3. Особливості вольової поведінки

Поняття «воля» визначається в психології як один з вищих проявів людської активності. Вольова поведінка завжди припускає свідоме регулювання людиною своєї поведінки, що проявляється при визначеної мети, складанні плану, виконання завдання, подолання перешкод. Вольова регуляція здійснюється протягом всієї діяльності індивіда за допомогою вольових зусиль, спрямованих на її різні компоненти.

Дії, що здійснюються людиною, зазвичай мають на меті зміну або збереження умов, в які він поставлений. Їх прийнято поділяти на довільні і мимовільні. Мимовільні дії свідомо не регулюються і не контролюються. Вони здійснюються імпульсивно і служать безпосереднім відповіддю на що викликає їх збудження. Довільні дії пов'язані з усвідомленням їх цілі і необхідних для її досягнення операцій. Серед довільних дій виділяються вольові дії. [4.С.142.]

Проблема волі відноситься до числа найбільш значущих для розуміння особистості та її формування. Завдяки вольовим зусиллям людина стає здатною змінювати свою поведінку, впливати на оточення. У нього виробляється активна життєва позиція.

Проблема волі розумово відсталих привернула до себе увагу, як тільки цю категорію стали виділяти з усієї маси дітей з відхиленнями у розвитку. Зарубіжні дефектологи, спостерігаючи за життям розумово відсталих в спеціальних лікарнях та притулках, за їх повсякденною діяльністю, аналізуючи численні факти, підкреслювали грубу недостатність волі цих дітей і робили висновок про те, що саме ця особливість характеризує сутність розумової відсталості. [4.С.143.]

Поступово накопичувався порівняльний матеріал, що характеризує становлення вольового поведінки у нормально розвиваються і розумово відсталих дітей. Було показано, що в нормально розвивається маленької дитини вдосконалення волі відбувається в ході провідною для нього діяльності - предметно-практичної, виконуваної спільно з дорослими, і в процесі гри. Велике значення при цьому має мовна регуляція поведінки.

У розумово відсталих дітей словесна регуляція вироблених дій формується значно пізніше і з суттєвими відхиленнями. Учням молодших і навіть середніх класів важко тривалий час утримувати мета дій, вони не доводять розпочату справу до кінця, їм потрібно для цього напрямна допомога дорослого.[4.С.143.]

Вольова сфера розумово відсталих дошкільників знаходиться на початкових етапах розвитку. Її становлення пов'язане з появою мови, яка дозволяє дитині зрозуміти необхідність того чи іншого способу дії. [5.С.79.]

Однак формування довільної регуляції поведінки розумово відсталої дитини утруднено.Дошкільнята-олігофрени не можуть контролювати свої вчинки, бажання. Більшість з них не здатні підпорядкувати свою поведінку вимогам, які пред'являють батьки, вихователі, дитячий колектив. Дії дітей нерідко носять імпульсивний характер, а їх поведінка часто не відповідає загальноприйнятим правилам і нормам.

Для розумово відсталих школярів також характерні порушення поведінки. Їм властиві безініціативність, несамостійність, слабкість внутрішніх спонукань, сугестивність, знижена мотивація, причому не тільки у навчальній, але навіть в ігровій та трудової діяльності. Їх ставить у скрутне становище будь-яку перешкоду або невдача, вони не можуть протистояти виникаючим бажанням.Однак діти здатні виявляти вольове зусилля в тих випадках, коли знають, як треба діяти, і відчувають потребу в цьому дії. Тоді з млявих, безініціативних дітей вони перетворюються у наполегливих, нестримних. Такі різкі контрасти в прояві волі є результат незрілості особистості школярів-олігофренів.[6.С.72.]

Навчання в спеціальній школі призводить до суттєвих зрушень у розвитку у розумово відсталих дітей вольової регуляції поведінки: з'являється вміння стримувати свої імпульсивні реакції і підпорядковувати їх вимогам ситуації. [2.С.90.]

Вольова активність, що формується під впливом корекційно-спрямованого навчання, значною мірою сприяє розумовому, мовному і в цілому особистісному розвитку цієї категорії дітей. Підвищується обсяг уваги, її стійкість; збільшується обсяг пам'яті, зростає продуктивність. У свою чергу розвитокмислення, мовлення, пам'яті стимулює формування вольових якостей особистості школярів-олігофренів.Від молодшого до старшого шкільного віку у розумово відсталих учнів відзначається розвиток довільних психічних процесів. [6.С.72.]