Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Politek_VIDPOVIDI.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.13 Mб
Скачать

40. Суть,структура і функції ринку.

Макконал і Брю у підручнику “Економікс” дають таке визначення ринку:

Ринок – це інститут або механізм, який зводить разом покупців і продавців окремих товарів і послуг. Але існує більш широке визначення ринку:

1 – ринок – це економічний простір (місце, територія) на якому відбувається обмін товарів. З територіальної точки зору ринок можна поділити на місцевий, національний, регіональний і світовий. Дуже важливим для економіки є формування єдиного ринкового простору, тобто простору, де вільно переміщуються товари, послуги, капітал і робоча сила.

2– ринок – це фаза обміну у процесі відтворення. Тут ринок виступає як момент, який опосередковує виробництво споживання;

3 – ринок – система виробничих відносин, які складаються між виробниками і споживачами в процесі купівлі-продажу товарів і послуг. Самим суттєвим у цих відносинах є те, що вони здійснюються і регулюються законом попиту і пропозиції, законами грошового обігу і іншими. Об’єктами цих відносин можуть бути продукти праці, робоча сила, цінні папери, валюта. Основних суб'єктів ринкового господарства прийнято підрозділяти на 3 групи:

1 – домашнє господарство- є і власниками і постачальниками факторів виробництва (видів ресурсів) в ринковій економіці. Отримані доходи витрачаються для задоволення особистих потреб.

2 – бізнес- це ділове підприємство, яке функціонує з метою отримання доходу (прибутку). Бізнес є постачальником товарів і послуг в ринковій економіці.

3 – держава (уряд) представлено головним чином різними бюджетними організаціями, які не мають своєю метою отримання прибутку, а реалізують функції державного регулювання економіки.

Структура ринку включає ринок товарів і послуг, ринок капіталів, валютний ринок, ринок інформації, житла і т.д. Всередині цієї структури можна говорити про продовольчий ринок, ринок зерна, нафти, золота та ін. Ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожен товар чи послуга мають свій ринок.

Для виникнення ринку якого-небудь продукту важлива і величина трансакційних витрат (Коуз вперше ввів це слово у науковий оборот). трансакційні витрати - витрати не пов’язані безпосередньо з виробництвом: пошук інформації про ціни, отримання ліцензії від мерії міста, дозволу санепідемстанції на певний вид діяльності і т.д.

Якщо всі трансакційні витрати по попереднім розрахункам виявляться вищими передбаченого доходу, то ринок того чи іншого товару так і не буде створений. Таким чином трансакційні витрати визначають умови і межі ринкової діяльності.

Функції ринку:

  1. техніко-економічна функція. Суть її полягає в тому, щоб забезпечити рух товарів і послуг від виробника до споживача.

  2. регулююча. Ринок – найбільш досконалий інструмент само регульованого товарного виробництва. він визначає “що, як і для кого виробляти”.

  3. стимулююча. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачеві.

41. Модель кругообороту ресурсів,продуктів і доходів у ринковому господарстві.

Ми відмічали, що ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Серед них виділяють два основні типи ринків: ринок ресурсів і ринок продуктів. Між цими ринками існує тісний функціональний зв'язок

Ринок ресурсів

виробничі витрати доходи

ресурси ресурси

Бізнес

Домогосподарства

товари товари

Ринок продуктів

виручка споживчі витрати

від реалізації товарів

Модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходу демонструє складне взаємопов’язане переплетення в процесі прийняття рішень і економічної діяльності. Домогосподарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але у кожному випадку нарізнихпозиціях. На ресурсному ринку підприємства виступають на боці попиту, а домогосподарства на боці пропозиції. На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим, кожна з цих груп економічних одиниць і купує, і продає.

Також потрібно враховувати фактор рідкісності ресурсів і вибору рішень, поскільки ресурси рідкісні, виробництво готових товарів і послуг також обмежене. Кінцевим результатом процесу кругообороту є реальний потік економічних ресурсів, товарів і послуг проти годинникової стрілки, а грошовий потік доходів і споживчих витрат по годинниковій стрілці. Ці потоки є одночасними, при чому вони нескінченно повторюються.

При аналізі моделі кругообороту ресурсів, продуктів і доходів допущено ряд обмежень (абстракцій):

  1. модель кругообороту зовсім не зачіпає економічну роль держави (уряду);

  2. модель кругообороту не відображає всіх фактів і деталей, які відносяться до окремих домогосподарств, окремих підприємств, окремих ресурсних і продуктових ринків;

  3. аналіз кругообороту не пояснює, як фактично формуються ринкові ціни.

  1. модель передбачає, що домогосподарства витрачають повністю свій грошовий доход і отже величини потоків, доходів і витрат є постійними;

  1. Теорія попиту. Крива і закон попиту.

Категорії ціни, попиту і пропозиції виникають разом з утвердженням у суспільному виробництві товарно-грошових відносин. У ринковій економіці вони мають важливе значення.

Попит – форма виразу потреби, яка представлена на ринку і забезпечена відповідними грошовими засобами(та частина потреби, яку людина може купити).

Попит розглядається з позиції вигідності ціни, тобто, по яким цінам споживачі готові купити різну кількість товарів. властивість попиту полягає у наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту і навпаки. Економісти назвали цей зворотній зв'язок законом попиту.

В основі дії закону попиту лежить наступне:

  1. здоровий глузд і елементарні спостереження вказують на те, що висока ціна не стимулює зростання покупок і навпаки;

  2. дія закону спадної граничної корисності. Згідно цього закону кожна послідуюча одиниця даного продукту приносить все менше і менше задоволення і тому споживачі купують додаткові одиниці продукту лише при умові, що ціна його знижується;

  3. ефекти доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і тому він здатний купити більшу кількість даного продукту, чим раніше. Ефект заміщення виражається у тому, що при більш низькій ціні у людини з’являється стимул купувати дешевий товар замість аналогічних товарів, які тепер відносно дорожчі. Споживачі здатні замінити дорогі продукти більш дешевими.

Закон попиту – люди купують більшу кількість продуктів при низькій ціні чим при високій, це знаходить відображення у кривій попиту.

Ціна служить самою важливою детермінантою (визначальною) попиту. Крім ціни на попит впливають і інші детермінанти. Основні серед них слідуючи:

  1. споживчі уподобання і переваги. Реклама, технологічні зміни у виробництві здатні призвести до змін споживчих уподобань або переваг;

  2. зміна числа покупців. Збільшення числа покупців на ринку обумовлює підвищення попиту;

  3. зміна доходів. Розрізняють товари вищої і нижчої категорії. Товари, попит на які змінюється у прямій залежності зміною грошового доходу називають товарами вищої категорії або нормальними товарами. Наприклад, більш якісні продукти, дорогий одяг, машини і т.д. Товари, попит на які змінюється у протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії. Наприклад, хліб, макаронні вироби, овочі, не новий одяг і т. д.

  4. зміна цін на поєднані товари. Існують взаємозамінююючі і взаємодоповнюючі продукти. Коли два продукти взаємозамінюючі, між ціною на один з них і попитом на інший існує прямий зв'язок. Наприклад: масло-маргарин, чай-кава. Коли два товари являються взаємодоповнюючі між ціною на один з них і попитом на інший існує зворотній зв'язок. Наприклад: бензин-моторне масло, магнітофон-касети, і т.д.

  5. очікування. Споживче очікування відносно таких факторів, як майбутні ціни на товари, наявність товарів і майбутній доход здатні змінити попит. Потрібно розрізняти поняття зміни у попиті і зміни величини попиту. Зміни у попиті показують зміщення всієї кривої попиту або вправо (збільшення попиту), або вліво (скорочення попиту). На це впливає зміна однієї або декількох нецінових детермінант попиту.

Д1

Д

Д2

a

b

Д1

Д

Д2

Існують виключення із закону попиту (парадокс Пфіна). Коли ціни підвищилися на деякі товари і попит на ці товари зростає, це пояснюється:

1 – очікуваннями, які не є постійними, а змінними. Очікування більш високих цін у майбутньому збільшує поточний попит на даний товар;

2 – ефектом заможної людини. Певна частина людей хочуть використати продукт для створення певного образу у суспільстві і згодні за це платити;

3 – якщо споживач немає достатньо інформації про продукт, для нього висока ціна асоціюється з високою якістю продукту.

  1. Теорія пропозиції. Крива і закон пропозиції.

Пропозиція – це сукупність товарів, які знаходяться на ринку або можуть бути доставлені на нього. Пропозиція розглядається з точки зору вигідності ціни. Вона вказує на кількість продукту, яку виробники стануть пропонувати по різним можливим цінам.

З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції, із зниженням цін скорочується і пропозиція. Це і є називається закон пропозиції. Між ціною і величиною пропозиції існує прямий зв'язок, який можна виразити в кривій пропозиції.

S2

S

S1

а

б

Крива пропозиції, так як і крива попиту пов’язана з допущенням “при інших рівних умовах”, тобто нецінові детермінанти величину пропозиції не змінюють. Якщо один або більше нецінових детермінантів пропозиції змінюється, то відбувається і зміна положення кривої пропозиції. Збільшення пропозиції зміщує криву пропозиції вправо (S1), зменшення – вліво (S2).

Основні нецінові детермінанти пропозиції:

1 – ціни на ресурси. Зниження ресурсних цін, знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо і навпаки;

2 – технологія. Удосконалення технології збільшує пропозицію;

3 – податки і дотації. Підприємці розглядають більшість податків, як витрати виробництва. дотації вважають “податками навпаки”;

4 – ціни на інші товари. Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції;

5 – очікування змін ціни продукту у майбутньому також може вплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у теперішній час;

6 – число продавців. По мірі вступу у галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщуватися вправо і навпаки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]