Iнструкцiї. Оскільки навчання I виховання у дошкільному віці носить цiлiсний

характер, адже освiтнi програми включають в себе i зміст життя дитини, то

діагностування не може спиратися тільки на виявлення комунікативних умінь i

навичок взаємодії з оточенням. Для дошкільника важливим є не тільки, яким

обсягом знань він володіє, а i яким способом вони були засвоєні та які

особистiснi якості при цьому були виявлені чи сформовані. Просування в

розвитку ми розглядаємо як інтегрований результат запровадження методики корекції комунікативної дiяльностi, що характеризується показниками i рівнями

їх виявлення у поведінці.

Таким чином, методику корекції комунікативної дiяльностi дітей зі

складною структурою дефекту ми розглядаємо як сукупність дій, спрямованих

не тільки на формування комунікативних якостей, але й особистiсно-соцiальних

знань, умінь i навичок з урахуванням вікових та iндивiдуальних особливостей

кожної дитини.

Оскільки, соціальний розвиток дитини – це перетворення iндивiда на

соціальну істоту шляхом залучення його до взаємодії з середовищем та

оточуючими засобами спілкування, то з позицій особистiсно-орiєнтованого

підходу й у вiдповiдностi з вимогами суспільства, комунікативна корекція

розглядається як складна дiяльнiсть, що забезпечує особистісне становлення

дитини, її соціальну компетентність та емоційно-комунікативну сферу.

Значення гри для розвитку особистості дитини

Гра - жодну з тих видів дитячої діяльності, якої використовується дорослими з метою виховання дошкільнят, навчаючи їх різним діям з предметами, способам і дезінфікуючих засобів спілкування. У грі дитина розвивається особистість, в нього формується ті боку психіки, яких згодом залежатимуть успішність його навчальної та праці, його з людьми.

Наприклад, у грі формується така риса особистості дитини, як саморегуляція дій зі урахуванням завдань кількісної діяльності. Найважливішим досягненням є придбання почуття колективізму. Воно як характеризує характер дитини, а й перебудовує істотно його інтелектуальну сферу, позаяк у колективної грі відбувається взаємодія різних смислів, розвиток подієвого забезпечення і досягнення загальної ігровий мети.

Доведено, що у грі діти одержують перший досвід колективного мислення. Науковці вважають, що дитячих ігор стихійно, але закономірно виникли відбитка трудовий і суспільного діяльності дорослих людей. Проте відомо, що вміння грати виникає не шляхом автоматичного перенесення, до гриусвоенного у повсякденному житті.

Потрібно прилучати дітей до гри. І поза тим, який зміст стоїть вкладатиметься дорослим в запропоновані дітям гри, залежить успіх передачі суспільством своєї культури підростаючого покоління.

Слід сказати, що плідне освоєння громадського досвіду відбувається лише за

умов власної активності дитини у його діяльності. Виявляється, якщо вихователь не враховує активний характер набуття досвіду, найдосконаліші здавалося б методичні прийоми навчання гри й управління грою не досягають своєю практичною мети.

Завдання всебічного виховання у грі успішно реалізуються лише за умов сформованості психологічної основи ігровий діяльність у кожному віковому періоді. Це пов'язано з тим, що успішний розвиток гри зв'язані суттєві прогресивні перетворення на психіці дитини, і у його інтелектуальної сфері, є фундаментом у розвиток від інших сторін дитячої особистості.