- •М.О. Клименко, в.Г. Петрук, о.В. Мудрак, р.В. Петрук, л.В. Клименко, н.В. Гнілуша
- •Перелік скорочень
- •ПЕредмова
- •Розділ 1 Вступ до фахової екологічної і природоохоронної діяльності
- •1.2.Основи екологічної термінології. Поява терміну «екологія» та його означення
- •1.3. Суть фахової діяльності еколога
- •1.4. Формування свідомого ставлення до довкілля
- •1.5. Перелік умінь і навиків в процесі навчання за спеціальністю та вивчення дисципліни «Вступ до фаху»
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальна екологічна ситуація у світі та україні і перспективи людства
- •2.1. Загальна екологічна ситуація у світі
- •2.1.1. Вплив науково-технічного прогресу та науково-технічної революції на навколишнє середовище
- •2.1.2. Перспективи розвитку людської цивілізації за аналітичними матеріалами членів Римського клубу
- •2.2. Екологічна ситуація в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.2. Стратегія збалансованого розвитку України
- •3.3. Стратегічні завдання збалансованого розвитку
- •3.4. Освіта в інтересах збалансованого розвитку
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4 Історія виникнення та розвитку науки екологіЯ
- •4.1. Історія виникнення науки екологія
- •4.2. Календар становлення екології як науки
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5 основи структурної організації та головні завдання сучасної екології
- •5.1. Головні завдання сучасної екології
- •5.2. Основи структурної організації екологічної науки
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6 Система вищої освіти в Україні
- •6.1. Поняття про освіту
- •6.2. Система вищої освіти країн світу
- •6.3. Система вищої освіти України
- •6.4 Управління освітою в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7 Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •7.1. Історія виникнення внз
- •7.2. Класифікація внз за формами власності
- •Форми навчання та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 8 Державний стандарт вищої освіти
- •8.1. Структура державного стандарту вищої освіти України
- •8.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні у системі вищої освіти України
- •8.3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців-екологів
- •Освітньо-кваліфікаційні вимоги до випускників з базовою вищою освітою за професійним спрямуванням бакалавра екології.
- •Державна атестація
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 9 Перспективи та проблеми входження України у європейський освітній простір
- •9.1. Характеристика Європейського освітнього простору
- •9.2. Болонський процес як засіб розвитку вищої освіти країн Європи
- •Особливості Болонського процесу
- •9.3. Система європейського трансферного кредиту
- •9.4. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •9.5. Організація навчання за кредитно-модульною системою
- •9.6. Структура навчальної дисципліни та залікового кредиту
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 10 Порівняльні характеристики світової та Вітчизняної Екологічної освіти
- •10.1. Екологічна освіта як основа екологічної культури і виховання
- •10.2. Характеристика екологічної освіти у світі
- •10.3. Порівняльна характеристика навчальних планів внз світу
- •Підготовка бакалаврів екологів в академіях Польщі
- •Підготовка бакалаврів у Російській Федерації
- •Підготовка бакалаврів у сша
- •Підготовка бакалаврів у внз України
- •Підготовка бакалаврів у Японії
- •10.4. Особливості підготовки фахівців окр „магістр” спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”
- •Особливості підготовки магістрів з екології у Російській Федерації
- •Особливості підготовки магістрів з екології в університетах України
- •10.5. Шляхи покращення підготовки фахівців-екологів
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 11 Система організації екологічної освіти в Україні
- •11.1. Мета і завдання екологічної освіти
- •3. Вдосконалення, узгодження і стандартизація термінології у галузі екологічних знань.
- •11.2. Система неперервної екологічної освіти
- •11.3. Основні принципи системи неперервної екологічної освіти
- •11.4. Організація непевної екологічної освіти
- •11.5. Державне управління екологічною освітою
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 12 Особливості та зміст підготовки фахівців-екологів на прикладах нувгп і внту
- •12.1. Класифікація видів навчання
- •12.2. Зміст підготовки фахівців-екологів
- •12.3. Організація та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу нувгп
- •12.4. Специфіка підготовки магістрів з екології у внту
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 13
- •Державна служба заповідної справи
- •Державна служба геології та надр
- •13.2. Структура центрального апарату Міністерства екології та природних ресурсів України і обласних екологічних служб
- •13.4. Функції та ієрархія державної системи екологічного управління
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14 елементи основ студентських наукових досліджень
- •14.1. Організація наукових досліджень
- •14.2.Стратегія і тактика реформування наукових досліджень студентів
- •13.3.Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •14.4. Роль науки у становленні майбутніх професіоналів-екологів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести для контролю знань студентів-екологів з дисципліни «Вступ до фаху»
- •Короткий термінологічний словник
- •Глосарій (основні терміни та означення як складові галузевого стандарту освіти україни) а
- •Українсько-англійський глосарій найважливіших екологічних термінів
- •Перелік питань для підсумкового контролю знань з дисципліни “вступ до фаху”
- •Література
- •Додаток а концепція екологічної освіти україни Затверджена рішенням Колегії мону
- •Передмова
- •Мета і завдання екологічної освіти.
- •Вища екологічна освіта
- •Умови реалізації Концепції
- •Додаток б закон україни «про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII
- •Додаток в Маніфест еколога (за м. Реймерсом)
- •Додаток г декларація людей на землі. Приблизний план на майбутнє
- •Додаток д основні екологічні права та обов’язки громадян
- •Додаток е екологічний календар
- •Клименко Микола Олександрович, д.С.Г.Н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України
12.4. Специфіка підготовки магістрів з екології у внту
Підготовка магістрів у ВНТУ здійснюється на основі кваліфікації бакалавра або кваліфікації спеціаліста з метою забезпечення потреб ВНТУ, інших організацій, установ або підприємств в працівниках, які здобули поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, отримали певний досвід їх застосування та генерації нових знань і підтвердили це написанням та захистом магістерської дисертації.
У профільних навчально-наукових інститутах ВНТУ проводиться підготовка магістрів інженерії. Підготовку магістрів наук (далі – магістрів) здійснює Інститут магістратури, аспірантури та докторантури (ІнМАД).
Навчання на магістерському рівні здійснюється на підставі відповідних освітньо-професійних програм (ОПП) та навчальних планів, затверджених у встановленому порядку. Нормативний термін навчання визначається освітньо-професійною програмою і становить один навчальний рік, який має тривалість — 1 рік і 2 місяці (з 1 вересня по 31 жовтня наступного календарного року) з двомісячними канікулами.
Після успішного завершення навчання та державної атестації студент отримує документ установленого зразка про здобуття вищої освіти та кваліфікації магістра.
Особи, які отримали диплом магістра згідно обраного напрямку, можуть займатися професійною, викладацькою чи науковою діяльністю в галузі, яка визначається отриманою кваліфікацією. Магістри наук мають пріоритетне право на продовження навчання в аспірантурі.
Прийом до магістратури здійснюється за всіма спеціальностями університету.
Для прийому до магістратури за напрямком “Наукова діяльність в технічних науках” претендент на бюджетне місце повинен задовольняти ряду вимог:
– мати базову вищу освіту рівня бакалавра чи спеціаліста за напрямком обраної для навчання в магістратурі спеціальності;
– мати середній бал за весь період навчання до зарахування в магістратуру не нижчий «добре» за державною шкалою;
– не мати оцінок, нижчих «відмінно», з профільних дисциплін спеціальності та з випускної кваліфікаційної бакалаврської роботи;
– не мати оцінок, нижчих «добре», з усіх інших дисциплін, які вивчаються до зарахування в магістратуру (тут і далі беруться до уваги оцінки із додатку до диплома бакалавра);
– мати схильність до наукової роботи, підтверджену участю у виконанні госпдоговірних або держбюджетних науково-дослідних робіт кафедри, публікаціями або виступами з науковими доповідями за профілем магістерської підготовки на науково-технічних конференціях.
Зараховуються до магістратури в першу чергу ті студенти, які відповідають вимогам прийому на навчання за програмою магістерської підготовки та мають опубліковані наукові праці або патенти на винаходи; є переможцями або призерами міжнародних, обласних, міських або університетських олімпіад і конкурсів, переможців конкурсу науково-технічної творчості ВНТУ.
Відповідальними за правильність даних про претендентів на навчання в магістратурі та їх своєчасне подання до ІнМАД, є заступники директорів з наукової роботи відповідних профільних навчально-наукових інститутів ВНТУ.
Навчальний процес на магістерському рівні проводиться за навчальними програмами та планами, розробленими та затвердженими у встановленому порядку, а також підготовки, проведення поточного і підсумкового контролю здійснюються за розкладом на підставі відповідних правил і положень, чинних у ВНТУ. При цьому навчальні заняття з дисциплін магістерського рівня підготовки, які згідно з навчальним планом збігаються з дисциплінами рівня "Спеціаліст", для осіб, які навчаються в магістратурі на основі диплома бакалавра, плануються для спільного відвідування студентами кожного із цих рівнів підготовки.
Навчальна програма підготовки магістрів складається з двох розділів і залежить від специфіки напрямку магістерської підготовки:
– гуманітарна підготовка;
– спеціальна підготовка.
Перелік дисциплін гуманітарної підготовки по кожному з напрямків затверджується рішенням Ученої ради університету.
Спеціальна підготовка містить:
– вивчення групи обов'язкових дисциплін і дисциплін з циклу вільного вибору студентів, перелік яких залежить від обраної спеціальності магістерської підготовки і встановлюється випускаючими кафедрами та затверджується Ученою радою ІнМАД до початку навчального року;
– написання і захист магістерської дисертації;
– підготовку та складання іспитів магістерського мінімуму.
З метою розвитку педагогічних якостей майбутніх магістрів застосовується така форма підготовки як “Педагогічний практикум” – це проведення магістрантами лабораторних, практичних та лекційних занять з профільних дисциплін їх напрямку магістерської підготовки за планом кафедри під керівництвом викладача в обсязі, встановленому навчальним планом спеціальності.
Навчання магістрантів здійснювати за індивідуальними навчальними планами, які формуються для кожного студента з урахуванням вільно вибраних ним дисциплін на підставі навчального плану відповідно вимог Болонського процесу.
Для проведення навчального процесу на магістерському рівні, в залежності від кількості студентів, які вивчають конкретну навчальну дисципліну, організовуються лекції, практичні або семінарські заняття, а також індивідуальні заняття та консультації. Конкретні форми проведення навчальних занять визначаються кафедрою, яка викладає дану навчальну дисципліну, і відображаються в робочій навчальній програмі з даної дисципліни.
Керівником магістерської дисертації як кваліфікаційної роботи може бути особа з числа професорсько-викладацького або наукового складу ВНТУ, яка має науковий ступінь кандидата або доктора наук з наукової спеціальності, відповідної спеціальності магістерської підготовки, та працює на посаді доцента, професора або наукового співробітника не нижче старшого.
Науковий керівник консультує магістранта з наукової проблематики, контролює виконання магістрантом індивідуального плану та несе особисту відповідальність за якість виконання дисертаційної роботи.
Дисертація на здобуття кваліфікації магістра за напрямком наукової діяльності є логічно завершеною кваліфікаційною роботою, в якій міститься розв'язання конкретної задачі, важливої для відповідної галузі науки, або отримані автором науково обґрунтовані і взаємопов'язані технічні, екологічні, економічні чи технологічні розробки.
Магістерська дисертація виконується самостійно і містить висунуті автором для публічного захисту наукові положення, що характеризуються єдністю змісту і свідчать про його вміння розв'язувати поставлену наукову чи науково-практичну задачу.
Захист магістерських дисертацій проводиться Державною екзаменаційною комісією профільного навчально-наукового інституту (ДЕКІн), яка має такий склад: заступник директора з наукової роботи інституту (голова ДЕКІн), завідувачі кафедр інституту та провідні науковці, що є фахівцями з основних напрямків науково-дослідної діяльності інституту, в т.ч. наукові керівники магістрантів. За необхідності, у ДЕК можуть бути додатково введені інші провідні фахівці за напрямком магістерських дисертацій.