- •Розділ 1. Геометричні характеристики перерізів. Основні теоретичні відомості.
- •Контрольні запитання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Розділ 2. Побудова епюр внутрішних силових чинників. Основні теоретичні відомості.
- •2.1. Побудова епюри поздовжних сил.
- •Контрольні запитання.
- •Приклад виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •2.2. Побудова епюри крутних моментів.
- •Контрольні запитання.
- •Приклад виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів.
- •Контрольні запитання.
- •Приклади виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •2.4. Побудова епюр внутрішніх силових чинників для плоских рам.
- •Контрольні запитання.
- •Приклад виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Розділ 3. Теорії напруженого і деформованого стану. Основні теоретичні відомості.
- •Контрольні запитання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Балки двотаврові (за гост 8239-72)
- •Балки швелерні (за гост 8240-72)
- •Кутники рівнобокі (за гост 8209-72)
- •Кутники нерівнобокі (за гост 8510-72)
- •Виначення геометричних фігур для простих фігур
- •Перелік питань до заліку
Контрольні запитання.
-
Що таке поперечний згин ?
-
Як визначити поперечну силу і згинальний момент у заданому перерізі ?
-
Які правила знаків має поперечна сила та згинальний момент ?
-
Що є границями дільниць навантаження ?
-
Що таке епюра поперечних сил, згинальних моментів ? Для чого будують епюри ?
-
Які операції виконують при побудові епюри Q і M ?
-
Які ви знаєте диференціальні залежності Д.І.Журавського ?
Приклади виконання завдання.
Приклад 1. Побудувати епюри поперечних сил і згинальних моментів для консольної балки.(рис 15)
Дано: Р = 4 кН, q = 2 кН/м, q1 = 4 кН/м,
М = 14 кНм.
Розв’язання:
-
Реакції опори не знаходи, а розрахунок ведемо з “вільного” кінця балки.
-
Провести перерізі, позначити їх та записати рівняння поперечної сили і згинальних моментів:
Визначаємо q(x) з подібності трукутників.
Підставимо значення q(x) в QIII.
Рис
15
Перенесемо результати розрахунків на відповідні епюри у вигляді окремих точок (з урахуванням масштабів) (рис 15). Точки з’єднуємо суцільними лініями у відповідності до раніше розглянутих правил.
Завдання для самостійного розв’язання.
Схеми обираються згідно номеру по списку в журналі. Значення числових факторів по останній цифрі порядкового номеру в таблиці 4.
Таблиця 4.
-
№ вар
Сила
Р, кН
Момент пари сил
М, кНм
Розподілене навантаження
q – кН/м
1
25
30
18
2
40
40
12
3
15
35
10
4
20
46
15
5
35
30
14
6
25
25
18
7
22
28
10
8
34
18
8
9
28
34
15
0
18
20
16
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 2. Побудувати епюри поперечних сил і згинальних моментів для двоопорної балки (рис. 16).
Дано: q = 2 кН/м, М = 6 кНм
Рис 16
Перш за все, знайдемо опорні реакції, для чого складемо для балки рівняння рівноваги:
Оскільки реакція RA при розрахунку має знак мінус, то необхідно змінити її напрямок на протилежний.
Таким чином маємо RA = 1 кН, RВ = 14 кН.
Перевірка:
Балка має три дільниці. На кожній проводимо переріз.
Визначимо значення Q в перерізах балки:
В перерізі І-І розподільне навантаження розташоване зліва від переріза має площу трукутника. З подібності трикутників визначаємо q(x).
На ІІІ дільниці, з права від переріза, розташована плоша трапеції. Необхідно доповнити площу трапеції до прямокутника і відняти площу трикутника (рис 17).
Рис 17
З подібності трикутників визначаємо q(x).
Підставимо знайдене значення
Будуємо епюру поперечної сили. На І та ІІІ дільницях поперечна сила змінюється по параболічному закону (квадратична парабола) рис 18.
Визначимо значення M в перерізах балки:
Рис
18
Будуємо епюру згинальних моментів. На І та ІІІ дільницях епюра обрисована кубічними параболами, на ІІ дільниці - квадратичною параболою (рис 18).