- •Міністерство освіти і науки україни
- •Ужгородський національний університет
- •Кафедра теорії і методики фізичного виховання
- •Товт в.А.
- •Видано за кошти авторів
- •1. Теорія та методика фізичного виховання як навчальна дисципліна
- •Тмфв як наука та навчальна дисципліна
- •1.2. Джерела та зв’язок тмфв з іншими науками і дисциплінами
- •Література:
- •2. Базові поняття в теорії і методиці фізичного виховання
- •2.1. Значення спеціальних термінів в теорії і методиці фізичного виховання
- •2.2. Визначення термінів: фізична культура, фізкультурний рух, фізкультурна освіта, фізичне виховання, фізична підготовка, спорт; фізичні реабілітація, рекреація, релаксація
- •Література:
- •3. Поняття системи фізичного виховання
- •3.1. Поняття системи та значення тмфв в системі підготовки спеціалістів в галузі фізичного виховання і спорту
- •3.2. Особливості національної системи фізичного виховання населення
- •4. Мета, завдання, загальні та основні принципи фізичного виховання
- •4.1. Мета та завдання фізичного виховання
- •Мета і завдання фізичного виховання
- •4.2. Загальні та основні принципи фізичного виховання
- •Література:
- •5. Засоби фізичного виховання
- •5.1. Фізичні вправи – основний засіб фізичного виховання
- •5.2. Класифікація вправ
- •Література:
- •6. Техніка фізичних вправ
- •6.1. Техніка виконання фізичних вправ
- •6.2. Характеристика рухів
- •Література:
- •7. Оздоровчі сили природи та гігієнічні чинники
- •7.1. Оздоровчі сили природи
- •7.2. Гігієнічні чинники
- •Література:
- •8. Методи фізичного виховання
- •8.1. Структурні основи методів фізичного виховання
- •8.2. Методи фізичної вправи
- •8.3. Ігрові та змагальні методи
- •8.4. Вербальні методи та методи наочності
- •Література:
- •9. Методика фізичного виховання
- •9.1. Основні сторони методики фізичного виховання та їх взаємозв’язок
- •9.2. Методичні принципи та принципи побудови занять
- •Свідомості та активності
- •Наочності
- •Доступності
- •10. Рухові дії як предмет навчання
- •10.1. Закономірності формування рухових вмінь та навичок
- •10.2. Теорія перенесення рухових навичок
- •11. Етапність вивчення рухів
- •11.1. Структура процесу вивчення рухів
- •11.2. Особливості контролю та оцінки
- •12. Сила як фізична якість людини
- •12.1. Сила як фізична якість; види силових здібностей
- •12.2. Механізми прояву та регулювання м’язової сили
- •13. Виховання силових здібностей
- •13.1. Характеристика основних методичних напрямів
- •13.2. Супутні умови ефективного виконання силових вправ
- •14. Швидкість як фізична якість
- •14.1. Характеристика швидкості
- •14.2. Види швидкісних здібностей
- •15. Методика виховання швидкості
- •15.1. Методика виховання швидкості простої та складної рухових реакцій
- •Та не спортсменів
- •15.2. Методика виховання швидкості рухів
- •16. Спритність та методика виховання
- •16.1. Спритність як сукупність координаційних здібностей
- •16.2. Шляхи направленої дії на координаційні здібності
- •Поділ рухових дій на два види визначає основні напрями у вихованні спритності:
- •Виховання здібності оволодівати координаційно складними діями;
- •Виховання здібності перебудовувати рухову діяльність в залежності від раптової зміни умов.
- •17. Витривалість та методика виховання
- •17.1. Витривалість як фізична якість; види витривалості
- •17.2. Втомлюваність та показники витривалості
- •17.3. Шляхи збільшення аеробних та анаеробних можливостей організму
- •17.4. Особливості виховання спеціальної витривалості
- •18. Гнучкість та методика виховання
- •18.1. Гнучкість як фізична якість
- •18.2. Методика виховання гнучкості
- •19. Корекція постави та методика регулювання маси тіла
- •19.1. Типи постави, причини її порушення, методи виправлення
- •19.2. Методика регулювання маси тіла
- •20. Форми побудови занять у фізичному вихованні
- •20.1. Основи структури занять
- •20.2. Урочні форми занять
- •20.3. Неурочні форми занять
- •21. Формування особистості в процесі фізичного виховання
- •21.1. Основні аспекти морального, розумового, естетичного та трудового виховання
- •Моральне виховання
- •Інтелектуальне виховання
- •Естетичне виховання
- •Трудове виховання
- •21.2. Фактори направленого формування особистості та самовиховання
- •22. Методологія наукових досліджень
- •22.1. Про методологію та логіку наукового дослідження
- •22.2. Характеристика окремих дослідницьких підходів та методів
10.2. Теорія перенесення рухових навичок
Перенесення рухових навичок - це використання у побудові нового навичка, навичка, який було сформовано раніше. Наприклад, кидання м’ячика полегшую вивчення техніки метання списа.
Вивченням закономірностей процесів перенесення переймається педагогічна Теорія перенесення рухових навичок.
Теорією перенесення рухових навичок визначено два види такого перенесення: позитивне та негативне.
Негативне перенесення може бути перешкодою для вивчення нових дій, які у головних фазах рухів мають суттєву різницю.
Перенесення також буває повним або частковим.
Для кращої побудови тренувального процесу важливо знати закономірності і механізми перенесення.
Для попередження негативного переносу бажано планувати навчальний процес так, щоби виключити одночасне формування конкуруючих навичок. Також бажано вибирати таку послідовність виконання рухових завдань, при якій негативне перенесення було би найменшим (Приклад, на одному уроці не доцільно вивчати дві або більше однотипних вправ).
Висновки:
Навчання рухам є складний процес формування рухових умінь та навичок. В основі цього процесу лежать фізіологічні механізми формування функціональних систем та динамічних стереотипів. Отже ефективність вирішення дидактичних та виховних завдань залежатиме в першу чергу від того, наскільки ретельно будуть враховані у процесі навчання закономірності формування рухових умінь та навичок.
Література:
Теорія и методика фізичного виховання / Під ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2008. – Т. 1. - с. 150-162, 166-177.
Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2003. – Т. 1. - с. 161-188.
Теория и методика физического воспитания. Учеб.Для инст-тов физ. культуры. Под общ. ред Л.П.Матвеева и А.Д. Новикова. Изд. 2-е испр. и доп. 1-й т. М.: ФиС, 1956.- С. 141-168.
В.Н.Платонов. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Учебник. К.: «Олимпийская литература», 1997. – с. 180-193.
11. Етапність вивчення рухів
11.1. Структура процесу вивчення рухів
Перед початком вивчення рухових дій важливо встановити, чи готовий учень до навчання. Готовність визначається за допомогою контрольних тестів та відомостей про минулий досвід.
Готовність характеризується:
фізичною готовністю (достатністю розвитку фізичних якостей);
базовим руховим досвідом (попередньо сформованою базою рухових навичок);
психологічною готовністю (достатньою вмотивованістю, самонастановою ...).
Структура процесу вивчення рухів складається із трьох етапів: ознайомлення, розучування та вдосконалення.
Мета ознайомлення - сформувати правильну уяву про рухову дію та правильну настанову на її виконання.
Послідовність проведення ознайомлення:
назвати (потрібно добре знати термінологію);
показати (краще самому або ж із числа найкраще підготовлених учнів);
розказати: техніку виконання; технічні вимоги; значення);
при необхідності, показати ще раз ключеві деталі техніки.
Пріоритетні методи: а)словесний; б)наочної дії.
Мета розучування - навчити техніці виконання рухових дій у грубій формі.
Послідовність проведення розучування включає виконання рухової вправи:
у спрощеному варіанті;
з попереднім акцентом на окремих деталях техніки;
в цілому у грубій формі.
Пріоритетні методи:
а)в цілому; б)по розділам; в)по частинам; г)з допомогою; д)з допомогою підготовчих вправ; ж) з допомогою спеціальних пристроїв.
Мета вдосконалення - вдосконалити техніку виконання та довести її до автоматизму, суцільності і стійкості.
Послідовність проведення вдосконалення:
багаторазове виконання у звичайних умовах з поступовим усуненням середніх і дрібних помилок;
багаторазове виконання з поступовим ускладненням умов.
Пріоритетні методи: а)фізичної вправи; б)ігровий: в)змагальний.