- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
Процес укладання електронних договорів нерозривно пов'язаний з обміном електронними даними. Діяльність з розробки міжнародно-правового регулювання обміну даними в області міжнародної торгівлі, у тому числі укладання контрактів в електронній формі, ведеться в двох напрямках — формальному і змістовному (зі стандартизації методів комп'ютерного зв'язку і стандартизації змісту переданих повідомлень).
Так, у рамках ООН розроблені Уніфіковані правила поведінки при міжнародній передачі даних методами комп'ютерного зв'язку, ціль яких «полегшити обмін комерційною інформацією, переданою через комп'ютери, установити погоджені правила поведінки між сторонами, що беруть участь у цій передачі» (Правила UNCID, «Стандартизація методів комп'ютерного зв'язку», 1988 рік).
7.13. Основні підходи до діяльності провайдерів, що існують у закордонних законодавствах 1. Провайдер несе відповідальність за всі дії користувачів незалежно від наявності в нього, як у суб'єкта права, знання про чинені дії.
2. Провайдер не несе відповідальності за користувачів у тому випадку, якщо виконує визначені умови, пов'язані з ха рактером надання послуг і взаємодією із суб'єктами інфор маційного обмілу й особами, чиї права порушуються діями користувачів.
3. Провайдер не відповідає за дії користувачів.
Уваги заслуговує і проблема відповідальності інформаційних посередників (provider, intermediary service provider, on-line service provider, provider of access, provider of the informational content, ISP, ASP).
Детально зобов'язання провайдерів визначені в Директиві Європейського Союзу «Про електронну комерцію». Директива закріплює, що провайдер не несе відповідальності за передану інформацію у випадку, якщо він не ініціює її передачу, не вибирає її одержувача і не впливає на цілісність переданих даних. Провайдер також не несе відповідальності за зміст інформації користувачів, що тимчасово зберігається на сервері, якщо він не змінював її і, будучи сповіщений про незаконний зміст, вивів ії із системи.
До правового регулювання міжнародної торгівлі мають відношення більш тридцяти конвенцій, типових законів і правил. У процесі приведення зазначених документів у відповідність вимогам електронного співтовариства використовуються такі відомі міжнародні організації, як UNCI-TRAL, Міжнародна організація цивільної авіації, неурядові організації — Міжнародна торговельна палата, Міжнародна асоціація авіатранспорту й ін. Так, Центром сприяння ООН процедурі і практиці для керування, комерції і транспорту в рекомендаціях від 15.03.1999 року відзначений той факт, що, відповідно до норм деяких міжнародних конвенцій, електронні дані (контракти) не можуть бути представлені як докази, тобто вони позбавлені позовної сили. Це, у свою чергу, створює бар'єри в розвитку електронної комерції порівняно з традиційною комерційною практикою. З позовною силою тісно пов'язані міжнародне визнання і виконання рішень судів з цивільних справ.
Зауважимо, що на сьогоднішній день у світі існує єдиний акт, що визнає електронні документи як докази. Мова в даному випадку йде про Регламент Ради ЄС №44.2001 від 22.12. 2000 року «Про юрисдикцію, визнання і виконання рішень судів по цивільних і торговельних справах». Відповідно до статті 23 Регламенту, як докази, визнаються контракти в електронній формі у взаєминах між державами-членами Європейського Союзу.