- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії.
- •Тема 2. Основні проблеми організації економіки.
- •3. Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей (квм).
- •Крива виробничих можливостей.
- •Тема 3. Власність в економічній системі суспільства.
- •Суть відносин власності. Приватна власність в економічній системі суспільства.
- •2. Права власності господарюючих систем.
- •3. Розвиток форм власності в сучасних умовах.
- •4. Відносини власності в Україні.
- •Тема 4. Відтворення і економічне зростання.
- •1. Суть відтворення. Форми і джерела нагромадження.
- •2. Стадії відтворення й ефективність суспільного виробництва.
- •3. Показники і фактори економічного зростання.
- •Тема 5.Товарне виробництво. Гроші.
- •1. Форми суспільного господарства. Товарне виробництво.
- •2. Товар і його властивості. Теорії вартості.
- •3. Походження, суть і функції грошей.
- •4. Пропозиція грошей та їх елементи.
- •5. Попит на гроші. Грошовий ринок.
- •Тема 6. Ринкова організація суспільного виробництва.
- •Ринкова система її основні елементи (принципи).
- •Суть, структура і функції ринку.
- •3.Модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходів в ринковому господарстві.
- •Тема 7. Теорія попиту і пропозиції.
- •1.Теорія попиту. Крива і закон попиту.
- •2.Теорія пропозиції. Крива і закон пропозиції.
- •3. Ринкова ціна. Зрівноважуючи функція цін.
- •4. Державне регулювання цін.
- •Тема 8.Ринковий механізм регулювання економічних відносин.
- •1.Функціонування і роль ринкової системи у вирішенні фундаментальних питань економіки.
- •2.Оцінка ролі ринкової системи.
- •Тема 9. Закономірності та особливості розвику перехідних економік.
- •Тема 10. Сучасні напрямки і школи політичної економії.
- •2. Основні ідеї інституціоналізму.
- •3. Теорія ефективного попиту Дж. Кейнса.
- •4. Монетаризм. Грошове правило м. Фрідмена.
- •5. Економіка пропозиції. Ефект Лафера.
- •Неолібералізм: концепції і практика.
- •Розвиток економічної думки в Україні.
- •Тема 11. Світова система господарства.
- •Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
Тема 9. Закономірності та особливості розвику перехідних економік.
-
Зміст перехідного періоду до ринку.
-
Макроекономічна стабілізація перехідних економік.
1. Зміст перехідного періоду до ринку. Складнощі перехідного періоду до ринку пов’язані перш за все з спадщиною, яка залишилася від командно-адміністративної системи господарства:
1- тотальне одержавлення економічної сфери;
2- зверх монополізації ідеформованість структури економіки з дуже високою ступінню мілітаризації;
3- придушена інфляція;
4- тотальний дефіцит товарів і послуг, їх повсюдне раціонування;
5- відсутність економічої мотивації до трудової діяльності;
6- панування психології соціального утриманства більшості населення.
Як відомо, ринкове господарство передбачає функціонально взаємоповязану систему ринків товарів, праці, капіталу і ін. У звязку з цим, найважливішими цілями у перехідний період являються:
-
розвиток ринку товарів і послуг. Справжній ринок товарів і послуг – це не просто місце продажу продажу і купівлі. Справжній ринок формується в умовах становлення основних елементів ринкової системи (приватної власності і т. д.) і непередбачає тотального дефіциту товарів і послуг;
-
формування фінансового ринку. Мова йде про формування ринку цінних паперів (акцій, облігацій і інших). Фінансовий ринок – це вершина ринкової структури, дуже складний і чутливий механізм його регулювання. Перехідний період якраз і необхідний, щоб створити і апробувати такий ринок, бо без акцій, облігацій і інших цінних паперів, счасна ринкова економіка неможлива;
-
створення і регулювання ринку праці. Організація ринку праці передбачає свободу пропозиції робочої сили, свободу найму і звільнення працівників всіма роботодавцями, вільний рух зарплати і інших законних видів доходів.
В перехідний період необхідно по-новому осмислити роль держави в економіці. Тут очевидним є лише те, що пряме втручання держави в еономічну сферу повинно поступово доповнюватися і замінюватися непрямим регулюванням. Держава в умовах ринкової економіки покликана відігравати іншу роль, чим в умовах командно-адміністративної системи, можливо не меншу, а саме іншу. В перехідний період до ринку держава може здійснювати саму різну корисну для суспільства діяльність, використовуючи для цього певні свої функції, серед яких можна виділити законодавчу підприємницьку і міжнародну. Ретельно опрацьоване законодавство – могутній регулятор ринку, перетворюючи його з „дикого” в цивілізований, який засновується не тільки на взаємовигідному обміні, але і на дотриманні правових правил економічно більш слабкої сторони – звичайного громадянина, споживача, дрібного товаровиробника і т.п.
Нові закони України більш або менш адеватні особливостям теперішнього етапу розвитку суспільства, але не всі вони прийняті і не розроблений чіткий механізм їх реалізації.
2. Макроекономічна стабілізація перехідних економік. Рух від командно-адміністративної до ринкової економіки для свого успішного здійснення повинен враховувати світовий досвід у цій галузі і мати логіку. Яка сформована в 6 класичних принципах. Класичними вони є тому, що були покладені в основу економічних реформ в багатьох країнах світу, які успішно здійснили перехід від тоталітарної системи до ринкового господарства:
1 – макроекономічна стабілізація, яка означає мінімізацію дефіциту державного бюджету, припинення надлишкової грошової емісії і пільгового кредитування;
2 – лібералізація цін. Ціни формуються на основі попиту і пропозиції.
3 – приватна власність, в тому числі і в с/г, яка гарантована законом, захищає права власника і забезпечує надійність виконання господарських договорів;
4 – приватизацію державних підприємств, включаючи легалізацію права приватних осіб на створення нових підприємств, продаж більшої частини державної власності і демонополізація виробництва в різних галузях;
5 – встановлення економіки відкритого типу, включаючи вільні торгові відносини, належний захист іноземних інвестицій, надання можливостей для репатріації прибутків і конвертування гривні;
6 – обмеження прямого державного втручання в економіку.
Існують різні точки зору по питанню того, як потрібно реформувати економіку після утопічних експериментів – повільно крок за кроком, або через “шокову терапію”. Але важливо підкреслити, що всі головні дії макроекономічної стабілізації з урахуванням світового досвіду повинні здійснюватися одночасно.
Серед проблем, які вимагають термінового вирішення у процесі стабілізації економіки є скорочення темпів інфляції. На макрорівні попит і пропозиція повинні бути збалансовані. Уряду необхідно провести лібералізацію цін, після чого, через певний період часу настане рівновага ринку (Г*О=Т*Ц). Антиінфляційна політика неможлива без ліквідації бюджетного дефіциту або його мінімізації. Витрати бюджету необхідно визначати тільки на основі його доходної частини, а це тягне за собою радикальну реформу її основного інституту податкової системи.
Дефіцит бюджету можна ліквідувати не тільки збільшивши його доходну частину через податки, але і зменшивши витратну частину. Уряд повинен максимально зменшити воєнні витрати, бюджетне датування цін і різні виробничі дотації.
Соціально-політичний аспект макроекономічної стабілізації пов’язаний з тим, що будь-який уряд не зможе уникнути “непопулярних заходів” у ході досягнення бюджетної збалансованості, як важливого фактора обмеження темпів інфляції.
Макроекономічна стабілізація в перехідний період передбачає також:
1 – введення єдиного обмінного курсу валюти;
2 – введення конвертованості національної валюти;
3 – лібералізація всієї зовнішньої торгової діяльності незалежно від форм власності.
Заходи по макроекономічній стабілізації проведені неодночасно, не комплексно здатні принести більше економічної шкоди ніж користі – наприклад: лібералізація цін без сполучення з жорсткою кредитно-грошовою політикою здатна привести суспільство до гіперінфляції з її послідуючим руйнівним ефектом. Така ситуація була характерна для України в 1992-1994 роках. Часткова стабілізація економіки України здійснена в 2000-2005 роках, однак ряд важливих проблем вимагають свого вирішення найближчим часом.