71.Українізація

. Після створення Радянського Союзу (1922) наростала централізація, що не могло не викликати опору народів. Тому необхідно було надати більшовицькій владі національних форм. Цього мала досягти політика українізації, вироблена 12 з’їздом Російської

компартії більшовиків у квітні 1923 р.

Вона передбачала :

• забезпечення формування національних більшовицьких кадрів шляхом залучення до управлінських структур представників корінного населення.

• організація мережі навчальних закладів усіх ступенів, закладів культури, видання періодики мовами корінних національностей;

• сприяння розвиткові національної освіти та культури.

. Результати українізації 20-х років були значними:

• частка українців серед службовців державного апарату в 1923-27рр. зросла з 35 до 54%. Однак,від моменту утворення КП(б)У аж до смерті Йосипа Сталіна посаду першого секретаря її ЦК –тут обіймали росіяни, поляки, євреї тільки не українці. Лише з грудня 1921 до квітня 1923 року – єдиний українець Дмитро Мануїльський.

• на викладання українською мовою перейшло понад 30% університетів, більше половини технікумів, 80% шкіл.

• на період 20-30-х р випало короткочасне, але яскраве відродження українського мистецтва, особливо літератури, яке згодом назвали “розстріляне відродження”. Відбувався бурхливий розвиток культури:

= видавалося понад 20 літературно-художніх альманахів та збірників, 55

журналів, = виникли багато численні літературно-художні об’єднання

“Авангард”, “Гарт”, “Молодняк”, “Нова генерація”, = працювало 45 професій-

них театрів.

• було створено кращі умови для розвитку національних меншин; засновано російські, німецькі, єврейські, болгарські, польські та інші національні райони, сотні національних сільрад, шкіл, газети, театри.

• активну роль у національно-культурному відродженні відіграла Українська автокефальна (незалежна від московського патріархату) православна церква, утворена 11 жовтня 1921 р. на чолі з митрополитом Василем Липківським. Служба в УАПЦ правилася українською, а не церковнослов’янською мовою. На кінець 20-х р. УАПЦ мала 6-7 млн парафіян, 34 єпископи, 2 800 парафій.

Українізація почала виходити за дозволені центром рамки:

--вона охопила всі сфери суспільно-культурного життя республіки;

--українізація сприяла зростанню національної самосвідомості українців;

--зростав прошарок української інтелігенції,якій сталінський режим не довіряв(вона могла стати в подальшому ідейним конкурентом ком.партії).

72.Соціалістична індустріалізація

14 з’їзд ВКП(б) у грудні 1925р. офіційно закріпив курс на індустріалізацію, що

передбачав:

• забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР,

• зміцнення обороноздатності країни,

• створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості і с/г,

• стимулювання неухильного зростання продуктивності праці,

• підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.

Масштабна трансформація економіки відразу наштовхнулась на низку об’єктивних труднощів: = відсутність розвинутої інфраструктури (дороги, мости..),

= недостатня кількість кваліфікованих кадрів,

= дефіцит обладнання (більша частина завозилася з-за кордону),

= хронічна нестача коштів.

Подолати їх можна було, знайшовши, в першу чергу, джерела фінансування.

Джерелами фінансування індустріалізації стали :

• перекачування коштів з легкої, харчової промисловості та сільського господарства у важку промисловість,

• податки з населення (для селян “надподаток” – постійний ріст цін на промислову продукцію, на с/г продукцію – занижені ціни, “ножиці цін”),

• внутрішні позики, спочатку добровільні, згодом –“під контролем суспільних організацій”. Три позики індустріалізації протягом 1927-29рр. вилучили ? в населення понад 325 млн.крб.,

• випуск паперових грошей не підкріплених золотом,

• форсоване розширення продажу горілки.У 1927р завдяки продажу спиртних напоїв бюджет одержав – понад 500 млн крб., а у 1934 р. – 6 млрд 800млн крб..

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба.

• Режим економії, лише за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат в Україні було зекономлено за два роки (з 1927) 65 млн крб.

• Наслідки індустріалізації для України були дуже неоднозначними.

• з одного боку – саме тоді був закладений фундамент тієї командно-адміністративної системи в економіці, яку сьогодні змушені демонтувати з надзвичайними труднощами.

Індустріальна гонка призвела до зниження життєвого рівня населення.

• з іншого – Україна за показниками індустріального розвитку на той час зайняла чільне місце в Європі. У 1940 р. її промисловий потенціал у 7 разів перевищував рівень 1913р. УСРР перетворилася з аграрної в індустріально-аграрну республіку.