Розділ 3 Негативні наслідки вступу України до єс

3.1 Економічні Загрози від вступу України до єс

Можливе переміщення до України шкідливих виробництв. Європейський союз розширився на Схід тоді, коли переживає період економічних негараздів. Тут зростає безробіття і майже зовсім не зростає економіка. Тим часом до спільноти долучилися держави з дешевою робочою силою. Більшість експертів прогнозує такий перебіг подій: підприємства, що зараз виробляють свою продукцію у Західній Європі, – з її високими заробітними платами й податками – поступово переноситимуть значну частину своїх потужностей у східну частину континенту. Там виробляти дешевше, а отже, й вигідніше. “Розміри єдиного ринку, – кажуть єврооптимісти, – дозволять не тільки створити нові місця і прискорити економічний ріст, а й дадуть Європі великі важелі впливу на світовій арені” 76.

За переконанням багатьох аналітиків та експертів, ЄС, в обмін на фінансову та економічну допомогу Україні, наполягатиме на переміщенні до України ряду шкідливих підприємств, використання України для утилізації екологічно небезпечних та радіоактивних відходів.

Переконливим прикладом такого стану речей може бути будівництво німецькими підприємцями біля міста Стрия заводу „Леоні ЛТД” по виробництву комплектуючих матеріалів, характерною ознакою якого є високий ступінь ризику для здоров’я працівників. Зі вступом в ЄС, така тенденція може зрости ще більше, оскільки за існуючого високого рівня безробіття та низьких заробітних плат неважко знайти працівників практично на будь-яку роботу.

3.2 ЕКономічні Недоліки від вступу україни до єс

Втрата конкурентоспроможності певних галузей. Відкрившись європейській економіці, Україна може отримати великий відсоток населення, яке в цій економіці буде неконкурентним.

Одним з найістотніших негативних чинників, дія якого активізується при вступі до ЄС, зокрема з набуттям членства в СОТ, є те, що окремі вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої міжнародної конкуренції. Україна має сьогодні невисокий, за міжнародними критеріями, потенціал конкурентоспроможності. Так, за індексом поточної конкурентоспроможності, що складається в рамках «Глобального звіту про конкурентоспроможність» (World Economic Forum. Global Competitiveness Report 2001-2002), у 2001р. Україна за рейтингом конкурентоспроможності зростання посіла серед 75 країн лише 69-те місце92.

За оцінками експертів внаслідок цього кроку слід очікувати зниження виробництва в обсягах, еквівалентних збільшенню імпорту. Так, наприклад, у разі зниження ставок ввізного мита на шини для легкових автомобілів з 20% до 10% прогнозується збільшення імпорту (за умови збереження експорту на рівні 1997 року) на 11 млн. дол. США і, як наслідок, зниження обсягів виробництва в цьому ж обсязі. Це може призвести до втрат бюджету в сумі 2,7 млн. дол. США та скорочення близько 200 робочих місць92.

Форсований вступ до COT може створити також певні проблеми залучення інвестицій для вітчизняних виробників електронних компонентів та приладобудівної галузі, особливо при виробництві спеціальної техніки. Таким чином, прийняття Україною зобов'язань, що випливають у зв'язку з приєднанням до системи угод ГАТТ/СОТ, може загальмувати процес відновлення електронної промисловості і призвести до втрати як власного ринку, так і позицій на ринках Росії та інших країн СНД.

Крім того, враховуючи, що процес вступу до COT як правило пов’язаний із зниженням тарифів на окремі групи товарів, то і Україна змушена буде піти на певні поступки шляхом зниження діючих ставок ввізного мита на чутливі товари, зокрема продукцію сільського господарства і харчової промисловості, продукцію металургії та хімії, ряд товарів машинобудівної промисловості тощо. Це може призвести до певного зростання імпорту цих товарів і відповідного тиску на вітчизняних товаровиробників.

Наприклад, сусідня Польща, готуючись до вступу в ЄС, відмінила субвенції для більшості підприємств, що призвело до ліквідації сотень тисяч робочих місць, і станом на кінець 2006 р. рівень безробіття в ній перевищив 18%. Так, державний концерн Poludniowy Koncern Energetyczny, який є другим за значенням виробником електроенергії, в 2007 р. вирішив скоротити кількість працівників на 600 осіб, оскільки, за словами Яна Крупа – голови правління, „скорочення персоналу є наріжним каменем стратегії, щоб бути конкурентоспроможним на європейському ринку”. Виробник автомобільних шин Debica ліквідувала в 2007 р. 5% робочих місць, а найбільший польський банк PKO BP – має намір протягом 2007-2009 рр. скоротити 1200-1500 службовців. Державна авіакомпанія LOT планує за рахунок скорочення персоналу знизити витрати на 123 млн. євро за рік, оскільки Польща відкрила свій повітряний простір, в який хлинули дешеві європейські авіакомпанії113.

Крім того, високі соціальні гарантії, які Україна змушена буде надавати в умовах економічного відставання від більш розвинутих країн ЄС, неминуче позбавлять українську економіку переваг щодо дешевої робочої сили, що може загальмувати розвиток вітчизняного підприємництва.

Також, запровадження єдиної валюти – євро – не дозволить застосовувати такий механізм компенсації своєї неконкурентоспроможності як девальвація валюти, що буде перешкодою до стимулювання експорту країни.

Зростання іноземних інвестицій у вітчизняну економіку, крім зазначених вище позитивних моментів, може мати й суттєві недоліки, оскільки власниками основних засобів виробництва будуть не українські, а іноземні підприємці.

Входження в ЄС багато в чому залежатиме від кореляції українського розвитку з європейським. Україна однозначно буде потрібна Європі в якості донора, підпитки європейського благополуччя.

Складність переходу на європейський рівень цін. Після вступу до ЄС Україна у короткостроковій перспективі ризикує стикнутися з ризиками та недоліками, з якими, стикнулися Польща чи прибалтійські країни, тобто з проблемою переходу на європейський рівень цін, який призводить до різкого подорожчання товарів першої необхідності. Наприклад, після не останнього розширення Європейського Союзу населення спільноти збільшилося на 20%, а його сумарний ВВП – лише на 5%. Нові громадяни Євросоюзу порівняно бідні й різниця в доходах колосальна – житель Люксембургу за місяць заробляє стільки, скільки латиш за рік.59 З часом ситуація змінюватиметься, але на сьогодні розміри економічної допомоги, які потрібні новим членам, не можуть не турбувати великі європейські держави.

Часи, коли кити Європейського Союзу – Франція та Німеччина – могли нав’язувати іншим свою волю, завершилися. Вісім колишніх комуністичних країн, плюс Мальта і Кіпр, володіють в інститутах ЄС достатньою кількістю голосів, щоб змінити баланс влади. Експерти зазначають, що розширення ЄС означає створення надто неповороткого союзу, - з населенням 455 млн. осіб, яке розмовляє 20 різними мовами, – частинки якого сильно відрізняються одна від одної. “Це був останній подих франко-німецької осі”, – сказав про розширення Євросоюзу один відомий європейський політик34.

Європейський союз розширився на Схід тоді, коли переживає період економічних негараздів. Тут зростає безробіття і майже зовсім не зростає економіка. Тим часом до спільноти долучилися держави з дешевою робочою силою. Більшість експертів прогнозує такий перебіг подій: підприємства, що зараз виробляють свою продукцію у Західній Європі, – з її високими заробітними платами й податками – поступово переноситимуть значну частину своїх потужностей у східну частину континенту. Там виробляти дешевше, а отже, й вигідніше. “Розміри єдиного ринку, – кажуть єврооптимісти, – дозволять не тільки створити нові місця і прискорити економічний ріст, а й дадуть Європі великі важелі впливу на світовій арені”.

Для прикладу, після вступу до ЄС в Польщі відразу зросли ціни. Причиною цього стало поєднання двох подій – зростання з 01 травня ПДВ та зростання цін на пальне на світових ринках. У крамницях подорожчали харчі, дитячі товари, ліки, будівельні матеріали. Зросли ціни на кокс, різноманітні послуги, наприклад, за користування кабельним телебаченням.

Перша ціна, яку довелося заплатити польському суспільству за можливість бути європейцями, – зростання цін на продуктові та промислові товари. У багатьох випадках з розширення ЄС скористалися польські виробники, здебільшого аграрії, продукція яких почала добре продаватися у країнах Євросоюзу. Успіх польської сільгосппродукції полягає не лише у відносно низькій ціні, а й у досить непоганій якості. Позитивне сприйняття ЄС, якби це, можливо, не звучало дивно, особливо зростає зараз – під час сезону відпусток. Поляки, які люблять подорожувати, зрозуміли, що тепер вони безперешкодно можуть перетинати кордони країн, до яких не так давно вели довжелезні черги, а для в’їзду потрібно було виробити купу документів.

Якщо проаналізувати настрої в середовищі суспільства після вступу до ЄС Латвії, то за підсумками 2005 р., латвійці зрозуміли, що життя в обіцяному євросоюзівському раю їм не по кишені, оскільки „це все одно, що подарувати злидареві мерседес, але при цьому утримувати його він повинен сам” 33.

Вступ до ЄС ознаменувався поступовим вирівнюванням цін з середніми в Євросоюзі. Введення ПДВ на медикаменти призвело до різкого зростання цін на медикаменти, протягом 2005 р. щотижня дорожчали продукти, газ, пальне.

Навіть швидка медична допомога стала платною. Інфляція в окремі місяці досягала 7,8%. Звичайно не всяке подорожчання було прямим наслідком вступу в ЄС, але очевидно, що євроінтеграція сприяла загальному подорожчанню. Всупереч запевненням влади, рівень життя окремих категорій населення тимчасово знизився, й уряд не дає відповіді, як боротися з інфляцією, яка загрожує знищити малозабезпечених громадян.

Цілком ймовірно, що подібні проблеми доведеться вирішувати й Україні відразу після занадто форсованого вступу до ЄС.