28. Походження і суть грошей,функції грошей.

Гроші є дуже важливим складовим елементом сучасного життя. П.Самуельсон відмічав: "В усіх цивілізаціях, за винятком найпримітивніших, люди прямо не обмінюють один товар на інший". Вони продають свій товар за гроші, а потім на виручену суму купують необхідні товари.

Переваги використання грошей у порівнянні з натуральним (бартерним) обміном величезні. При натуральному обміні людям довелось би витрачати велику кількість часу на пошуки тих, з ким їм вигідно було б обмінятись.

Виникнення і суть грошей тісно пов’язані з поняттям ліквідності товару. Товар, витрати обміну якого на будь-який інший товар дорівнюють нулю, є абсолютноліквідним. Товар, який взагалі неможливо обміняти тому, що ніхто інший не захоче дати будь-що взамін, буде абсолютнонеліквідним. Наприклад, зубна щітка.

Гроші – це ліквідний товар, що легко реалізується. Розрізняють товарні, паперові і банківські гроші.

В Київській Русі існували так звані кунні гроші.Кунна система включалагривні – срібні і золоті злитки тавекші – хутра або шкіри тварин (куниці і білки). Більшість видів товарних грошей мали певну вартість чи корисність. Але ці гроші були незручні як засіб обігу і їхня ліквідність була не дуже високою.

Епоху товарних грошей замінила епоха паперових. Вони набули поширення тому, що вони дуже зручні як засіб обміну. Їх неважко носити і зберігати.

Самі по собі паперові гроші вартості не мають. Ліквідність грошей визначається такими ознаками:

1. Прийнятністю грошей. Гроші визнають тому, що вони визнані. Поки за гроші можна купувати і продавати речі, люди погоджуються за її допомогою продавати і купувати.

2. Законний платіжний засіб. Паперові гроші є декретивними грошима. Вони стають грошима тому, що так вирішила держава.

3. Відносна рідкісність. Вартість паперових грошей визначається їх рідкісністю по відношенню до їх корисності (ліквідності).

З епохою паперових грошей збігається також епоха банківськихгрошей абобанківських чекових депозитів.Сьогодні не менше 9/10 усіх угод – якщо не за кількістю, то за вартістю – здійснюються за допомогою чеків. Кредитні картки знаходять все більше поширення і в Україні.

Суть грошей найбільш повною мірою виражається у їх функціях. Функції грошейтакі:

1. Міра вартості - вартість всіх товарів виражається в грошах. Грошовий вираз вартості товару утворює його ціну. Ціни встановлюються при допомозі масштабу цін (грошова одиниця, яка ділиться на певні частини: 1 гривня – 100 копійок).

2. Засіб обігу. Товарний обмін замість вигляду Т-Т приймає вигляд Т-Г-Т. Гроші як засіб обігу обслуговують процес реалізації товарів.

3. Засіб нагромадження.Суть цієї функції полягає в тому, що гроші, перериваючи свій обіг, нагромаджуються. Підприємства, установи, окремі люди створюють грошові резерви, які зберігаються в банках.

4. Засіб платежу.Цю функцію гроші виконують тоді, коли їх рух не супроводжується зустрічним потоком товарів або наданням певних послуг. Ця функція охоплює широку сферу кредитних відносин в народному господарстві, а також сферу безготівкових розрахунків, оплату праці робітників, службовців і т.д.

5. Світові гроші.В цій функції вони виступають на світовому ринку. Раніше виконувало цюфункцію виконувало золото, а зараз - долар, євро та інші валюти.

Грошовий обіг здійснюється за певними законами. Вперше на це звернув увагу ще А.Сміт. Він запропонував формулу кількості грошей, які необхідні для товарного обігу.

С_ц

К.г.о. = ––-

Q

де С_ц– сума цін товарів, що реалізуються;

Q– число оборотів однойменних грошових одиниць.

Формула А.Сміта була доповнена рядом елементів К.Марксом і дістала такий вигляд:

С_ц– К + П - В

К.г.о. = --------------------

Q

де К – сума цін товарів, проданих в кредит;

П – сума платежів за товари, куплені в кредит раніше;

В – сума платежів, що взаємно погашаються (бартерні угоди).

Сьогодні при плануванні грошового обігу частіше використовується формула Фішера:

Г ^. О = Т^.Ц,

де Г – середня маса грошей, які знаходяться в обігу;

О – кількість оборотів середньої грошової маси;

Т – обсяг товарів, які знаходяться в обігу;

Ц – ціни товарів на ринку.

Існує поняття конвертованостігрошей. Внутрішня конвертованість грошей досягається, коли немає порушень у класичній формулі:

Г ^. О = Т^.Ц.

Зовнішня конвертованість валют – гарантована державою можливість обміну національної валюти на іноземну. При обміні валют формується валютний курс.

Валютний курс – це ціна іноземної грошової одиниці, виражена в національних грошових одиницях. Обмінний курс являє собою ціну національної валюти.

Інфляція – загальне підвищення рівня цін.

Девальвація – загальне зниження рівня цін.

Ревальвація – підвищення курсу вітчизняної валюти щодо іноземних валют. Дефляція – вилучення з обігу надмірної кількості грошей, які були випущені в період інфляції.