Форми оплати праці

Почасова відрядна

проста

проста

преміальна

погодинна

індивідуальна

оплата за посадовими окладами

колективна

непряма

преміальна

акордна

відсоткова

Error: Reference source not found

Колективний договір підприємства

Рис.1. Форми та системи оплати праці на підприємствах України

Відповідно до П(С)БО 26 і МСБЗ 19 виплати працівникам поділені на п’ять груп: поточні виплати, виплати при звільненні, виплати після закінчення трудової діяльності, виплати інструментами власного капіталу підприємства, інші довгострокові виплати (рис. 2).

Запропоновано для відображення в бухгалтерському обліку цих виплат у Плані рахунків відкрити субрахунки, зокрема: 661 “Поточні виплати працівникам”; 662 “Виплати при звільненні”; 663 “Виплати по закінченні трудової діяльності”; 664 “Виплати інструментами власного капіталу”; 665 “Інші довгострокові виплати працівникам”; 666 “Розрахунки з депонентами”, 667 “Розрахунки за іншими виплатами”. Такий підхід сприятиме забезпеченню єдиної методології бухгалтерського обліку та відображенню достовірної інформації у звітності підприємства.

Рис. 2. Схема виплат працівникам підприємства, адаптована до П(С)БО 26 та МСФЗ 19 і Плану рахунків

Встановлено, що з 2000 р. бухгалтерський облік операцій по нарахуванню і виплаті заробітної плати зазнав позитивних змін завдяки введенню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і Плану рахунків. Удосконалено порядок віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції. При цьому у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) не включаються загальногосподарські витрати, у тому числі на оплату праці.

Однак віднесення витрат, пов`язаних з оплатою праці, до валових витрат підприємства викликає певні труднощі, оскільки поки що немає чітко визначеного складу трудових виплат. Через це одні й ті ж самі витрати трактуються неоднозначно, насамперед контролюючими органами.

Визначено, що необхідною умовою правильного формування валових витрат підприємства є: наявність трудового договору між працівником і роботодавцем − платником податку; однозначне розуміння складу витрат, пов’язаних з оплатою праці, відповідно до положень Законів України “Про оплату праці”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, Інструкції зі статистики заробітної плати (Інструкція №5); включення всіх форм трудових виплат, у тому числі натуральної; віднесення до валових витрат виплат з оплати праці, пов’язаних з господарською діяльністю.

Встановлено, що прогресивним кроком в організації обліку та звітності оплати праці є використання сучасних інформаційних комп’ютерних систем. Вони дають змогу накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах (картках, вільних листах та ін.), так і на машинних носіях інформації, а також забезпечують можливість швидкого формування відповідних форм звітності і передачу їх до адресата через Інтернет. При цьому програми обробки бухгалтерської інформації мають бути адаптовані до правил ведення бухгалтерського обліку.

Обґрунтовано, що ефективне використання комп'ютерних технологій при оцінюванні умов і процедур контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві потребує врахування визначених у процесі дослідження особливостей вказаних технологій порівняно з ручним способом обробки даних і пов’язаних з ними ризиків:

По − перше, програмні помилки можуть призвести до неправильної обробки всіх ідентичних операцій;

По − друге, ширший, часто несанкціонований, доступ осіб до інформації, що має конфіденційний характер або містить комерційну таємницю, вимагає здійснення додаткових заходів щодо її захисту;

По − третє, помилки, допущенні при розробці чи коригуванні прикладних комп’ютерних програм, можуть залишатися непоміченими протягом тривалого періоду.

У третьому розділі “Аналіз наявності, використання кадрів та фонду оплати праці підприємства” охарактеризовано стан, динаміку кадрового забезпечення підприємства ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”, оцінено ефективність використання працівників і визначено шляхи її підвищення, проаналізовано та сформульовано основні напрями удосконалення формування й використання фонду оплати праці.

Розроблено концептуальну схему аналізу праці та її оплати, яка включає такі основні блоки: об’єкти аналізу (персонал, система оплати, продуктивність, фонд оплати праці, нарахування на виплата заробітної плати); методи і прийоми аналізу (порівняння, елімінування, індексний, кореляційно-регресійний, ряди динаміки, групування, програмування, балансовий, графічний, прогнозування, евристичні тощо); джерела інформації (законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, дані бухгалтерської і статистичної звітності, оперативні дані та ін.), яка дозволяє якісно оцінити трудові ресурси підприємств, ефективність їх використання, виявлення резервів підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників.

Встановлено, що ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”, діяльність якого досліджувалася, повністю забезпечене кадрами. На початок 2005 р. тут налічувалося 168 осіб, у тому числі працівників основної діяльності – 139 осіб, або 82,7%. В Інституті працювало 106 викладачів, з них 11 осіб – докторів економічних наук (10,4%), 49 кандидатів економічних наук, доцентів (46,2%), 17 кандидатів економічних наук, асистентів (16,0%) і 29 асистентів (27,4%).

Виявлено, що в динаміці за 2000-2004 рр. спостерігається загалом позитивна тенденція щодо якісного поліпшення професійного складу і структури кадрів. Так, якщо у 2000 р. працювало 45 кандидатів економічних наук, або 48,9%, то у 2004 р. – відповідно 66 і 62,2%, тобто на 21 особу і на 13,3 процентних пунктів більше. При цьому скоротилося число асистентів, що не мають наукового ступеня, – з 36 (39,1%) до 29 осіб (27,4%), або на 7 осіб і 11,7 процентних пунктів. При незмінній кількості докторів економічних наук, професорів (11 осіб) звертає на себе увагу деяке зменшення їх частки у загальній чисельності – з 12 до 10,4%, тобто на 1, 6 процентних пунктів.

Доведено, що узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний обсяг наданих освітніх послуг одним науково-педагогічним працівником, який можна подати у вигляді такої аналітичної моделі:

,

де РВ – продуктивність праці одного викладача, тис. грн; Р – питома вага викладачів в загальній чисельності працюючих, %; Д – кількість відпрацьованих ними днів; Т – тривалість робочого дня, год.; ГВ – середньогодинний обсяг послуг , грн.

Вказані вище складові становлять детерміновану функціональну мультиплікативну модель. Для визначення впливу факторів на рівень продуктивності праці доцільно використовувати метод ланцюгових підстановок. Результати проведеного аналізу використання кадрів свідчать про підвищення рівня продуктивності праці науково-педагогічних працівників. Зокрема, у 2004 р. середньорічний виробіток викладача становив 29,7 тис. грн., а середньогодинний – 29,5 грн, що відповідно на 6,8 тис. грн і 6,7 грн, або на 29,7% та 29,2% більше, ніж у 2003 р.

Чільне місце в аналізі використання кадрів належить й аналізу фонду оплати праці, який доцільно здійснювати із використанням поелементного методу. Сутність цього методу полягає у роз­кладанні середньої заробітної плати за складовими основних елементів (тариф, підрядний приробіток, премії, доплати), визначенні відхилення показників від досягнутих у попередньому році та встановленні причин їх виникнення.

У ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” фактичне використання фонду оплати праці відповідає запланованому. У 2004 р. порівняно з попереднім роком має місце збільшення фонду оплати праці викладачів на 8,2 тис. грн., або на 1,1%. Це пояснюється підвищенням ставки погодинної оплати праці.

У четвертому розділі “Методологія та організація аудиту праці й її оплати” досліджуються організаційні й правові засади аудиту праці та її оплати, основні методичні прийоми здійснення аудиту та особливості перевірки розрахунків з оплати праці в умовах комп`ютеризації обліково–аналітичних робіт.

Дієвим способом зовнішньої оцінки діяльності підприємства, зокрема у трудовій сфері, є аудит − це система захо­дів зі збору інформації, її аналізу й оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці та її оплати, який може бути розглянутий у трьох основних аспектах: організаційно-технологічному; соціально-психологічному; економічному.

Запропоновано блок − схему управління аудиту при проведені перевірки розрахунків з оплати праці (рис.3)

ПЛАНУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

визначення цілей і завдань аудиту; вибір стратегії; розробка планів; визначення тактики, політики, правил; формування бюджету

ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

формування організаційної структури управління; створення інформаційної

та матеріально − технічної бази; підбір і підготовка кадрів

ПРОЦЕС АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

ознайомлення з бізнес-планом підприємства;

укладання договору на проведення аудиторської перевірки перевірка внутрішнього контролю;

дотримання принципів бухгалтерського обліку й звітності;

попередній бухгалтерський облік стану справ на підприємстві складання звіту і висновку про перевірку;

надання консультаційних послуг

КОНТРОЛЬ

реалізація певних правил; процедур; ліній поведінки щодо людських, матеріальних і фінансових ресурсів; визначення показників результативності, зіставлення результатів зі стандартами, дії

МОТИВАЦІЯ

визнання і схвалення результатів роботи; високий ступінь відповідальності;

можливість творчого і ділового зростання; успіх

Рис. 3. Блок-схема управління аудиту при проведені перевірки розрахунків з оплати праці на підприємствах.

Запропонована блок − схема дає змогу аудиторській фірмі чітко і конкретно визначити свою стратегію, етапи проведення перевірки, також сприяє ефективному управлінню аудиторською діяльністю, удосконаленню її, забезпечує надійне і стабільне становище фірми в існуючій ринковій інфраструктурі.

Cистематизовано та визначено пріоритетні напрями аудиту за функціями управління персоналом на підприємстві: аналіз та оцінка кадрової політики, планування і використання особового складу, організації, умов, оплати та стимулювання праці, а також трудових відносин в колективі. Ці напрями покладено в основу розробленої автором організаційної схеми стандарту аудиту. Вона включає наступні позиції: об’єкти, методичні прийоми, процедури аудиторської перевірки, а також узагальнення і реалізація результатів аудиту.

Доведено доцільність використання сучасних комп’ютерних систем в аудиті розрахунків з оплати праці. При цьому аудитору необхідно враховувати дію таких чинників: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й аудиту; ступінь доступності облікових даних і складність обробки інформації, що вимагає наявності у нього спеціальних професійних знань, освіти, підготовки, кваліфікації. Крім цього, обов’язковою умовою має бути практичний досвід роботи аудитора з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, правовими, довідковими та спеціальними інформаційними системами аудиту.

Встановлено також, що використання комп'ютерних систем обробки даних вносить додаткові аудиторські ризики клієнта, спричинені особливостями організації обліку і контролю при використанні цих систем, недостатньою підготовкою персоналу, відсутністю чіткого розмежування обов'язків і відповідальності персоналу, незадовільною організацією систем внутрішнього

контролю та захисту від несанкціонованого доступу до бази даних і навмисного знищення її.