- •Тема 1. Ознайомлення з процесом менеджменту на підприємстві
- •Тема 2. Середовище організації
- •2.1. Внутрішнє середовище підприємства(мікросередовище),його складові.
- •2.2. Кадровий потенціал організації.
- •2.3. Зовнішнє середовище. Середовище прямого і непрямого впливу.
- •Тема 3. Чинники,що визначають макросередовище організації
- •Можливість тиску з боку клієнтів
- •Можливість тиску з боку постачальників
- •3.2. Роль постачальників у розвитку фірми. Вибір постачальників. Діагностування позицій постачальника.
- •3.3. Рівень конкуренції. Умови виникнення конкуренції.
- •Тема 4. Комунікації в менеджменті
- •4.1. Комунікації і комунікаційний процес на підприємстві. Елементи процесу обміну інформацією.
- •4.2. Типи комунікацій. Формальні та неформальні канали. Письмові га усні комунікації.
- •4.3. Документація та діловодство. Класифікація інформації, що використовується в управлінні. Джерела інформації. Бар’єри комунікацій.
- •Тема 5. Розробка та ухвалення управлінських рішень
- •5.1. Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень. Переваги та вади групового ухвалення рішень.
- •5.2. Джерела та причини виникнення ризику. Дії керівника в умовах невизначеності.
- •5.3. Характерні риси та типи процесів управління.
- •Тема 6. Функції менеджменту
- •6.1. Планування на підприємстві. Формування стратегії. Стратегічне планування. Різновиди цілей.
- •6.2. Функції організації діяльності. Зміст організаційної функції в менеджменті.
- •6.3. Функція мотивації. Потреби та винагороди. Стимулювання працівників.
- •6.4. Функція контролю. Види контролю на підприємстві. Контроль і аудит.
- •Тема 7. Методи менеджменту
- •7.1. Методи менеджменту,що використовуються на підприємстві. Механізм взаємодії методів управління.
- •7.2. Основні функціональні обов’язки дирекції персоналу. Структура системи управління персоналом.
- •7.3. Кар’єрний ріст працівників.
- •Тема 8. Управління колективами працівників
- •8.1. Характеристика та механізм утворення формальних та неформальних груп.
- •8.2. Управління формальними та неформальними групами.
- •Тема 9. Лідерство та стилі керівництва
- •9.1. Стилі керівництва.
- •9.2. Культура та мистецтво управління.
- •9.3. Техніка в організації управлінської праці.
- •Тема 10. Оперативне управління виробництвом
- •10.1. Мета та завдання оперативного управління виробництвом.
- •10.2. Управління запасами.
- •10.3. Управління постійними та змінними обсягами виробництва. Регулювання ходу виробництва.
- •Тема 11. Фінансовий менеджмент як управлінська діяльність
- •11.1. Система грошових відносин в організації.
- •11.2. Власний та залучений капітал.
- •11.3. Нематеріальні активи.
6.2. Функції організації діяльності. Зміст організаційної функції в менеджменті.
Сам термін "організація" в менеджменті вживається в двох значеннях. У першому з них під організацією розуміється підприємство, відомство, а в другому – функція організації людської діяльності. В принципі, друге значення поняття "організація" обов’язково розглядається в контексті першого, бо організація будь-якої людської діяльності залежить від структурної побудови підприємства.
Організація – соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільно корисну мету й певним чином координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами. На практиці використовуються терміни "фірма", "корпорація" тощо.
Організації поділяються на формальні та неформальні. Формальні організації - це такі організації, в яких діяльність людей організовується свідомо й регламентується певними законами, наказами, обов'язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.
Організація є системою, до якої входить керуюча й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотний зв’язок.
Успіх організації залежить:
Від працівників.
Від ефективного процесу управління.
Від ресурсів, які забезпечують виконання цілей.
Від впровадження нової техніки і технології.
Від впливу зовнішнього середовища.
Для того, щоб організація утворилася і досягла цілей вона повинна відповідати таким вимогам:
наявність не менше двох осіб;
наявність не менше, як одної суспільно - корисної цілі;
здатність працюючих досягти поставлених цілей.
Будь – яка організація в своєму розвитку проходить етапи життєвого циклу починаючи від народження до припинення існування.
Тривале існування притаманне не багатьом організаціям і свідчить про можливості пристосування до змінного середовища.
6.3. Функція мотивації. Потреби та винагороди. Стимулювання працівників.
Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і надають цій діяльності спрямованості, яка орієнтується на досягнення поставлених цілей.
У чому ж полягає значення мотивації для процесу управління людиною і підприємством в цілому?
По-перше: мотивація сприяє виконанню і досягненню цілей організації.
По-друге: мотивація сприяє задоволенню потреб людей.
По-третє: мотивація, це один з факторів, який бере участь у створенні гарних людських взаємостосунків у колективі.
По-четверте: мотивація, це один з факторів, що формує моральний дух підприємства, його культурні цінності, або, інакше кажучи, організаційну культуру.
По-п 'яте: мотивація, це можливість оцінити працю людей за допомогою винагородження.
Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів і може змінюватись під впливом зворотного зв'язку зі сторони діяльності людини.
Потреба - це фізіологічна чи психологічна нестача чогось. Загальнолюдські потреби розрізняють на первинні та вторинні. Первинні -фізіологічні потреби, як правило, закладені генетичне (їжа, вода, повітря, сон тощо).
Вторинні - психологічні (повага, успіх, визнання, статус тощо), які усвідомлюються з досвідом. Другі відрізняються у різних людей більше, ніж перші. Коли людина відчує потребу, вона набуває стану руху до мети.
Спонукання - це відчуття нестачі чогось, що має певну спрямованість. Спонукання - поведінковий прояв потреби, сконцентрований на досягненні мети. Коли мета досягається, то потреба може бути задоволеною, незадоволеною або частково задоволеною. Людям притаманне прагнення повторення такої поведінки, що асоціюється у них із задоволенням потреби та уникнення такої, що призводить до недостатнього її задоволення. Цей фактор відомий як закон результату. У людей різні потреби, а тому для мотивації через потреби не існує якогось універсального методу, що, звичайно, ускладнює мотиваційні моделі.
Винагорода - це все, що людина вважає цінним для себе.Через різні поняття цінностей у різних людей існують різні поняття винагороди. Наприклад, поняття внутрішньої і зовнішньої винагороди. Внутрішню винагороду дає сама робота (відчуття досягнення результату, самоповаги, дружби, спілкування в процесі роботи тощо). Зовнішня винагорода дається організацією (просування по службі, престиж, похвала, нагорода тощо).