Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маркетинг(1 модуль).docx
Скачиваний:
102
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
93.73 Кб
Скачать

1.2. Ключові поняття маркетингу

Найважливіше з фундаментальних понять маркетингу – потреби людини. Секрет успіху будь-якої фірми на конкурентному ринку – вміння виявити та якнайкраще задовольнити потреби споживачів.

Потреба – суб’єктивне відчуття людиною нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення чи ліквідацію. Це рушійна сила поведінки індивіда.

Потреби практично безмежні, але ресурси для їх задоволення обмежені. Тому споживач обирає лише ті товари і послуги, які найкраще його задовольнять, виходячи з купівельної спроможності.

Потреби приймають специфічну форму залежно від культурного рівня та індивідуальності людини. Саме потреби стають поштовхом для створення товарів, які здатні їх задовольнити.

Бажання – це зовнішня форма вияву потреби у специфічній, конкретній формі залежно від культурного та інтелектуального рівня особистості індивіда. Залежать від волі та поведінки підприємців і можуть бути сформовані ними.

Попит – це бажання забезпечити потребу в товарах і послугах, які реалізуються на ринку, з урахуванням купівельної спроможності. Попит може бути: негативний (негативне ставлення до товару, послуги); нульовий (відсутній); спадаючий; непостійний (сезонний, коливаючий); фіктивний; надмірний (ажіотаж); повний (повноцінний); небажаний (нераціональний); повсякденний; специфічний (унікальний); інфляційний.

Товар – все те, що може задовольнити потребу або бажання і пропонується на ринку з метою привертання уваги, придбання, використання та споживання (вироби, послуги, фахівці, місця, організації, види діяльності, ідеї тощо).

Споживач на ринку завжди має потребу в придбанні ідеального товару, який би міг повністю задовольнив певну потребу. Тому, для успішної діяльності на ринку, надзвичайно важливо постійно досліджувати потреби споживачів і вміти пристосовувати до них товар.

Будь-який товар чи послуга на ринку мають споживчу цінність.

Споживча цінність – це співвідношення між перевагами, які споживач отримує при використанні товару та витратами на його придбання.

Нестатки – виникають при відчутті людиною гострої потреби в чомусь. Нестатки бувають фізіологічними (одяг, їжа, сон, житло), соціальними (духовна близькість, взаємоповага), особистими (брак знань, неможливість самовираження). Нестатки завжди об’єктивні, людина намагається задовольнити їх.

Задоволення споживача – це сприйняття властивостей товару, які створюють споживчу цінність. (якщо позитивні якості товару є нижчими за сподівання споживача – то споживач буде не задоволений; якщо співпадають – задоволений, перевищують сподівання – споживач у захваті.

Маркетингові комунікації – комплекс заходів інформаційної діяльності, спрямований на стимулювання купівельної активності споживача.

Маркетинг як процес передбачає обмін між продавцем і покупцем, в результаті якого покупець отримує товари (послуги), а продавець – прибуток або інший фінансовий чи не фінансовий зиск.

Обмін – це акт отримання бажаного продукту взамін на щось інше. Розрізняють товарно-грошовий (товар – гроші) або бартерний (товар – товар) обмін.

Угода – комерційний обмін цінностями, що передбачає погодження умов, терміну та місця його реалізації.

Ринок –сукупність покупців і продавців, які намагаються та здатні купити, заінтересовані у продажу товарів та схильні до обміну.

Розрізняють ринок покупця і ринок продавця. Ринок покупця – це ситуація на ринку за якої пропозиція виробників і продавців товарів перевищує попит на нього за існуючими цінами, внаслідок чого ціни знижуються. Ринок продавця – це ситуація на ринку за якої попит на товар за існуючими цінами перевищує пропозицію цього товару, що призводить до зростання цін.

Сукупність ринків країни утворює національний ринок, а сукупність ринків світу – світовий ринок.

Споживачі – фізичні та юридичні особи, які мають бажання придбати товар або послугу за діючими цінами для власного споживання або інших вигод.

Посередники – фізичні та юридичні особи, які сприяють виробникам у їхній виробничо-збутовій діяльності.

Виробники – фізичні та юридичні особи, які виробляють матеріальні блага або послуги на ринок для їх подальшої реалізації з відповідною вигодою та отримання бажаних прибутків.