Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум з культурології (першоджерела).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.11.2018
Размер:
843.78 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Практикум

для самостійної роботи при вивченні курсу

«Культурологія» для студентів І курсу

всіх форм навчання

всіх спеціальностей

випуск ІІ

Затверджено на засіданні

кафедри філософії та культурології

Протокол № 6

від 31.01.08 р.

Усі цитати, цифровий і фактичний

матеріал, бібліографічні відомості

перевірені, написання сторінок

відповідає стандартам.

Зауваження рецензентів враховані

______________/підпис укладачів/

Одеса ОДЕУ 2008

Практикум для самостійної роботи при вивченні курсу «Культурологія» для студентів І курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей. Випуск ІІ (Відп. за випуск Л.О.Сандюк – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2008 р. – 128 с.)

Укладачі: Л.О.Сандюк, канд.філос.наук, доцент

О.В.Сулим, канд.філос.наук, доцент

М.Ф.Шмиголь, канд.філос.наук, доцент

Н.В.Щубелка, канд.філос.наук, доцент

Ю.С.Юшкевич, викладач

Відповідальний за випуск:

Л.О.Сандюк, канд.філос.наук, доцент

Рецензенти:

Г.К.Парієнко, д-р іст.наук, професор (зовнішній рецензент)

Є.О.Акимович, канд.філос.наук, доцент

О.Л.Просоловия, канд.філос.наук, викладач

Коректор: О.П. Колесова

Передмова

Практикум підготовлений викладачами кафедри філософії та культурології відповідно до навчальної програми з курсу “Культурологія”. Для поглиблення теоретичних знань студенту важливо відчути своєрідність і особливості стилю оригінальних творів видатних мислителів-культурологів. Практикум являє собою збірку фрагментів з оригінальних праць культурологів різних історичних епох. Вони за змістом охоплюють основні теми курсу, що присвячені проблемам походження і сутності культури, її динаміці, механізмам і схемам культурно-історичного процесу, класичним теоріям цивілізації, проблемам типології культури, основним історичним етапам розвитку культури - від первісної епохи до сьогодення. Таким чином, студенти будуть мати можливість ознайомитись з основними культурологічними ідеями, розібратися в розмаїтті основних підходів і оцінок на основі знайомства з першоджерелами; це також сприятиме збагаченню їх інтерпретаційного досвіду.

Укладачі вважали доцільним для більш глибокого розуміння ідей видатних культурологів, поруч з фрагментами першоджерел, навести також певні відомості про їхнє життя і творчість. Тому практикум включає інформацію про таких авторів як Микола Бердяєв, Макс Вебер, Микола Данилевський, Емануїл Кант, Жак Ле Гофф, Карл Маркс, Конфуцій, Ауреліо Печчеї, Арнольд Тойнбі, Еріх Фромм, Зігмунд Фрейд, Освальд Шпенглер, Альберт Швейцер та інші.

З огляду на те, що студентам першого курсу ще досить складно працювати з оригінальними науково-теоретичними текстами, укладачі взяли на себе роботу з акцентування основних думок у наведених фрагментах шляхом виділення курсивом окремих слів та іноді – цілих фраз. У результаті кожний з фрагментів є цілком доступним для розуміння і засвоєння студентом першого курсу.

Включені до Практикуму фрагменти творів культурологів слугують базою для виконання індивідуальних творчих завдань. У зв’язку з цим до кожного першоджерела додаються питання та завдання, що націлюють студентів на творче опрацювання тексту.

Практикум призначений для семінарських занять і активізації самостійної роботи студентів, вдосконалення їх індивідуальної роботи, а також для поточного і підсумкового контролю знань студентів.

Афанасьева в., Луконин в., Померанцева н. Древнеегипетский канон

Характерный прием изображения фигуры на плоскости — совмещение про­фильных и фасных элементов, где при профиле го­ловы и ног плечи и торс развернуты в фас. Помимо условного приема передачи человеческой фигуры на плоскости формируется еще ряд специфических признаков, характер­ных для памятников древнеегипетского искусства: фризообразность компози­ции — расположение сцен по регистрам, разномасштабность фигур, пропорцио­нальная соразмерность и замкнутость композиционных построений — все эти черты свидетельствуют о сложении системы древнеегипетского канона.

Канон — это свод художественных правил, способствующий выявлению локальных черт в изобразительном искусстве, присущих именно данной системе культуры, и за­креплению их в памятниках. Применение отдельно взятых приемов еще не есть канон. Канон древнеегипетского искусства включал в себя широкий круг поня­тий, объединяя композицию памятников, иконографию образов и художествен­ных средств их воплощения. Среди разнообразных компонентов, входивших в понятие канона, пропорциональные соотношения составляли главную его сущ­ность, ибо система пропорций являлась той основой, которая обеспечивала орга­ничный синтез всех видов искусства: архитектуры, скульптуры, живописи — и приводила в соответствие все элементы внутри одной композиции.