- •Предмет економічної теорії, її місце серед інших наук та еволюція розвитку.
- •Методи досліджень економічних явищ.
- •Рівні економічних систем. Позитивна та нормативна економічна теорія.
- •4. Еволюція розвитку уявлень про предмет економічної науки: від меркантилізму до новітніх економічних теорій
- •5. Зв'язок економічної теорії з практикою господарювання та економічною політикою.
- •6. Мейнстрим економічної теорії та його еволюція.
- •7. Основні положення ортодоксального монетаризму та межі його застосування.
- •Монетаристське рівняння:
- •8. Сучасний монетаризму: причини виникнення, сутність та основні ідеї.
- •9. Нові монетаристи про роль держави в сучасних умовах.
- •10. Порівняльна характеристика ортодоксального та сучасного монетаризму
- •11. Загальна характеристика традиційного соціально-інституційного напрямку: предмет дослідження, методологія та основні течії.
- •12. Новий інституціоналізм та неоінституціоналізм: спільне та відмінне.
- •13. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія суспільного вибору.
- •14. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія прав власності.
- •15. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія агентських відносин.
- •16. Економічна ефективність і рівність: протистояння чи єдність.
- •17. Сучасні методики оцінювання нерівності розподілу доходів
- •19. Моделі розподілу доходів.
- •20. Ортодоксальне кейнсіанство як альтернатива неокласичній економічній теорії.
- •21. Етапи розвитку кейнсіанського напрямку. Неокейнсіанство.
- •22. Посткейнсіанство та нове кейнсіанство: спільне та відмінне.
- •23. Порівняльна характеристика американського та англійського посткейнсіанства.
- •24. Причини неоконсервативного відродження та його структура.
- •27. Теорія раціональних очікувань
- •28. Глобальні проблеми людства в сфері екології та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •29. Регіональні екологічні проблеми та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •30. Екологічні проблеми України: сучасний стан та шляхи вирішення.
- •31. Причини державного втручання в сучасну економіку.
- •32. Напрямки державного регулювання економіки.
- •33. Моделі державного регулювання економіки змішаного типу.
- •34. Об'єктивна необхідність переходу від Балансу народного господарства (бнг) до Системи національних рахунків(снр). Снр як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •35. Ввп: економічний зміст та методи розрахунку.
- •36. Похідні від ввп загальноекономічний зміст та вимірювання.
- •37. Номінальний та реальний ввп. Порівняльна характеристика дефлятора ввп та індексу споживчих цін.
- •38. Циклічність економічного розвитку як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги.
- •39. Сучасна класифікація циклічних коливань.
- •40. Причини циклічного розвитку економіки. Промислові цикли та їх фази.
- •41. Види та причини циклічних коливань
- •42. Промислові цикли та економічні коливання: причини трансформації та характеристика
- •43. Моделі економічних коливань.
- •44. Аналіз сучасної фази економічних коливань в Україні.
- •45. Модель ринку праці. Сучасні тенденції зміни ринку праці в економіці України.
- •46. Чинники попиту та пропозиції на працю.
- •47. Зайнятість та безробіття як основні явища ринку праці. Сучасні тенденції зміни зайнятості та безробіття в економіці України.
- •48. Форми зайнятості та їх вимірювання.
- •49. Багатоманітність видів безробіття, його вимірювання. Аналіз видів безробіття в сучасній економіці України.
- •3) Основне і молодіжне;
- •4) Відкрите і приховане;
- •5) Регіональне.
- •50. Природне безробіття: його значення для економіки, вимірювання, зв'язок з потенційним ввп.
- •51. Втрати від безробіття. Закон а. Оукена.
- •52. Державна політика регулювання зайнятості: сучасний підхід:
- •53. Роль малого підприємництва у регулюванні зайнятості. Протиріччя політики державного регулювання малого підприємництва в Україні.
- •54. Інфляція як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги: її види та вимірювання.
- •55. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи держави: сучасний підхід.
- •56. Дефіцит державного бюджету, способи його фінансування. Державний борг.
- •57. Зв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •58. Сучасні проблеми соціальної політики та їх регулювання. Протиріччя соціальної політики України та шляхи її вирішення.
- •59. Бідність як головна перешкода людському розвитку. Глобалізація проблем бідності. Роль Світового банку у регулюванні бідності.
- •60. Індекс людського розвитку (ілр): зміст та методика розрахунку. Ілр регіонів України.
53. Роль малого підприємництва у регулюванні зайнятості. Протиріччя політики державного регулювання малого підприємництва в Україні.
Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб’єктів господарю-вання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.
Малий бізнес робить вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості. Ця функція проявляється у здатності малого бізнесу створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. В розвинутих країнах на малий бізнес припадає в середньому 50% всіх зайнятих та до 70-80% нових робочих місць. Якщо у період криз 70-80-х років в розвинутих країнах йшов процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберігали, але й навіть створювали нові.
Малий бізнес має не лише економіко-виробничі та соціально-економічні переваги, а саме: гнучкість, динамізм, пристосування до мінливостей технології, здатність оперативно створювати та упроваджувати нову техніку та технологію, забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями, відкритість доступу та легкість входження до цього сектора економіки.
МБ розглядають як засіб боротьби із безробіттям внаслідок реструктуризації великих підприємств , засобом виживання та подолання зубожіння населення. МБ вважають більш інтенсивним роботодавцем, ніж великий бізнес. До того ж, в МБ вбачають джерело ефективної зайнятості, оскільки цей сектор може дозволити собі прийняти на роботу робітників з обмеженими знаннями та досвідом та навчити їх в процесі праці. Така ефективна зайнятість, в свою чергу сприяє в Україні послабленню майнової диференціації та підвищенню рівня життя та добробуту населення, пом’якшенню соціальної напруги тощо.
Низька якість державного управління в Україні породжує наступні основні проблеми, з якими в свою чергу стикається і від яких потерпає національне мале підприємництво:- відсутність чітко сформульованої та виконуваної державної політики у сфері підтримки малого підприємництва; - збільшення адміністративних бар'єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, тощо) та надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів малого підприємництва;- корупція в органах державної влади, яка стимулює суб’єктів підприємництва до ведення діяльності у „тіньовій зоні”.
Нова державна політика щодо малого підприємництва у сучасних умовах має будуватися на двох важливіших складових: Сучасне - збереження досягнутих результатів щодо кількісного стану розвитку малого підприємництва; Майбутнє - покращення та забезпечення нового рівня якісного стану розвитку малого підприємництва. Основні положення державної політики розвитку національного малого підприємництва на новий період мають бути сконцентровані навколо проблем збільшення експортного потенціалу та збільшення частки доданої вартості у малому підприємництві,
Основні виклики, що стоять перед державною політикою щодо розвитку малого
підприємництва, пов’язані з протиріччям між існуючими стимулами не реформованої
системи державного управління та місцем, яке Україна планує зайняти на світовій арені у
найближчому майбутньому. Основними викликами, загострення яких очікується „практично сьогодні”, є:
• протиріччя між законодавством про спрощену систему оподаткування та законодавством
про загальнообов’язкове соціальне страхування – це протиріччя заводить „у тінь”
зайнятість у малому підприємництві
• застосування державою адміністративних важелів на користь „великої торгівлі та
промисловості” проти малого підприємництва.