2.3.7. Якими е особливості міжнародного ринку інжинірингових послуг?

Розповсюдженою формою міжнародного технологічного обміну є інжиніринг.

Інжиніринг — це комплекс інженерно-консультаційних послуг по ви­користанню технологічних та інших науково-технічних розробок.

Сутність міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами полягає в наданні однією стороною іншій на основі договорів комерційних інженер­но-розрахункових, консультаційних, інженерно-будівельних послуг щодо: *»» підготовки виробництва:

а) передпроектні послуги (соціально-економічні дослідження, польові дослідження, топографічна зйомка, розвідка корисних копалин, підготов­ка техніко-економічних обґрунтувань, консультації і нагляд за проведен­ням цих робіт);

б) проектні послуги (складання генеральних планів, схем, робочих креслень, технічних специфікацій, консультації, нагляд тощо);

в) післяпроектні послуги (підготовка контрактної документації, на­гляд за здійсненням робіт, керування будівництвом, приймально-зда­вальні роботи і т. ін.);

»> забезпечення процесу виробництва (послуги з організації процесу ви­робництва, керування підприємством, навчання персоналу); <« забезпечення реалізації продукції;

* обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструк-турних, сільськогосподарських та інших об'єктів [12, с. 348; 90, с. 381; 93, с. 156-157].

Всі ці послуги носять інтелектуальний характер і спрямовані на оп-тимізацію інвестиційних проектів на всіх етапах їх реалізації.

Міжнародний ринок інжинірингових послуг активно розвивається з кінця 60-х pp. Цьому сприяло надання розвинутими країнами технічного сприяння країнам, що розвиваються, на основі міжнародних програм до­помоги. Спостерігається зростання експорту інженерно-консультаційних послуг з європейських країн. З кінця 80-х pp. внаслідок збільшення при­ватних інвестицій розширюються національні ринки інженерно-консуль­таційних послуг, а потім і ринки інженерно-будівельних послуг. Наразі значно збільшилися обсяги і сумарна вартість інжинірингових послуг, крім того зросла частка участі в цій діяльності західноєвропейських і японських фірм при збереженні домінуючого положення американських компаній [50, с. 242].

Основними чинниками, що впливають на розвиток міжнародного рин­ку інжинірингових послуг, є;

•> прискорення науково-технічного прогресу, що призводить до істотних зрушень у структурі міжнародної торгівлі убік збільшення торгівлі суміжними видами устаткування, що вимагають спеціальних знань для вирішення технологічних і організаційних питань, починаючи від проектування підприємства до введення його в експлуатацію; <« зростання обсягу державних і приватних інвестицій, що дозволяє роз­ширювати будівництво і вводити нові об'єкти, при проектуванні яких можуть знадобитися інжинірингові послуги; <• наявність вільного капіталу, розміщуваного на ринку інжинірингових

послуг;

<• високий попит на інжинірингові послуги з боку країн, що вступили на шлях самостійного економічного розвитку і не мають необхідного досвіду і кадрів фахівців для розвідки і розробки своїх природних ре­сурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення галузей важкої промисловості тощо.

«> прагнення великих ТНК до зовнішньоекономічної експансії, тобто розширенню сфер впливу. Вони використовують надання технічних послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. На­приклад, надання інжинірингових послуг якій-небудь країні спричи­няє згодом постачання машин і устаткування, вартість яких у 10-20 разів вище вартості послуг, що обумовили їхнє постачання;

* збільшення числа великих інженерних фірм з великими оборотами і ши­рокою сферою діяльності, створення національних і міжнародних асоці­ацій інженерних фірм, що сприяють розвитку інжиніринга [12, с. 351]. До особливостей ринку інжинірингових послуг, як ринку технологій,

відносяться:

<• результати торгівлі інжиніринговими послугами втілені не в речо­винній формі продукту, як це має місце при торгівлі технологією, а в деякому корисному ефекті, що може мати чи не мати матеріальний носій, тобто інжиніринг є непрямою формою передачі технологій. На­приклад, послуги за навчання фахівців, керування процесом будівництва не мають матеріальних носіїв;

«> інжинірингові послуги пов'язані з підготовкою і забезпеченням проце­су виробництва і реалізації, розрахованих на проміжне споживання матеріальних благ і послуг. Послуги виробничого характеру не відно­сяться до інжинірингових послуг;

* об'єктом купівлі-продажу є послуги, пристосовані до використання в конкурентних умовах і передачі в середньому доступних науково - технічних, виробничих, комерційних і інших знань та досвіду [50,

с. 243].

Наданням інжинірингових послуг займаються спеціалізовані фірми, великі промислові і будівельні компанії, організації. У розвинутих країнах нараховується багато тисяч фірм і організацій, що надають інже­нерно-технічні послуги. Так, у США зареєстровано понад 25 тис. фірм різного профілю й обсягу діяльності; у країнах ЄС — близько 10 тис., при­чому найбільша їх кількість знаходиться в Німеччині, Австрії, де ринок представлений дрібними й середніми компаніями, а найбільші — у Вели­кобританії, Швеції, Фінляндії, Нідерландах.

Ринок інжинірингових послуг умовно поділяється на ринок інженер­но-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг. Це обумовило розподіл фірм, компаній, що займаються наданням інжинірин­гових послуг, на інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.

Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги у формі консультацій. Сферою їх діяльності є цивільне будівництво (порти, аеро­дроми, транспортні магістралі, міське будівництво тощо) і промислові об'єкти, що використовують специфічні технологічні процеси. Серед роз­винутих країн значна частина інженерно-консультаційних послуг припа­дає на фірми Франції, Великобританії, Італії, Німеччини, які здебільшого орієнтуються на експорт послуг за межі ЄС.

Інженерно-будівельні фірми надають повний комплекс послуг: проек­тування об'єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження і пуск ус­таткування в експлуатацію. Вони також спеціалізуються на розробці про­мислових об'єктів, заснованих на використанні специфічних технологічних процесів. Ці фірми, як правило, виконують функції генерального підрядчи­ка, а в субпідрядників виступають машинобудівні і будівельні компанії.

Найбільші інженерно-будівельні фірми знаходяться в США, Велико­британії, Японії, Італії.

У США, Великобританії, Японії, Німеччині, Нідерландах та інших роз­винутих країнах існують великі інжинірингові фірми, що мають свої філії за кордоном і їх діяльність характеризується експортною спрямованістю. Так, у німецьких інжинірингових фірмах частка експортних замовлень складає приблизно 60%, в американських і французьких — близько 30%.

Найважливішим регіоном імпорту інжинірингових послуг є Азіатсь­ке-Тихоокеанський регіон.