3.Модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходів в ринковому господарстві.

Ми відмічали, що ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Серед них виділяють два основні типи ринків: ринок ресурсів і ринок продуктів. Між цими ринками існує тісний функціональний зв'язок

Ринок ресурсів

виробничі витрати доходи

ресурси ресурси

Бізнес

Домогосподарства

товари товари

Ринок продуктів

виручка споживчі витрати

від реалізації товарів

Рис.1. Модель кругообігу ресурсів, товарів, витрат і доходів в ринковій економіці.

Модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходу демонструє складне взаємопов’язане переплетення в процесі прийняття рішень і економічної діяльності. Домогосподарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але у кожному випадку на протилежних позиціях. На ресурсному ринку підприємства виступають на боці попиту, а домогосподарства на боці пропозиції. На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим, кожна з цих груп економічних одиниць і купує, і продає.

При аналізі моделі кругообороту потрібно враховувати фактор рідкісності ресурсів і вибору рішень, поскільки ресурси рідкісні, виробництво готових товарів і послуг також обмежене. Кінцевим результатом процесу кругообороту є реальний потік економічних ресурсів, товарів і послуг проти годинникової стрілки, а грошовий потік доходів і споживчих витрат по годинниковій стрілці. Ці потоки є одночасними, при чому вони нескінченно повторюються.

При аналізі моделі кругообороту ресурсів, продуктів і доходів допущено ряд обмежень (абстракцій):

1. модель кругообороту не відображає всіх фактів і деталей, які відносяться до окремих домогосподарств, окремих підприємств, окремих ресурсних і продуктових ринків;

2. модель кругообороту зовсім не зачіпає економічну роль держави (уряду);

3. модель кругообороту виключає міжнародні ринки;

4. модель передбачає, що домогосподарства витрачають повністю свій грошовий доход і отже величини потоків, доходів і витрат є постійними;

5. аналіз кругообороту не пояснює, як фактично формуються ринкові ціни.

Тема 7. Теорія попиту і пропозиції.

План.

1. Теорія попиту. Крива і закон попиту.

2. Теорія пропозиції. Крива і закон пропозиції.

3. Ринкова ціна. Зрівноважуючи функція цін.

4. Державне регулювання цін.

1.Теорія попиту. Крива і закон попиту.

Категорії ціни, попиту і пропозиції виникають разом з утвердженням у суспільному виробництві товарно-грошових відносин. У ринковій економіці ці категорії відіграють ключове значення.

Попит – форма виразу потреби, яка представлена на ринку і забезпечена відповідними грошовими засобами. Іншими словами – це платоспроможна потреба.

Попит, як правило розглядається з позиції вигідності ціни, тобто, по яким цінам споживачі готові купити різну кількість товарів. Корінна властивість попиту полягає у наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту і навпаки. Економісти назвали цей зворотній зв'язок законом попиту.

В основі дії закону попиту лежить наступне:

1. здоровий глузд і елементарні спостереження вказують на те, що висока ціна не стимулює зростання покупок і навпаки;

2. дія закону спадної граничної корисності. Згідно цього закону кожна послідуюча одиниця даного продукту приносить все менше і менше задоволення і тому споживачі купують додаткові одиниці продукту лише при умові, що ціна його знижується;

3. ефекти доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і тому він здатний купити більшу кількість даного продукту, чим раніше. Ефект заміщення виражається у тому, що при більш низькій ціні у людини з’являється стимул купувати дешевий товар замість аналогічних товарів, які тепер відносно дорожчі. Споживачі здатні замінити дорогі продукти більш дешевими.

Закон попиту – люди купують більшу кількість продуктів при низькій ціні чим при високій, це знаходить відображення у кривій попиту.

Ціна служить самою важливою детермінантою (визначальною) попиту. Крім ціни на попит впливають і інші детермінанти. Основні серед них слідуючи:

1. споживчі уподобання і переваги. Реклама, технологічні зміни у виробництві здатні призвести до змін споживчих уподобань або переваг;

2. зміна числа покупців. Збільшення числа покупців на ринку обумовлює підвищення попиту;

3. зміна доходів. Розрізняють товари вищої і нижчої категорії. Товари, попит на які змінюється у прямій залежності зміною грошового доходу називають товарами вищої категорії або нормальними товарами. Наприклад, більш якісні продукти, дорогий одяг, машини і т.д. Товари, попит на які змінюється у протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії. Наприклад, хліб, макаронні вироби, овочі, не новий одяг і т. д.

4. зміна цін на поєднані товари. Існують взаємозамінююючі і взаємодоповнюючі продукти. Коли два продукти взаємозамінюючі, між ціною на один з них і попитом на інший існує прямий зв'язок. Наприклад: масло-маргарин, чай-кава. Коли два товари являються взаємодоповнюючі між ціною на один з них і попитом на інший існує зворотній зв'язок. Наприклад: бензин-моторне масло, магнітофон-касети, і т.д.

5. очікування. Споживче очікування відносно таких факторів, як майбутні ціни на товари, наявність товарів і майбутній доход здатні змінити попит. Потрібно розрізняти поняття зміни у попиті і зміни величини попиту. Зміни у попиті показують зміщення всієї кривої попиту або вправо (збільшення попиту), або вліво (скорочення попиту). На це впливає зміна однієї або декількох нецінових детермінант попиту. Зміна величини попиту означає пересування з однієї точки (а) на другу точку (б) при постійній кривій попиту, тобто, перехід від однієї комбінації (ціна-кількість продукту) до другої їх комбінації. Причиною зміни величини попиту служить зміна ціни даного продукту.

Існують виключення із закону попиту (парадокс Пфіна). Коли ціни підвищилися на деякі товари і попит на ці товари зростає, це пояснюється:

1 – очікуваннями, які не є постійними, а змінними. Очікування більш високих цін у майбутньому збільшує поточний попит на даний товар;

2 – ефектом заможної людини. Певна частина людей хочуть використати продукт для створення певного образу у суспільстві і згодні за це платити;

3 – якщо споживач немає достатньо інформації про продукт, для нього висока ціна асоціюється з високою якістю продукту.