за умови, якщо бібліотека виставляє їх у мережі (локальній або глобальній), забезпечуючи ту ж систему доступу і пошуку, що і до інших документів ЕБ.

Електронна колекція — множина електронних докумен­тів, що мають однотипні формальні ознаки і містять факто­графічну інформацію.

Електронний документ — сукупність даних у пам'яті комп'ютера або на зовнішньому машинному носії інфор­мації, призначена для сприйняття людиною за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів. Електронний документ може включати текстову, графічну, аудіо- або відеоінформацію, мати лінійну або нелінійну структуру.

Електронна копія документа, електронний еквіва­лент документа — електронний документ, отриманий шляхом оцифровки — перетворення в цифрову (електронну) форму — документа на традиційних носіях (папір).

Електронний ресурс — умовна одиниця інформації, що має внутрішню структуру (як просту, так і складну). Кожен ресурс належить до визначеного типу. Між ресурсами мо­жуть бути установлені відносини. Ресурс в Інтернеті — об'єкт, на який указує посилання; інформація, що має асоційований з нею URL (універсальний покажчик ресурсу, тобто Інтернет-адреса).

База даних — організована сукупність блоків інфор­маційних елементів, представлених на машинних носіях, призначених і придатних для оперативного рішення різно­манітних задач користувача із застосуванням засобів обчис­лювальної техніки.

Теледоступ, віддалений доступ — доступ до програм і даних з віддаленого терміналу через канали і засоби зв'язку.

Інтерфейс користувача — комплекс програмних за­собів, що забезпечують взаємодію користувача із системою. Єдиний інтерфейс користувача для доступу до ЕБ забезпечує можливість пошуку в базах даних (електронних колекціях), що її складають, за допомогою тих самих засобів у рамках однієї системи, незважаючи на різнорідність цих колекцій.

Інтероперабельность     різнорідних     колекцій      —

взаємодія різнорідних електронних колекцій; можливість працювати з колекціями різнорідних електронних доку­ментів, використовуючи єдиний інтерфейс користувача.

Метадані, метаінформація — «Дані про дані», «інфор­мація про інформацію», формалізований опис колекції, до­кумента або об'єкта. Під метаданими розуміють і структуро-вані відомості про електронний ресурс, що представляють його властивості (або атрибути).

Семантична модель — формалізоване представлення значимих (семантичних) одиниць предметної області і струк­тури значимих зв'язків між ними.

6. 3. Цілі створення й архітектура електронної бібліотеки Оскільки основний наголос суспільні бібліотеки роблять на роботу з документами, а не з інформацією, то суспільна бібліотека цілком перестає задовольняти вимогам інфор­маційного суспільства. Перелік і якість послуг, що надають­ся нею, цілком відповідає інтересам лише незначної частини споживачів інформації, причому ця читацька аудиторія не належить до категорії осіб, котрі приймають рішення, які визначають шляхи розвитку суспільства.

У рамках національного завдання формування в Україні інформаційного суспільства й інтеграції в міжнародне інфор­маційне співтовариство шляхом забезпечення вільного до­ступу користувачів до різноманітних інформаційних ре­сурсів створення електронної бібліотеки спрямовано на до­сягнення таких цілей:

>  забезпечення доступу до документів, надання яких ко­ ристувачам затруднене або обмежене (рідкісних книг, фотоальбомів, рукописних книг, дисертацій, архівів, недоступних більшості бібліотек і т.п.);

>  забезпечення доступу до інформації, що існує винятко­ во в електронній формі;

X надання користувачам якісно нових можливостей робо­ти з великими обсягами електронних документів;

> цілеспрямоване інформаційне забезпечення різних об­ ластей науки, культури, освіти шляхом створення і на­ дання повнотекстових баз даних у режимі теледоступу.

Основу архітектури електронної бібліотеки складає прин­цип Інтернет/Інтранет технологій. Метаінформація і інтер-фейсні модулі зберігаються на спеціалізованому сервері метаданих, а документи можуть зберігатися на будь-якому сервері, у тому числі — за межами бібліотеки, якщо ЕБ буде розвиватися як віртуальна. Пошук інформації здійснюється в ЕБ шляхом перегляду і/або пошуку з використанням гіпер-текстових посилань.

Як відповідь на запит до ЕБ користувачу може бути пред­ставлений:

>   єдиний документ;

>   його фрагмент;

>   набір документів не тільки в текстовій формі, але й у мультимедійному представленні.

Оскільки ЕБ складається з різнорідних за структурою ма­теріалів, програмне забезпечення включає:

-    клієнтську частину, реалізовану через Веб-інтерфейс;

-   серверну частину: засоби збору запитів;  провайдери (інструменти передачі запитів) до кожного з ресурсів, включених у ЕБ;

-   засоби, Ідо забезпечують функціонування кожної елек­ тронної колекції.

6. 4. Функціональні вимоги до створення електронних бібліотек 1. Електронна бібліотека має забезпечувати користува­чам:

-   доступ до різнорідних електронних документів у базі да­ них ЕБ з однієї точки (у межах одного екрана) завдяки єдино­ му інтерфейсові, що включає уніфіковано організовані засо­ би пошуку в різнорідних електронних колекціях;

-   можливість уніфіковано організованого й оперативного пошуку у великих обсягах різнорідної інформації;

-   реалізацію нових форм бібліотечного й інформаційного обслуговування користувачів.

2.  Висуваються вимоги до забезпечення збереження книжкового фонду, що полягають в наступному:

-    отримані в результаті оцифровування документів елек­ тронні   копії   мають   бути   такої   якості,   щоб   не   було необхідності виготовляти повторні копії для потреб мікро­ фільмування або факсимільного перевидання документа;

-    цифрові копії друкованих документів мають надавати ефективний доступ до змісту оригіналів, сприяти скорочен­ ню кількості їхніх видач читачам.

3.  Вимоги до бібліотечної технології полягають у наступному:

-    формування фонду електронних документів шляхом сканування і, за потреби, посимвольно'! обробки друкованих документів;

-    ведення електронного каталогу електронної бібліотеки, сумісного з каталогом публічної бібліотеки;

-   обробка текстової інформації, зображень, графіки, відеоінформації;

-    архівування,    збереження   і   захист   електронних документів.

4. ЕБ має бути орієнтована на широкі кола користувачів і вирішувати такі основні завдання:

просвітницьку, у рамках якої формуються колекції, спря­мовані на поширення загальних знань про історію, культуру, географію, політику України, як у цілому, так і щодо окре­мих аспектів;

наукову, спрямовану на сприяння глибокому вивченню теми (предмета) науковцями і фахівцями високого рівня підготовки;

освітню, у рамках якої здійснюється підтримка як фор­мальної, так і неформальної освіти, шляхом надання не тільки навчального матеріалу, але і необхідної додаткової літератури у вигляді авторитетних монографій;

довідкову, спрямовану на необхідність задоволення по­треби в інформації одноразового характеру з широкого кола знань; основу складають видання енциклопедичного характеру;

фондостворюючу — ЕБ буде доповнювати традиційний фонд публічних бібліотек документами, що існують тільки в

електронному вигляді, і заповнювати наявні у фонді пробіли за рахунок законного придбання електронних копій із друко­ваних документів.

6. 5. Правові питання створення електронних бібліотек 1. В основі роботи з формування ЕБ лежать такі Закони України:

> «Про авторські і суміжні права», який встановлює ав­ торські права на програми для ЕОМ і електронні видання;

>  «Про електронні документи та електронний документо- обіг», який встановлює основні організаційно-правові

засади електронного документообігу та використання електронних документів;

>• «Про інформацію»;

>    «Про захист інформації в автоматизованих системах»;

>    «Про Національний архівний фонд та архівні установи»;

>   «Про національну програму інформатизації», який ре­ гулює окремі аспекти бібліотечно-інформаційної діяль­ ності, пов'язані зі створенням і використанням баз да­ них, електронних каталогів і картотек;

>   «Про державну таємницю»,

а також Наказ Президента України від 27.04.2001 p., №285/2001 «Про заходи щодо охорони інтелектуальної влас­ності в Україні», який сприятиме розвиткові українського ринку об'єктів інтелектуальної власності, упорядкуванню міжнародного співробітництва з використанням цих об'єктів.

2. При формуванні ЕБ і її наданні користувачам прийма­ються до уваги такі правові положення:

-    Українська публічна бібліотека є творцем, власником і розповсюджувачем своєї ЕБ і її фрагментів; інше вирішує­ ться в рамках договірних відносин з партнерами;

-    перекладу в електронну форму підлягають видання, на які минув термін дії закону «Про авторські та суміжні права»; у випадку дії авторських прав з їх власником ук­ ладається договір, що регулює право публічної бібліотеки

виставляти документ від себе і на умовах, обумовлених са­мою бібліотекою;

— запозичення електронних документів, зроблених інши­ми особами або організаціями, здійснюється на договірній основі з дотриманням інтересів партнерів, ліцензійної і пра­вової чистоти електронного документа;

-    у випадку прийняття законодавчого акта, що покладає на публічну бібліотеку функції депозитарного збереження електронних документів і надання права одержання екземп­ ляра електронного документа в обов'язковому порядку, особ­ ливим чином обумовлюється право публічної бібліотеки на включення цих документів у ЕБ і умови їхнього надання користувачам;

-    при включенні до складу ЕБ документів із загальнодос­ тупних  інформаційних  мереж  необхідна експертиза їх ліцензійної і правової чистоти.

6. 6. Характеристика та можливості електронних бібліотек Система електронних інформаційних комунікацій карди­нально змінює ситуацію в сфері збору, збереження й обробки даних. Стрімко розвиваються технології глобальних комп'ю­терних мереж, що формують в інформаційній області нову систему відносин, що відображають реалії технічного рівня сучасного людства. Інтенсивність змін значною мірою дик­тується тим величезним значенням, що здобуває інформація в постіндустріальному суспільстві, у якому інформація стає головним товаром, ресурсом і інструментом одночасно.

Донедавна позиції бібліотеки як суспільного інституту здавалися непорушними і невразливими. Незважаючи на можливі недоліки в роботі конкретних книгосховищ, бібліо­тека як соціальний інститут була єдиною установою, що про­фесійно займалася збором, систематизацією, збереженням і доведенням до споживачів інформації. Ця історична моно­полія гарантувала бібліотеці значне місце в традиційній сис­темі інформаційних комунікацій, в жодному іншому місці потенційний читач не міг одержати доступу до професійно об­роблених інформаційних масивів, що ретельно зберігаються.

Інтернет-технології привели до ліквідації монополії бібліотеки на володіння даними в систематизованому ви­гляді. Різке підвищення ролі, а також і вартості інформації призвели до створення величезної кількості великих корпо­рацій і дрібних фірм, що виконують, по суті, традиційні бібліотечні функції щодо документів, представлених в елек­тронній формі, їхнє створення і подальший розвиток, насам­перед, обумовлені можливістю, що надає Інтернет, а саме до­ставляти користувачам інформацію безпосередньо на їхнє робоче місце або в будь-яке інше місце, включаючи транс­портні засоби (автомобіль, поїзд, літак). Фірми, що спеціа­лізуються на інформаційному обслуговуванні, доставляють свій товар прямо на робочий стіл клієнта. Роблять вони це досить оперативно, у більшості випадків забезпечуючи висо­ку міру повноти і релевантности даних і належний рівень комфорту. Користувачеві, котрий знаходиться на обслугову­ванні в цифровій інформаційній службі, як правило, немає необхідності звертатися в реальні бібліотеки.

Складається ситуація, що для доступу до документів абсо­лютно необов'язково фізично звертатися в бібліотеку. Яскра­вим відображенням цієї тенденції на практиці є трансформація бібліотек в установах, діяльність яких побудована, насампе­ред, на аналізі інформації, у відділи або центри з керування знаннями. Останні ж відрізняються від бібліотек зокрема тим, що їхній основний фонд представлений у вигляді віддалених електронних баз даних. Цей процес знаходиться поки що на са­мому початку, і сьогодні торкнувся лише найбільш розвинутих у технічному відношенні бізнесових структур, однак, сама тен­денція вкрай характерна. При її екстраполяції діяльність, усе більшого числа найбільш значущих суспільних інститутів (банки, страхові, аудиторські, інвестиційні та інші фінансові інститути, системи керування територіями і виробництвом) бу­де інформаційно супроводжуватися комерційними службами, що надають будь-які високоякісні послуги. При цьому бібліотеки, що забезпечують безкоштовне й у той же час менш якісне обслуговування, незалежно від профілю, будуть витіснятися із серйозного інформаційного ринку на пери­ферію, зосереджуючи свою діяльність переважно на задово­ленні освітніх і особистих інтересів.

У той же час бібліотеки і фірми, що займаються збором, обробкою, збереженням і поширенням даних в електронному вигляді, абсолютно не заважають одна одній і не складають конкуренції. Більш того, наявність цифрових масивів знімає значну частину читацького навантаження з реальних книж­кових зібрань. Однак, зі зростанням технічного прогресу і числа людей, котрі мають доступ до мережі, збільшенням об­сягу електронних масивів, поліпшення їхніх характеристик в області пошуку і доставки зведень, число споживачів, що користуються їх послугами, буде рости. Число ж читачів бібліотек почне поступово знижуватися. Таким чином, у сис­темі комунікацій, де основні інформаційні потоки будуть циркулювати в електронній формі, бібліотеки ризикують ут­ратити роль ключової ланки процесу роботи з інформацією.

Процес перерозподілу функцій і, відповідно, ролей у сис­темі інформаційних комунікацій, обумовлений технологічни­ми реаліями часу, є об'єктивним і неминучим. Епоха, коли ос­новний обсяг знань людства зберігався в^документах (книгах) підходить до завершення. Це обумовлено такими споконвічни­ми недоліками паперових видань як неможливість вмістити в собі усі види даних, включаючи анімацію, звук, відео, високу вартість їхнього виробництва і поширення, швидке старіння і неможливість швидко актуалізувати матеріал. Поступово всі ці фактори приводять до того, що паперові видання стають ма­ло придатними для використання в областях, що інтенсивно розвиваються, насамперед, в економіці і керуванні. Вони усе ще зберігають своє значення для академічних досліджень, освітньої діяльності і розваг, де динаміка відновлення й об'єднання усіх видів даних не мають ключового значення, хо­ча й у цих сферах паперові носії починають відчувати тиск із боку електронних інформаційних масивів.

6. 7. Склад електронної бібліотеки За змістом:

>  ЕБ є універсальною за змістом і включає усі види документів.

>  Хронологічні рамки для документів, що включаються в ЕБ, не встановлюються.

>  ЕБ формується як на основі сформованих колекцій ви­

дань (карти, ноти, книги визначеного періоду), так і шляхом формування нових електронних колекцій — тематичних, хронологічних, предметних, а також за ознакою цінності.

>  У ЕБ включаються електронні колекції, що створюють­ ся для інформаційного забезпечення великих ком­ плексних програм або проектів (особливо державного або міжнародного значення), актуальних проблем роз­ витку людського суспільства і навколишнього середо­ вища, включаючи електронні колекції для підтримки конкретних досліджень і розробок, наприклад, міждис­ циплінарних.

За ступенем доступності:

>  власне інформаційні масиви, встановлені в мережі Інтернет/Інтранет;

>  архіви — інформаційні масиви, не встановлені в ме­ режі Інтернет/Інтранет;

>  резервні копії.

За видами надання інформації:

> електронні текстові еквіваленти друкованих видань — книг, журналів і інших, коли передбачається, що текс­ това інформація, яка міститься в них, дана у формі, що допускає посимвольну обробку (окремі фрагменти в та­ ких еквівалентах видань можуть бути представлені як цілісні графічні образи);

>  електронні образи друкованих видань або рукописних матеріалів, елементи яких (наприклад, сторінки, ма­ люнки, фотографії і т. д.) представляються як цілісні графічні образи;

>  бази даних, що відповідають вимогам, пропонованим до електронних видань;

>  нові форми публікацій — електронні оголошення, ма­ теріали електронних конференцій,  електронні пре­ принти, електронні повідомлення і деякі інші види, до­ ступні споживачам через телекомунікаційні мережі;

>  спеціальні видання:  електронні публікації аудіо- і відеоінформація.

Екстраполяція наявних тенденцій в інформаційній об­ласті дозволяє зробити висновок, що бібліотека як суспіль­ний інститут має реальні шанси не тільки вижити, але і до­сягти успіху в інформаційну еру тільки тоді, якщо зробить роботу з цифровими масивами даних невід'ємною частиною своєї діяльності. Робота ця має вестися одночасно в декількох напрямках.

Перший з них пов'язаний з наданням читачам доступу до цифрових масивів, що існують за межами бібліотеки. Ре­алізація його пов'язана з забезпеченням читачам доступу до Інтернету та кваліфікованого консультування при пошуку інформації в кіберпросторі. У цьому простежується продов­ження ролі бібліотеки, як інформаційного посередника в нових умовах.

Другий напрямок включає надання в мережі власних да­них і обслуговування користувачів через Інтернет. Ця лінія одержує втілення при створенні бібліотечних Веб-серверів, з розміщенням на них корисної інформації, включаючи власні електронні каталоги і повні тексти документів у цифровому вигляді. До того ж примикає і розвиток системи електронної доставки документів, якщо розділи книг і статті з періодики з фондів бібліотек пересилаються віддаленому користувачеві на його вимогу в електронному вигляді.

6. 8. Принципи, джерела й організація комплектування електронної бібліотеки Бібліотека має формувати електронні колекції, з одного боку, на основі своїх особливо цінних колекцій документів у традиційному сенсі, визначаючи їхню цінність з погляду роз­витку світової і вітчизняної культури. З іншого боку, ство­рення конкретного інформаційного продукту може визнача­тися попитом користувачів, підтриманням відповідним фінансуванням. В другому випадку перешкодами можуть служити тільки порушення законодавства або морально-етичних норм.

Визначаються такі основні джерела комплектування по­вних текстів документів для ЕБ:

-    одержання електронних документів із зовнішніх дже­ рел (сайти в Інтернеті, придбання електронних документів на оптичних компакт-дисках, передача повних текстів доку­ ментів у електронній формі авторами/правовласниками);

-    сканування документів з фонду публічних бібліотек сто­ ронніх організацій на основі договорів;

-    створення електронних документів, що не мають «папе­ рових» аналогів у публічній бібліотеці.

6. 9. Структура електронної бібліотеки Структура електронної бібліотеки, як системи, представ­ляється в такий спосіб:

1.       ЕБ формується як єдина база даних, що складається з електронного каталогу електронної бібліотеки і фонду-ЕБ.

2.       Фонд ЕБ має, як правило, трьохрівневу структуру: ко­ лекція (і її метаінформація) — документ (і його метаінфор- мація) — об'єкт (і його метаінформація).

3.   Структури даних у ЕБ можуть складатися з декількох складових з різними типами даних, можуть бути пов'язані з іншими матеріалами,  зв'язками типу «частина/ціле»  або «послідовність». Електронний документ може складатися зі сторінок, розділів, індексів, ілюстрацій і інших елементів, може фізично зберігатися у вигляді декількох файлів, що містять текст і графіку зі зв'язками між ними. Однак, будь- який окремий документ, що складається з декількох файлів, «збирається» в один файл і забезпечується титульним лис­ том. На кожен багатосторінковий документ, що включається в ЕБ, формується новий титульний лист.

6.10. Доступ до бази даних електронної бібліотеки 1.   Доступ до бази даних ЕБ для користувачів мережі Інтернет обмежується. Для кожного документу і/або його складової визначаються права доступу аж до заборони надан­ ня його в мережі їнтернет, у тому числі протягом визначено­ го періоду часу.

2. Пошук інформації здійснюється в ЕБ шляхом перегля­ ду і/або пошуку з використанням гіпертекстових посилань. Як відповідь на запит у ЕБ, користувачеві може бути пред­ ставлений: єдиний документ; його фрагмент; набір доку­ ментів не тільки в текстовій формі, але й у мультімедійному представленні.

4.    Повний і вільний доступ у режимі читання до доку­ ментів у ЕБ забезпечується тільки в Інтранет з робочих місць, у спеціально обладнаному читальному залі.

5.          Копіювання електронних документів і їх фрагментів виконується на платній основі з дотриманням авторських прав.

Необхідно зауважити, що послуги реальних бібліотек у системі електронних комунікацій мають бути конкуренте здатні порівняно з послугами, що надаються чисто віртуаль­ними інформаційними службами.

6.11. Науково-технічна інформація в сучасному світі Переорієнтація на нові форми і методи роботи є причиною серйозних змін у всіх її ланках. У перспективі трансформації підлягають всі аспекти бібліотечної діяльності від зміни тео­ретичних доктрин до зміни внутрішньої структури і системи підготовки кадрів інформаційної сфери. У цій ситуації дуже важливо бачити перспективу і не пропустити момент для по­чатку перетворень. Технології, що визначають рівень сучас­ного цивілізованого людства, розвиваються стрімко. А тих, хто відстав від часу, чекати ніхто не буде.

Науково-технічна інформація (НТІ) займає особливе місце в житті суспільства, оскільки спрямована на підтрим­ку всіх її сфер: науки, виробництва, економіки, соціальної сфери, її можна розглядати як елемент, що забезпечує взаємодію різних сфер життєдіяльності суспільства. Пору­шення цих зв'язків негативно впливає на економіку взагалі і веде до поглиблення кризових ситуацій у суспільстві

На світовому інформаційному ринку сектор наукової і технічної інформації можна розглядати як традиційний, що має свою історію, багатий досвід і напрацювання. Інфраст­руктуру сектора складають спеціалізовані інформаційні служби-творці інформації, науково-технічні бібліотеки, не­залежно від статусу і підпорядкованості, спеціалізовані служби-розповсюджувачі наукової і технічної інформації. Завданням даного сектора є не тільки створення інфор­маційних продуктів, але і їхнє збереження і поширення. Са­ме в ньому передбачена організація доступу до першоджерел інформації через бібліотеки і спеціалізовані служби.

Особливості сектора НТІ полягають у тому, що:

-   значна частина інформації (у формі інформаційних про­ дуктів і послуг) спрямована на забезпечення інформованості суспільства, інформаційну підтримку наукових досліджень і розробок, підтримку процесів підготовки фахівців, а не на одержання прямих прибутків і надприбутків;

-   наукова і технічна інформація може бути потрібна як на даному етапі часу (оперативність надання), так і через три­ валі періоди,  тобто відбувається нагромадження інфор­ маційних ресурсів, що, в основному, підлягають тривалому архівному збереженню (бібліотеки, архівні фонди);

-   інформація, з одного боку, передбачає комерційне вико­ ристання (продаж наукових журналів, платний доступ до першоджерел) а з іншого боку, є елементом наукового і куль­ турного   надбання  всього   суспільства,   доступ  до   якого здійснюється на безкоштовній основі (бібліотечне обслугову­ вання), що обумовлює існування як ринкових механізмів по­ ширення інформації, так і державних, котрі забезпечують право громадян на доступ до інформації;

-  інформація  за  своєю  суттю  є  інтернаціональною. Закріплення її напевних носіях не означає, що вона не може бути передана неформальними каналами. Розвиток телеко­ мунікаційних процесів, особливо Інтернет, робить процеси комунікації більш прозорими.

Ринок інформаційних продуктів і послуг не може орієнтуватися винятково на комерційні підходи. Саме на цьому секторі інформаційного ринку роль державного регу­лювання підсилюється.

Державна підтримка спрямована, насамперед:

-    на формування збалансованої національної інфор­ маційної структури за рахунок створення і забезпечення рівноправних умов організаціям усіх форм власності для до­ ступу на інформаційний ринок;

-    на координацію діяльності щодо формування інфор­ маційних ресурсів, їхнього обліку і збереження; визначення повноважень і відповідальності за збереження національних інформаційних ресурсів і їхнє використання;

-    на збереження і підтримку механізмів взаємодії інфор­ маційних, бібліотечних і архівних організацій різних форм власності щодо забезпечення збереження й актуалізації інформаційних ресурсів.

Науково-технічна інформація у формі інформаційних продуктів і послуг, з одного боку, завдяки наявності ціни вис­тупає на ринку як товар, а з іншого боку, виконує соціальну функцію, потрапляючи в бібліотечну мережу або в архівні служби. При цьому на першому етапі, якщо інформаційні продукти пропонуються на ринок, вони виступають як ринко­ва категорія. Типовим прикладом є підписка на наукові й інформаційні видання. Потрапляючи на бібліотечні полиці (бібліотеки начебто сплатили створення інформаційного про­дукту) або в архівні служби, інформація починає виконувати соціальну функцію: під час бібліотечного обслуговування вона надходить до кінцевого споживача найчастіше безкош­товно, при цьому передбачається, що платник податків уже сплатив ці послуги. Однак, чим довше зберігається інфор­мація, тим її цінність може зростати (принцип не старіння інформації): видання одержують статус «раритетних», підбор інформації зі сховищ вимагає роботи кваліфікованих фахівців і т. п. Інформація знову отримує форму товару, але з іншою вартістю і за інших умов її надання.

Таким чином, розглядаючи проблеми ринку наукової і технічної інформації, насамперед його місткість, ми, як прави­ло, виходимо зі стану першого етапу: ким і на яких умовах мо­же бути придбана інформація, що поставляється у формі інформаційних продуктів і послуг. Місткість ринку наукової і технічної інформації, тобто можливий обсяг поширення інфор­маційних продуктів і послуг при системі комунікації, що скла­лася, рівності цін і якості, може оцінюватися з трьох позицій:

> теоретична включає масу всіх споживачів, що можуть бути зацікавлені в одержанні інформаційних продуктів і послуг;

X потенційна обмежена числом можливих споживачів, що вимагають даного виду інформації, але не в змозі з якоїсь причини її одержати;

> реальна включає тих споживачів, що використовують і можуть придбати запропоновану інформацію в кон­ кретний період.

Наявний досвід показує, що, як правило, велика частина інформаційних продуктів і послуг використовується обмеже­ною групою споживачів у конкретному секторі ринку. Основ­ними споживачами наукової і технічної інформації, що купу­ють інформаційні продукти і послуги за ринковими принци­пами (за гроші) є: науково-дослідні організації, бібліотеки, ву­зи й університети. Виходячи з цього, теоретичну місткість ринку наукової і технічної інформації можна оцінювати за кількістю фахівців, зайнятих дослідженнями і розробками; потенційну — за кількістю організацій, що здійснюють дослідження і розробку, мережею навчальних закладів і вели­ких бібліотек, що виконують функції інформаційного обслуго­вування вчених і фахівців; реальна місткість цього сектора інформаційного ринку обмежується часткою фінансування, призначеного для інформаційного супроводу досліджень і роз­робок, фінансування бібліотек на придбання інформаційних матеріалів і бюджетом індивідуальних споживачів.

6.12. Електронні інформаційні ресурси: досвід законного використання в бібліотечно-інформаційній практиці В контексті технологічних змін, особливо інтенсивних в останнє десятиліття, роль постачальників інформації (або інформаційних провайдерів), таких як бібліотеки, пере­оцінюється і змінюється. Ми живемо на початку нової ери, ери, у якій такі технології впливають на стиль життя, на опе­рації, що виконуються нами, на процес створення знань і на те, як ці знання, призначені для загального користування, поширюються. У цьому контексті бібліотеки і ресурси, що розміщуються в електронних мережах, будуть мати значний вплив на суспільство і вносити важливий вклад у його розви­ток. Бібліотеки використовують новітні технології для надання доступу до змішаних колекцій друкованих і елек­тронних інформаційних ресурсів, їхньою метою є надання відповідного доступу до інформації і збереження культурної спадщини у світі, що змінюється.

Нижче наведемо приклади як можна законно використо­вувати електронні інформаційні ресурси.

1.         Деякі проекти електронних журналів передбачають одержання і демонстрацію даних про видавців.  Існують розбіжності щодо того, що саме різні видавці включають у повідомлення про авторське право. Наприклад, одні видавці не включають рік одержання авторського права, інші взагалі не поміщають таких повідомлень. У ряді випадків видавці поміщають ідентичні повідомлення про авторське право для кожного журналу.

2.     Видавці по-різному підходять і до питання частоти розміщення повідомлень про авторське право. Наприклад, відомі випадки, коли видавець вимагав, щоб повідомлення про авторське право демонструвалося на кожній сторінці статті. Зрозуміло, робиться це для того, щоб користувач, роз- друковуючи лише одну сторінку, уже бачив знак захисту ко- пірайту. З іншого боку, друкований екземпляр журналу не має знака авторського права на кожній сторінці, і користу­вач може зробити фотокопію окремої сторінки.

3.          Деякі електронні журнали включають мультимедій­ ний зміст із деякими статтями. Наприклад, у деякі бри­ танські журнали включені звукові фрагменти новин Бі-Бі-Сі у супроводі фотографій. Це породжує питання: а чи потрібно розміщати повідомлення про авторське право, і якщо так, то де саме, чи не шляхом використання гіпертекстового поси­ лання? Власник авторського права на гіпермедійний фраг­ мент, можливо, не є видавцем або навіть автором статті. У випадку фрагментів Бі-Бі-Сі ми знаємо, що телерадіоком- панія дала дозвіл на включення своїх фрагментів, але ніхто не знає, кому належать авторські права. У випадку викорис­ тання   мультимедіа  також   виникають  деякі   проблеми, пов'язані з моральними правами.

4.          Ще одним важливим питанням, пов'язаним з елек­ тронними журналами й іншими проектами, є включення гіпертекстових посилань. Маються на увазі два питання: чи є порушенням авторського права або моральних прав оригіна­ льного автора статті, якщо за допомогою включення таких посилань вносяться зміни в саму статтю? І чи порушується авторське право або моральні права на матеріал, на який здійснюється вихід через гіпертекстові посилання? Імовірно, у тім, що стосується автора, найкраще одержати його дозвіл на внесення подібних змін. І вже набагато більш легше одер­ жати дозвіл власників матеріалу, на котрий відбувається вихід через гіперпосилання.

Проблеми захисту інтелектуальної власності виникають, якщо на сцену виходить головний герой — користувач. Різні проекти електронного представлення документів передбача­ють триступінчасту схему: сканування оригіналу, передачу відсканованого оригіналу у віддалену точку і, зрештою, по­дальша його роздруківка. Як правило, такий документ буде статтею з періодики (або, можливо, деякими статтями з монографії). При цьому бібліотека не платить за авторське право. Іншими словами, у цьому випадкупв силу вступає бібліотечний привілей. Користувач вимагає, щоб у нього була можливість визначити, замовити и одержати документ безпосередньо з точки доступу до мережі.

Саме на цій стадії бібліотеки, підкоряючись вимогам ав­торського права, змушені застосовувати досить жорсткі міри. Замовляючи подібний документ, користувач має заповнити форму декларації авторського права, підписати її і передати в бібліотеку. Електронна пошта — помічник у встановленні контактів з видавцями й авторами. Останні оперативно відгу­куються на запити читача про надання права перекладу на українську мову й опублікування їхніх робіт. Стандартний запит включає інформацію про проект, мету, читацький склад/цільову аудиторію публікації, що готується. Це гаран­тує безкоштовне надання права на переклад.

Повертаючись до питання спілкування з авторами і ви­давцями, підкреслимо переваги електронної пошти. Викори­стовуючи її, усі питання можна погодити протягом декількох годин. Важливо, що будь-який електронний лист є повноцінним юридичним документом і абсолютно ідентич­ним листу на бланку з підписом. Потрібно відразу ж виріши­ти, який матеріал третьої сторони ви маєте намір використо­вувати, яким чином ви будете це робити і який метод достав­ки документа ви вибираєте. Якщо ви надсилаєте запит на дозвіл, що вимагає складання адресатом листа у відповідь, то ваш запит можуть відкласти. Тому завжди, як показує прак­тика, необхідно скласти цей лист-відповідь заздалегідь та­ким чином, щоб ваш адресат просто підписав його і повернув вам. Практика бібліотечно-інформаційних послуг має відоб­ражати принципи чесного поводження стосовно видавців і авторів, незалежно від того, з якого джерела, друкованого або електронного, одержана інформація. Саме тому ми і зу­пинялися так детально на ефективних шляхах одержання дозволів від авторів і видавців.

Електронні бібліотеки, якщо вони засновані на фондах традиційних бібліотек, надають користувачеві, у більшості випадків, лише зведений електронний каталог. Доступ до по-внотекстових джерел відсутній або має потребу в паролі ко­ристувача. Стихійні електронні бібліотеки, яких безліч в

Інтернет, як правило, створюються заради забезпечення до­ступу до повнотекстових джерел. Там можна знайти нові надходження, цікаву або дуже рейтингову літературу і т. п. Деякі вищі освітні установи пробують інтегрувати перший і другий підходи. Це дуже корисна робота для всього суспільства України. Однак, пройшло дуже мало часу від створення перших електронних бібліотек, тому фонди їх ще дуже невеликі. Дуже часто вони формуються за рахунок доб­ровільних надходжень від користувачів. Дуже часто поси­лання на електронні бібліотеки є в тематичних каталогах.

Ознайомитися з національними електронними бібліоте­ками можна, наприклад, задавши ключові слова в інфор-маційно-пошуковій системі. Це не займе багато часу, але бу­де дуже корисним для розуміння ролі бібліотек у сучасному суспільстві.

6.13. Електронні адреси бібліотек Україна Бібліотека Верховної Ради України (Київ)

(http://www.rada.kiev.ua/LIBRARY/)

Бібліотека Сумського державного університету

(http://www.sumdu.edu.ua/pages/library/)

Бібліотеки Дніпропетровського державного університету

(http://comsci.dsu.dp.ua/DSU/libraries/)

Вінницька державна обласна універсальна наукова бібліотека

ім.К.А.Тімірязєва (http://www.library.vmnitsa.com/)

Державна бібліотека України для дітей (Київ)

(http://www.chl.kiev.ua)

Державна бібліотека України для юнацтва (Київ)

(http://www.ukrlibworld.kiev.ua/uni/)

Державна наукова медична бібліотека України (Київ)

(http://www.ukrlibworld.kiev.ua/med/)

Державна науково-технічна бібліотека України (Київ)

(http://www.gntb.n-t.org/)

Донецька обласна універсальна наукова бібліотека

ім.Н.К.Крупської (http://library.donetsk.ua)

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека

ім.Д.І.Чижевського (http://www.library.online.kr.ua/)

Наукова бібліотека ім.М.Максимовича Київського національного

університету імені Тараса Шевченка (http://lib-gw.univ.kiev.ua)

Наукова бібліотека Інституту біології південних морів НАН

України (Севастополь) (http://www.ibss.iuf.net/biblio/')

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені

Івана Франка (http://www.f ranko.Iviv.ua/library/)

Наукова бібліотека Національного університету «Киево-

Могилянська академія» (http://www.library.ukma.kiev.ua/)

Наукова бібліотека Тернопільського державного технічного

університету імені Івана Пулюя (http://library.tu.edu.te.ua/)

Науково-технічна бібліотека Вінницького державного технічного

університету (http://library.vstu.vinnica.ua/)

Науково-технічна бібліотека Головної астрономічної обсерваторії

НАН України (Київ) (http://www.mao.kiev.ua/)

Науково-технічна бібліотека Національного технічного

університету «Харківський політехнічний університет»

(http://www.kpi.kharkov.ua/library/:

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського (Київ)

(http://www.nbuv.gov.ua/)

Одеська державна наукова бібліотека ім. М.Горького

(http://www.ognb.odessa.ua/)

Публічна бібліотека ім. Лесі Українки (Київ)

(http://lucl.lucl.kiev.ua)

Український інститут науково-технічної та економічної

інформації (Київ) (http://www.uintei.kiev.ua/)

Центральна наукова бібліотека Харківського національного

університету ім.В.Н.Каразіна (http://www.univer.kharkov.ua/)

Національні галузеві бібліотеки та інформаційні центри

Білоруська сільськогосподарська бібліотека (Мінськ)

(http://www.belal.minsk.by)

Бібліотека по природним наукам РАН (Москва)

(http://ben.irex.ru/)

Всеросійська бібліотека іноземної літератури ім.М.І.Рудомино

(Москва) (http://www.libil.ru/)

Державна публічна історична бібліотека Росії (Москва)

(http://www.shpl.ru)

Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії (Москва)

(http://www.gpntb.ru/)

Державна публічна науково-технічна бібліотека Сибірського

відділення РАН (Новосибірськ) (http://www.spsl.nsc.ru/)

Державна центральна наукова медична бібліотека (Москва)

(http://www.scsml.rssi.ru/)

Інститут наукової інформації по суспільним наукам (Москва)

(http://www.inion.ru/)

Наукова бібліотека МДУ їм.М.В.Ломоносова

(http://www.lib.msu.su/)

Бібліотека Московського державного технічного університету їм.

М. Е. Баумана (http://library.bmstu.ru/

Російська державна бібліотека по мистецтву (Москва)

(http://www.artlib.ru/)

Central Library of the Bulgarian Academy of Sciences (Болгарія)

(http://www.cl.bas.bg/)

National Agricultural Library (США) (http://www.nalusda.gov/)

National Agricultural Library and Documentation Center

(Угорщина) (http://www.omgk.hu/)

National Archives and Records Administration (США)

(http://www.nara.gov/)

National Art Library (Велика Британія)

(http://www.nal.vam.ac.uk/)

National Library for the Environment (США)

(http://www.cnie.org/nle/)

National Library of Medicine (Ізраїль)

(http://www.md.huji.ac.il/library/)

National Library of Medicine (Німеччина) (http://www.zbmed.de/)

National Library of Medicine (США) (http://www.nlm.nih.gov/)

National Library of Education (Данія) (http://www.dpb.dpu.dk/)

National Library of Education (США) (http://www.ed.gov/NLE/)

National Meteorological Library (Австралія)

(http://www.bom.gov.au/library/)

National Sporting Library (США) (http://www.nsl.org/)

Бібліотека Українскої літератури у Москві (http://www.webcen-

ter.ru/~libukr/)

Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури

ім. М. Рудомино (http://www.libfl.ras.ru/)

Державна публічна науково-технічна бібліотека

(http://www.gpntb.ru/)

Російська Національна бібліотека (Санкт- Петербург)

(http://www.nlr. ru:8101/)

Наукова бібліотека ім. О.М. Горького (МДУ)

(http://www.lib.msu.ru/)

Далеке зарубіжжя

Видавництво Springer-Verlag (http://www.springer.de/)

Електронна бібліотека видавництва Springer-Verlag

(http://link.springer.de/}

Електронна бібліотека IDEAL (http://www.idealibrary.com/)

Видавництво Academic Press (http://www.academicpress.com/)

Електронні каталоги російських бібліотек

На серверах російських бібліотек електронні каталоги по­ки що відносно рідкі. Але навіть з їх невеликого числа реаль­ну цінність представляють лише приблизно півтора десятка джерел, що відрізняються достатнім інформаційним напов­ненням і прийнятними пошуковими можливостями. Нижче наведений перелік російських бібліотечних каталогів, що заслуговують уваги.

Каталог Російської державної бібліотеки

(http://195.19.22.77/k. htm)

Каталог Російської державної бібліотеки сьогодні є самим фундаментальним у Росії. У ньому є більш ніж 440 тисяч назв вітчизняних і закордонних книг. Враховано російські книги, які надійшли в бібліотеку з 1994 року, як обов'язко­вий екземпляр, закордонні видання (крім видань на азіатсь­ких мовах) — з початку 90-х років. Можливий пошук за назвою, автором, заголовком (у т. ч. і серії), ключовими сло­вами, місцем і роком видання. Пошуковий механізм допус­кає введення слів без закінчень, можливість пошуку за фразою, терміном тільки у визначеній формі.

Каталог державної публічної науково-технічної бібліотеки Сибірського відділення РАН (http://www.spsl.nsc.ru)

Складається з декількох окремих баз даних, у числі яких каталог книг і періодичних видань, каталог авторефератів дисертацій, база даних літератури з бібліотекознавства й інформатики, що включає статті, а також ціла система галу­зевих регіональних бібліографічних баз даних, що мають літературу про Сибір і Далекий Схід. Трохи громіздкий інтерфейс, що змушує користувача робити численні вибори з меню, компенсується гарними можливостями складання запиту й обробки результатів. З пропонованих варіантів по­шуку («Простий», «Стандарт», «Експерт», «Мульті») краще вибрати »Стандарт», що володіє практично всіма необхідни­ми умовами, у тому числі він використовує усікання термінів і булеві оператори І, АБО, НІ (NOT). Каталог книг і періодич­них видань включає більш 200 тисяч назв (усі надходження в бібліотеку з 1992 року), база даних з бібліотекознавства й інформатики — більш 6000 записів. Для доступу до перера­хованих джерел реєструватися не обов'язково.

Каталог наукової бібліотеки Московського державного університету

Є одним з найбільших російських каталогів літератури універсального змісту, доступних через Інтернет. Є більш 210 тисяч описів вітчизняних і закордонних книг останніх років видання. Скромний пошуковий механізм допускає по­шук лише по трьом параметрам: автор, заголовок і ключове слово, причому в поле <заголовок> має сенс вводити тільки перше слово назви книги. Знайдені результати видаються групами по п'ять записів. Пошуковий механізм не завжди працює надійно.

Каталог Національної бібліотеки Республіки Карелія Має більш 268 тисяч документів, серед яких велику час­тину складають статті з вітчизняних журналів 90-х років ви­дання. Інтерфейс вимагає деякого попереднього вивчення. Система пропонує ввести термін у рядок запиту і визначити поле для пошуку за допомогою меню, що включає майже всі значимі елементи бібліографічного запису: автор, заголовок,

ключові слова, рік видання, індекси. Далі необхідно визна­чити умови пошуку: «дорівнює» або «містить». Під «дорівнює» розуміється умова, коли термін знаходиться на початку зазначеного поля бібліографічного запису; «містить» — у будь-якому місці поля. За допомогою функції «Додати» можна комбінувати сполучення умов пошуку в будь-якій послідовності. Каталог поповнюється з завидною регулярністю, однак не відрізняється надійністю роботи.

Каталог наукової бібліотеки Південно-уральського державного університету

(http://lib.tu-chel.ac.ru)

Включає відомості про більш ніж 184 тисячі описів книг, переважно технічного змісту. Можливий пошук за автором, заголовком, предметними рубриками, ключовими словами. На сервері бібліотеки також відкритий доступ до каталогу періодичних видань і авторефератів дисертацій.

Каталог Російської Національної бібліотеки

(http://www2.nlr.ru:8101/)

Має більш ніж 77 тисяч книг, що надійшли в бібліотеку із січня 1998 року. Є три види інтерфейсу залежно від кваліфікації клієнта: «початківець», «досвідчений», «про­фесіонал». Оптимальним є інтерфейс для «досвідченого» ко­ристувача, що забезпечує пошук за автором, заголовком і предметною рубрикою з можливістю сполучення полів і об­меження роком публікації і мовою видання.

Каталог наукової бібліотеки Петрозаводського державного університету

(http://libr.karelia.ru)

Є більш ніж 220 тисяч документів, серед яких основна кількість належить статтям з вітчизняних періодичних ви­дань другої половини 90-х років. Інтерфейс практично цілком збігається з інтерфейсом Карельської Національної бібліотеки. Перелік пошукових полів включає більш. 40 еле­ментів, у яких легко заплутатися. Каталог не відрізняється надійністю роботи — нерідкі технічні збої.

Каталог бібліотеки з природничих наук

fhttp; /7195.178.196. ISO/Catalog/)

Є більш 42 тисяч книг, серед яких вітчизняні видання, що надійшли з 1993 і закордонні — з 1995 року. Форма скла­дання запиту виконана досить добротно. Однак обов'язково потрібно звернутися до файлу допомоги, що містить спе­цифічну інформацію щодо складання запитів. Пошук пропо­нується за всіма значимими елементами бібліографічного опису з використанням умов І/АБО.

Каталог Державної науково-педагогічної бібліотеки

(http://www.gnpbu.ru/kataiog/)

Є зведення про всі надходження в бібліотеку з 1994 року, включаючи вітчизняні і закордонні книги, автореферати ди­сертацій і інші видання з педагогіки. У каталозі також міститься аналітичний огляд російських і закордонних періодичних видань і збірників, однак виділити статті з за­гальної бази поки не представляється можливим.

Каталог бібліотеки юридичного факультету

Санкт-Петербурзького університету (http://jurfak.spb.ru/library/ReaderReg.htm) Каталог являє собою одне з найкращих безкоштовних джерел юридичної літератури останнього часу. Є не тільки книги, але і статті з російських періодичних видань з права, а також нормативні акти Російської Імперії. По запиту ви­дається не більш ніж 200 документів.

•    Каталог бібліотеки Саратовського державного університету

;                                     (http://librarv.ssu.runnet.ru)

Є більш 26 тисяч книг — усі надходження в бібліотеку, починаючи з 1993 року. Відновлення проводяться щотижня. Пошукова система надає можливість здійснювати пошук за автором, заголовком, серією, ISBN, видавництвом, місцем і роком видання, ключовими словами і т. п.