- •Класифікація:
- •Шляхи попадання м/о в рану:
- •Класифікація ран
- •В залежності від потрапляння в порожнину:
- •Ускладнені:
- •Vіі. За загоюванням рани:
- •Основною складовою частиною рани є:
- •Основними ознаками рани є:
- •У перебізі ранового процесу є декілька фаз:
- •Види загоєння ран:
- •Техніка застосування індивідуального перев’язувального пакета
- •Методика проведення перев’язки при чистих ранах:
- •Методика перев’язок при гнійних ранах
- •Догляд за хворими із ранами
- •Місцеві ознаки хірургічних інфекційних захворювань
- •Загальні ознаки хірург. Інф. Захв.
В залежності від потрапляння в порожнину:
1. проникаючі (в черевну, грудинну порожнини)
2. непроникаючі
Множинні – якщо людина поранена одночасно двома або більше кулями та осколками.
Комбіновані – якщо при пораненні кулею та осколком ушкоджується декілька органів.
V. За ступенем інфікованості:
1. асептичні (рани після частих оперативних втручань або первинної хірургічної обробки)
2. бактеріально забруднені – м/о в рані є, але не проявляють патогенної дії.
3. інфіковані – в рані виникають усі клінічні ознаки запалення.
4. гнійні – виповнені гнійним вмістом.
VІ. За наявністю ускладнень:
-
неускладнені (операційні)
-
Ускладнені:
РАННІ:
а) шок – при вогнепальних ранах, з одночасними переломами, множинних, рваних, розтрощених.
б) кровотеча – при ушкоджені великих кровоносних судин та органів: загальна слабкість, блідість, спрага, ↓ АТ, ↑ЧСС, Т Дихальних рухів, нудота, запаморочення, судоми.
в) анемія
ПІЗНІ:
а) нагноєння ран (забруденення виникає в момент поранення)
б) вторинне – є наслідком запізнілого або невмілого накладання первинної пов’язки, нестерильності, недотримання правил асептики
в) вторинна кровотеча
г) виникнення газової гангрени
д) правця сепсису
Vіі. За загоюванням рани:
-
загоювання первинним натягом (операційні, після первинної хірургічної обробки, різані)
-
загоюв.вторинним натягом (інфіковані рани)
-
загоюв.під струмом.
Основною складовою частиною рани є:
Ранова порожнина – це простір, обмежений стінками і дном рани.
Рановий канал – коли глибина ранової порожнини переважає над її поперечним розміром.
Основними ознаками рани є:
-
біль; │ залежить від характеру поранення,
-
кровотеча; │ об’єму пошкоджених тканин, особливості
-
зяяння – розходження країв рани. │іннервації,кровооббігу, пошкодження
│ важливих органів
Услід за дією травмуючого фактору рана заповнюється рановим секретом – це кров, некротичні клітини, сторонні тіла, м/о, біологічно-активні речовини – гістамін, серотонін, які створюють умови для запалення в рані.
Рановий процес – це комплекс місцевих і загальних біологічних реакцій тканин і систем організму, спрямованих на обмеження і відторгнення некротичних мас, боротьбу з інфекцією, відновлення та заміщення пошкоджених структур.
У перебізі ранового процесу є декілька фаз:
І. Фаза запалення – настає безпосередньо після травми і триває 2-3 дні.
1. період судинних змін – проявляється змінами тонусу судинної стінки, порушенням кровооббігу, вихід рідкої частини крові із судин у тканини, накопиченням бар (гістамін, молочна кислота), які зумовлюють запалення.
Клінічно в цей час в рані виявляється:
-
припухлість (tumor) – її края стають набряклими.
-
почервоніння (rubor) – шкіра навколо стає червоною.
-
Ф t0 тканин (calor)
-
посилення болю (alolor)
-
порушення функції ушкодженої дялянки або кінцівки.
-
очищення рани від некротичних (пошкоджених) тканин.
З 1-ої доби в зону запалення мігрують лейкоцити, які відмежовують зону запалення від здорових тканин, паралельно іде фагоцитоз щодо м/о, та очищають рану, виділяючи протеолітичні ферменти + макрофаги (містять ферменти, які здійснюють некроліз).
ІІ. Фаза регенерації та формування грануляц.тканини.
Початок 3-4 доба. Зникають ознаки запального процесу, розсмоктуються крововиливи, некротичні ділянки, зменшується проникливість стінок судин, нормалізується мікроциркуляція в тканинах довкола рани. У виділеннях із рани ↓ кількість патогенної мікрофлори, з’являються клітини. Фібробласти – які утворюють колагенові волокна та беруть участь в утворенні грануляційної тканини. Вона формується у вигляді окремих ділянок. В яких інтенсивно йде розвиток капілярів. Друга фаза закінчується заповненням ран.порожнини гранул тканинного та її дозріванням.
ІІІ. Фаза рубуювання та епітелізації.
З 8-го дня після травми. Зменшується кількість капілярів, колаг.волокон, фіброб.грануляційна тканина перероджується в фіброзну та утворюється рубець. Поряд з цим інтенсивно росте епідерміс, який наростає над поверхнею грануляції у вигляді голубовато-білої плівки, яка в подальшому повністю закриває ранову поверхню.