1. Теоретичні засади механізму формування оборотних коштів підприємства

1.1 Економічна сутність оборотних коштів, їх склад та структура

Оборотні кошти - це сукупність грошових коштів, які авансуються для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний кругообіг грошових коштів.

Оборотні кошти є однією з складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їх використання одна з основних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації.

Оборотні виробничі фонди забезпечують нормальний перебіг процесу виробництва і реалізації продукції.

У складі оборотних виробничих фондів виділяють: виробничі запаси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу пов'язані з обслуговуванням процесу обігу товару, забезпечують його ритмічність. Це кошти підприємства вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені, а також кошти в розрахунках та грошові кошти в касі і на рахунках.

Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво в своїй натуральній формі і в процесі виготовлення продукції цілком використовуються. Вони переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Фонди обігу не беруть участі в створенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції та її реалізації, вартість оборотних коштів відшкодовується у складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це дає можливість систематичного поновлення процесу виробництва, шляхом безперервного кругообігу коштів підприємства.

Однією з умов безперебійного виробництва є постійне поновлення його матеріальної основи - засобів виробництва. У свою чергу, це зумовлює безперервність рушення самих засобів виробництва що відбувається у вигляді їх кругообігу.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Г - Т ….В….Т' - Г'

де Г - грошові кошти авансовані господарським суб'єктом;

Т - засоби виробництва;

В - виробництво;

Т' - готова продукція;

Г' - грошові кошти, отримані від продажу продукції, включають реалізований прибуток;

Оборотні кошти знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах виробництва одночасно, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства.

Вивчення суті оборотних коштів передбачає розгляд оборотних фондів і фондів обігу. Оборотні кошти, оборотні фонди і фонди обігу існують в єдності і взаємозв'язку, але між ними є істотні відмінності, які зводяться до наступного.

Оборотні кошти постійно знаходяться у всіх стадіях діяльності підприємства, в той час як оборотні фонди проходять виробничий процес, замінюючись все новими партіями сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Виробничі запаси, будучи частиною оборотних фондів, переходять в процес виробництва, перетворюються в готову продукцію і покидають підприємство. Оборотні фонди повністю споживаються в процесі виробництва, переносячи свою вартість на готовий продукт. Їх сума за рік може в десятки разів перевищувати суму фондів обігу, що забезпечують при здійсненні кожного кругообіг переробку або споживання нової партії предметів праці і що залишаються в господарстві, здійснюючи замкнений кругообіг.

Оборотні кошти часто ототожнюються з грошовими коштами. Тим часом не можна в прямому значенні називати їх грошовими коштами. Кошти, зайняті у виробництві і обігу, не треба ототожнювати з грошима. Сукупна вартість авансується в формі грошей і, пройшовши процес виробництва і обігу, знов приймає цю форму. Грошові кошти є посередником в рушенні коштів. Сукупна вартість, виражена в грошах, перетворюється в реальні гроші тільки часом і по частинах.

Отже, оборотні кошти являють собою вартість, що авансується в грошовій формі для планомірного утворення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімально необхідних розмірах, що забезпечують виконання підприємством виробничої програми і своєчасність здійснення розрахунків.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Недолік коштів, що авансуються на придбання матеріальних запасів, може привести до скорочення виробництва, невиконання виробничої програми. Зайве відволікання коштів в запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвіння ресурсів, неефективного їх використання.

Оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їх організації і ефективності використання залежить не тільки процес матеріального виробництва, але і фінансова стійкість підприємства. За функціональною ознакою оборотні кошти поділяються на оборотні фонди і фонди обігу. Розподіл необхідний для окремого обліку й аналізу часу перебування оборотних коштів в процесі виробництва й обігу. Склад і структура оборотних коштів за цією ознакою наведені в рис. 1.1.

Рисунок 1. 1 Склад і розміщення оборотних коштів

Залежно від практики контролю та планування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.

Обсяг нормованих оборотних коштів розраховується з урахуванням факторів, які впливають на їх розмір, виходячи з головного призначення оборотних коштів - забезпечення безперебійного процесу виробництва та реалізації продукції.

До нормованих належать виробничі запаси, незавершене виробництво та залишки готової продукції.

До ненормованих коштів належать інші елементи фондів обігу, тобто відправлена користувачам, але неоплачена продукція і всі види грошових коштів і розрахунків.

Норматив оборотних коштів, що авансуються в сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, визначається за формулою:

Н = Р * Д (1.1)

де Н - норматив оборотних коштів в запасах сировини, основних матеріалів і купованих напівфабрикатів;

Р - середньодобова витрата сировини, матеріалів і купованих напівфабрикатів;

Д - норма запасу в днях.

Середньодобова витрата по номенклатурі споживаної сировини, основних матеріалів і купованих напівфабрикатів обчислюється шляхом розподілу суми їх витрат за відповідний квартал на кількість днів в кварталі.

Норма запасу в днях по окремим видам сировини, матеріалів і напівфабрикатів встановлюється виходячи з часу, необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного, поточного складського і страхового запасів.

Норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали встановлюється по двох основних групах. До першої групи відносяться матеріали, що витрачаються регулярно і у великих кількостях. Норматив розраховується так само, як на сировину і основні матеріали. У другу групу включаються допоміжні матеріали, що використовуються у виробництві рідко і в незначних об'ємах. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі даних за попередні роки.

Норматив оборотних коштів в незавершеному виробництві визначається за формулою:

Н = Р * Т * К (1.2)

де Р - одноденні витрати на виробництво продукції;

Т - тривалість виробничого циклу в днях;

К - коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом розподілу витрат на випуск валової (товарної) продукції відповідного кварталу на 90.

Добуток тривалості виробничого циклу на коефіцієнт наростання витрат являє собою норму запасу в днях по статті «незавершене виробництво».

Якщо основна частка витрат поступає у виробництво на самому початку виробничого циклу (одноразові), а інші (наростаючі) витрати розподіляються протягом виробничого циклу відносно рівномірно (в серійному виробництві), коефіцієнт визначається за формулою:

К_нв=(А+Б:2):(А+Б), (1.3)

де А - одноразові витрати на початку виробничого циклу;

Б - інші витрати, що входять в собівартість продукції.

Норматив по статті «Витрати майбутніх періодів» обчислюється за формулою:

Н_мп = Р_о+ Р_п - Р_с, (1.4)

де Р_о - сума витрат майбутніх періодів на початок періоду, що планується;

Р_п - витрати, що проводяться в плановому періоді по кошторису, що планується;

Р_с - витрати, що включаються в собівартість продукції періоду, , що планується;

Готова продукція, виготовлена на підприємстві, характеризує перехід оборотних коштів з сфери виробництва в сферу обігу. Це єдиний елемент фондів обігу, який нормується.

Норматив оборотних коштів на готову продукцію визначається за формулою:

Н_р = Р₁ Д₁, (1.5)

де Р₁ - одноденний випуск товарної продукції по виробничій собівартості;

Д₁ - норма запасу в днях.

Норма оборотних коштів по готовій продукції визначається окремо для готової продукції на складі і для товарів відвантажених, по яких розрахункові документи знаходяться на стадії оформлення.

Таким чином встановлюються приватні нормативи по кожному елементу оборотних коштів, що нормуються. Потім визначається сукупний норматив оборотних коштів, що відображає загальну потребу підприємства у власних оборотних коштах в періоді, що планується, шляхом складання окремих нормативів.