Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак.doc 2.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
11.75 Mб
Скачать

1.2.12. Для чого здійснюють прогнозування валютного курсу?

Одним з напрямків валютної політики є прогнозування валютного курсу, яке здійснюється банками, фірмами, ТНК. Метою прогнозування є поліпшення страхування валютних ризиків і підвищення ефективності рішень в галузі міжнародного фінансового менеджменту. Прогнозування дає можливість зробити правильний вибір щодо валюти ціни і валюти платежу у зовнішньоторговельних контрактах; валюти міжнародного кре­диту та платежу; валюти, в якій ведеться рахунок корпорацій в банку; гро­шової одиниці, в якій деномінуються закордонні капіталовкладення ком­панії або закордонні активи банку.

Прогнозні оцінки використовують валютні дилери, брокери, тобто професійні валютні спекулянти, що грають на різниці курсів валют.

Зрушення валютних курсів викликається різноманітними чинниками. Враховуючи ці чинники, можна отримати уявлення про напрям змін ва­лютних курсів.

Прогнозування не є точною наукою, прогнози не можна вважати до­статньо надійними. Однак загальне розуміння того, які економічні сили впливають на формування валютних курсів, дозволяє інвесторам своєчас­но реагувати на очікувані зміни майбутньої їх динаміки. При цьому потрібно враховувати і ті чинники, котрими керуються уряди, втручаю­чись в ситуацію на валютних ринках. Результат офіційних інтервенцій на валютному ринку залежить від реакції спекулянтів. Якщо останні переко­нані, що центральний банк має можливість стабілізувати той чи інший ва­лютний курс, то вони сприятимуть підтримці курсу цієї валюти. Якщо спекулянти вважають, що спроби підтримати курс слабкої валюти не До­сягнуть мети, то спекуляція проти цієї валюти посилиться.

Основними даними, котрі впливають на очікування майбутньої ди­наміки валютного курсу і на підставі яких можна будувати передбачення про тенденції змін валютних курсів, є: •* паритет купівельної спроможності валют (ПКС); *• відмінності в темпах інфляції; ** відносний рівень реальних відсоткових ставок; ** спред між офіційним і ринковим курсом; ** стан платіжного балансу країни; ** стан економіки і валютна політика; »• політична обстановка.

1.2.13. Як здійснюється прогнозування на основі паритету купівельної спроможності валют?

Відносний стан грошових мас різних країн впливає на валютні курси. На міжнародному ринку, як і на національному, вартість валюти тим мен­ша, чим більше її знаходиться в обігу.

Попит на готівкові гроші залежить від річного обсягу операцій, що ви­никають при обміні грошей на товари і послуги, котрий (обсяг) тісно пов'язаний з рівнем виробленого продукту — ВНП. Попит на валюту тієї чи іншої країни являє собою попит на право купівлі частини ВНП цієї країни. Цей попит повинен бути пропорціональним ВНП певної країни незалежно від того, звідки йде цей попит.

Рівняння кількісної теорії попиту на гроші виходить з того, що пропо­зиція грошей будь-якої країни дорівнює попиту на гроші, котрий прямо пропорційний вартості ВНП.

Рівняння для двох країн має такий вигляд:

де М, і М2 внутріштг^ і зовнішня пропозиції грошей (наприклад, в дола­рах чи ЄІ.ах);

рі і Р2 рівні цін;

У, і Y2реальні (в постійних цінах) національні продукти;

ft, і К2 — поведінківські коефіцієнти, що визначаються кожним рівнем.

Рівняння кількісної теорії можуть бути використані для визначення співвідношення рівня цін між країнами:

В довгостроковій перспективі, за умови, що товари і послуги можуть бути куплені в одній або в іншій країні, відносний стан грошових мас різних країн впливає на валютні курси: вартість валюти тим менша, чим більше її знаходиться в обігу і навпаки.

Передбачення, що міжнародна торгівля зрівнює тенденції руху цін ос­новних товарів, які беруть участь в міжнародній торгівлі, призвело до гіпотези паритету купівельної спроможності, котра пов'язала ціни в національній валюті з валютними курсами. В теорії абсолютного пари­тету купівельної спроможності стверджується, що обмінний курс між ва­лютами двох країн дорівнює відношенню рівнів цін в цих країнах:

де R,,/fвалютний курс;

Р,І — рівень внутрішніх цін (ціна споживчого кошика у своїй країні);

Р( рівень цін за кордоном (ціна споживчого кошика в іноземній країні).

Наприклад, споживчий кошик в Україні коштує 1000 грн. і 200 дол. в США. За такого співвідношення цін повинен встановитися валютний курс 5 грн. за 1 дол. Якщо рівень цін в Україні збільшиться втричі, то від­повідно збільшиться і ціна долара в гривнях в три рази: 15 грн. за 1 дол. (3000 грн. / 200 дол.).

Об'єднання рівняння партитету купівельної спроможності і рівняння кількісної теорії грошей дає прогноз валютних курсів, що ґрунтується на співвідношенні грошової маси і ВНП:

Рівняння говорить про те, що валюта країни 2) підвищуватиметься (зростання R), якщо в цій країні більш повільні темпи зростання грошо­вої маси (M,/M2 — зростає), більш швидкі темпи реального ВНП (Y-z/Yl -зростає) і збільшується співвідношення К2/К\.

І навпаки, валюта країни з високими темпами зростання грошової ма­си і стагнуючою реальною економікою знецінюватиметься.

В довгостроковій перспективі практика підтверджує цей висновок.

Теорія відносного партитету купівельної спроможності стверджує, що зміна відносних темпів інфляції призводить до зміни обмінного курсу. Якщо темпи інфляції в своїй країні вищі, ніж в іншій, цінність вітчизня­ної валюти знижується. Наприклад, якщо темп інфляції становить в Ук­раїні 10%, а в США — 3%, то можна очікувати падіння ціни гривні на ве­личину, яка дорівнює різниці у відсоткових ставках.

Для співставлення інфляції і змін валютних курсів можна використа­ти таку формулу:

де г — обмінний курс, виражений в кількості одиниць національної валю­ти на одну одиницю іноземної валюти; і темп інфляції; UKпозначення України; USпозначення США; о — початок розрахункового періоду; tкінець розрахункового періоду. Передбачуваний на майбутнє обмінний курс дорівнює:

Припустимо, що індекс споживчих цін в Україні підвищився зі 100 до 110, а індекс споживчих цін у США — зі 100 до 103. Обмінний курс на по­чатку розрахункового періоду дорівнював 4 гривням за 1 дол., або 0,25 дол. за 1 гривню.

В цьому випадку:

Таким чином, курс гривні знизиться до 0,234 дол. за 1 гривню, а курс долара зросте до 4,273 грн. за 1 долар.