- •1.2.3 Визначення термінів: фізична культура, фізкультурний рух, фізкультурна освіта, фізичне виховання, фізична підготовка, спорт; фізичні реабілітація, рекреація, релаксація
- •4, 5 Тмфв як наука та навчальна дисципліна
- •6 Джерела та зв’язок тмфв з іншими науками і дисциплінами
- •7 Методологія наукових досліджень
- •8 Поняття системи та значення тмфв в системі підготовки спеціалістів в галузі фізичного виховання і спорту
- •11 Мета та завдання фізичного виховання
- •12 Ідейні засади фв
- •13 Принципи фізичного виховання. Основні
- •14 Принципи фізичного виховання. Загальні
- •15 Фізичні вправи – основний засіб фізичного виховання
- •16 Класифікація вправ
- •17 Техніка виконання фізичних вправ
- •18 Оздоровчі сили природи та гігієнічні чинники
- •19 Методи фізичного виховання
- •20 Основні сторони методики фізичного виховання та їх взаємозв’язок
- •21 Методичні принципи та принципи побудови занять
- •Свідомості та активності
- •Наочності
- •Доступності
- •22 Рухові дії як предмет навчання
- •23 Теорія перенесення рухових навичок
- •24 Структура процесу вивчення рухів
- •26 Особливості контролю та оцінки
- •28 Сила як фізична якість; види силових здібностей
- •29 Виховання силових здібностей
- •30 Швидкість як фізична якість
- •31 Методика виховання швидкості
- •Таблиця. Показники простої моторної реакції у спортсменів та не спортсменів
- •32 Спритність та методика виховання
- •33 Шляхи направленої дії на координаційні здібності
- •Поділ рухових дій на два види визначає основні напрями у вихованні спритності:
- •Виховання здібності оволодівати координаційно складними діями;
- •Виховання здібності перебудовувати рухову діяльність в залежності від раптової зміни умов.
- •34 Витривалість як фізична якість; види витривалості
- •35 Втомлюваність та показники витривалості
- •36 Гнучкість як фізична якість
- •39, 40, 41, 42, 43 Формування особистості в процесі фізичного виховання. Основні аспекти морального, розумового, естетичного та трудового виховання
- •Моральне виховання
- •Інтелектуальне(розумове) виховання
- •Естетичне виховання
- •Трудове виховання
- •44 Форми побудови занять у фізичному вихованні. Основи структури занять
- •45 Урочні форми занять
- •51 Урочні форми занять
- •53 Методика регулювання навантаження
- •54 Різноманітність урочних форм занять
- •55 Методика організації учнів
- •58 Педагогічна оцінка уроку
Свідомості та активності
Цей принцип розкривається у наступних вимогах:
необхідності формувати свідоме ставлення і стійкий інтерес до загальної мети фізичного виховання та конкретних завдань заняття (свідоме ставлення - це розуміння значення та механізмів дії на організм обраних засобів фізичного виховання; стійкий інтерес - це стабільна вмотивованість до роботи);
необхідності стимулювати самоаналіз своїх дій, проводити самоконтроль раціонального використання сил (дотримання цієї вимоги повинно бути безперервним, незалежно від ступеня автоматизованості навичка);
необхідності виховання ініціативи, самостійності і творчого ставлення до завдань.
Наочності
У широкому розумінні принцип наочності - це опора на всі органи почуттів людини але, в першу чергу, на аналізатори зору, слуху та сенсомоторики.
Використання засобів наочності - необхідна передумова освоєння рухів (навіть молоді тварини формують власну базу рухів, спостерігаючи за рухами батьків).
Використання засобів наочності - необхідна передумова удосконалення рухів (ця вимога є обов’язковою особливо при удосконаленні складних рухів).
Наочність буває безпосередньою (демонстрація вправи, яку необхідно вивчити), та опосередкованою (знайомство з окремими механізмами, схемами, моделями рухів).
Методи наочності розкриті у попередній лекції (див. лекцію № 4).
Доступності
Принцип доступності розкривається у наступних положеннях:
визначення міри доступного, тобто - розумної межі;
дотримання методичних умов доступності - "від простого - до складного, від легкого - до важкого";
Індивідуальності
Дотримання принципу індивідуальності можливе тільки при умові досягнення єдності колективного та індивідуального.
Для занять фізичним вихованням, як правило, підбираються однорідні категорії людей. Це дозволяє використовувати груповий метод для їх підготовки. Однак якими однорідними за рівнем підготовки, віком, та статтю не були би групи, завжди між учнями будуть окремі відмінності, що робить обов’язковим дотримання принципу індивідуальності.
Систематичності і послідовності
Принцип систематичності і послідовності передбачає наступне:
безперервність фізичного виховання та оптимальне дозування навантаження і відпочинку
(дотримання цього принципу передбачає врахування у навантаженнях процесів, які протікають під його дією і поділяються на такі фази: робоча; відносної нормалізації; суперкомпенсації; редукційна);
повторюваність та варіативність;
послідовність занять та взаємозв’язок між різними сторонами його змісту.
Динамічності або поступового підвищення вимог
Цей принцип вимагає дотримання наступного:
необхідності регулярного оновлення завдань із загальною тенденцією до зростання навантаження;
необхідності ускладнення завдань і зміни форми підвищення навантаження (прямолінійне, ступінчасте, хвилеподібне).
Науковості та раціональності
Цей принцип вимагає дотримання наступного:
опору у фізичному вихованні на науково обґрунтовані підходи;
вибору раціональних шляхів досягнення мети;
інтуїцію, яка опирається на досвід та знання.
Взаємозв’язок методичних принципів
Методичні принципи взаємопов’язані між собою та найбільш загальними принципами. Це означає, що на практиці не можна користуватися вибірково одним чи декількома принципами, нехтуючи решта. Наприклад, "свідомість та активність" впливають на "доступність", яка забезпечується "динамічністю" та "наочністю" і т.д.
До принципів побудови занять належать такі:
Безперервності- передбачає недопустимість дискретності педагогічного процесу, забезпечує його цілісність;
Прогресування тренуючи дій– передбачає цілеспрямоване підвищення вимог до рухової активності з врахуванням закономірностей адаптації індивіда до фізичних навантажень;
Циклічності– визначає структурну упорядкованість навчального процесу і розкривається у композиційному повторенні окремих занять та їх серій.
Вікової адекватності педагогічного впливу– передбачає регулювання міри і змісту навчально-виховного впливу на різних етапах онтогенезу.
Висновки:методичні принци та принципи побудови занять, які розглядалися, є достатньо сталими положеннями процесу фізичного виховання але, як і будь-які інші категорії ТМФВ, вони будуть продовжувати вдосконалюватися нескінченно.
Наприклад, деякими вченими досліджено та запропоновано доповнити методичні принципи наступними новими:
позитивної мотивації;
міцності і пластичності;
планомірності та етапності.