Зведена таблиця торгівельних термінів Інкотермс

Група Е Відванта-ження	Будь-який вид транспорту	EXW	Франко завод (назва місця)
Група F Основне перевезення не оплачено продавцем	Будь-який вид транспорту	FCA	Франко перевізник (назва місця)
	Морський і внутрішній водний транспорт	FAS	Франко вздовж борту судна (назва порту відвантаження)
	Морський і внутрішній водний транспорт	FOB	Франко борт (назва порту відвантаження)
Група C Основне перевезення оплачено продавцем	Морський і внутрішній водний транспорт	CFR	Вартість і фрахт (назва порту призначення)
	Морський і внутрішній водний транспорт	CIF	Вартість, страхування і фрахт (назва порту призначення)
	Будь-який вид транспорту	CPT	Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)
	Будь-який вид транспорту	CIP	Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (назва місця призначення)
Група D Доставка	Будь-який вид транспорту	DAT	Постачання на терміналі (назва терміналу)
	Будь-який вид транспорту	DAP	Постачання в пункті (назва пункту)
	Будь-який вид транспорту	DDP	Постачання зі сплатою мита (назва місця призначення)

За умовою групи Е обов’язки продавця з постачання товару вважаються виконаними після пред’явлення товару покупцеві на своєму підприємстві. Продавець при цьому не зобов’язаний здійснювати навантаження товару на транспортний засіб і оплачувати доставку.

За умовами групи F обов’язки продавця вважаються виконаними після того, як він передав товар перевізнику. При цьому вибирає перевізника та укладає з ним контракт покупець, а не продавець. продавець отримує від покупця інструкції про те, кому, коли і як передати товар.

За умовами групи С продавець зобов’язаний оплатити транспортні витрати, пов’язані з доставкою товару в пункт призначення, але ризик, пов’язаний з доставкою товару, переходить від продавця до покупця у момент передачі товару перевізникові.

За умовами групи D до обов’язків продавця входить доставка товару в країну покупця. У цей самий момент ризик, пов’язаний з доставкою товару переходить від продавця до покупця.

Отже, для визначення базисних умов поставки у зовнішньоекономічному договорі треба зазначити: буквене позначення торгівельного терміну, включаючи зазначене географічне місце, і назву правил відповідної редакції (наприклад, „Інкотермс 2010” або „Інкотермс 2000”).

Тема 3. Облік валютних коштів та розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності

1. Поняття валютних цінностей.

2. Аналітичний та синтетичний облік операцій в іноземній валюті.

3. Облік курсових різниць.

4. Рахунки в банках в іноземній валюті.

5. Облік придбання іноземної валюти.

6. Облік продажу іноземної валюти.

7. Облік готівкових операцій в іноземній валюті.

8. Облік безготівкових розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

І. Поняття валютних цінностей.

У зовнішньоекономічній діяльності розрахунки, як правило, здійснюють в іноземній валюті.

Валютні ресурси (цінності) — являють собою грошові активи підприємств, у складі яких існують:

1. Іноземна валюта, що враховується на валютному рахунку й інших грошових рахунках.

2. Іноземна валюта, що враховується у формі зобов’язань і на фондових рахунках.

3. Цінні папери (акції, облігації, чеки, векселя), оцінка яких здійснена в іноземній валюті.

4. Дорогоцінні метали (золото, срібло, платина тощо).

Операції з валютними цінностями — це такі операції, об’єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді американських доларів, євро тощо.

Операціями в іноземній валюті вважаються господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Валюта України — грошові знаки у вигляді банкнот, монет, що перебувають в обороті і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обороту або такі, що вилучаються із нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обороті.

Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, монет, казначейських квитків, що перебувають в обороті і є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилучені з обороту або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обороті.

Банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у злитках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів.

На території України іноземна валюта класифікується у такий спосіб:

1 група — ВКВ — вільно конвертована валюта, що широко використовується для здійснення платежів у міжнародних операціях і продається на головних валютних ринках світу. (американський долар, євро, золото, платина, срібло та ін..)

2 група — валюта, що широко не використовується для здійснення платежів у міжнародних операціях і не продається на головних світових валютних ринках (російські рублі, білоруські рублі, польські злоті, румунські леї, словацькі крони, угорські форинти та ін..)

3 група — іноземна валюта з обмеженою конвертацією (відносяться валюти, які не належать до перших двох груп).

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

ІІ. Аналітичний та синтетичний облік операцій в іноземній валюті.

Організація обліку операцій в іноземній валюті має забезпечувати:

1. Відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій у валюті їх здійснення і паралельно у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату здійснення операції.

2. Своєчасне і правильне проведення розрахунків по зовнішньоекономічних операціях.

2. Своєчасне надання керівництву підприємтсва, податковим і статистичним органам інформації про товарний рух, доходи, витрати, фінансові результати, обов’язкові відрахування і платежі для уникнення штрафних санкцій з боку контролюючих органів.

Синтетичний облік іноземної валюти ведеться на окремих субрахунках рахунків грошових коштів, а саме:

для обліку готівки: 302 "Каса в іноземній валюті";

для обліку безготівкових коштів:

- 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті”

- 314 „Інші рахунки в банку в іноземній валюті”

- 334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”.

для обліку грошових документів: 332 „Грошові документи в іноземній валюті”

Аналітичний облік на перерахованих рахунках ведеться в розрізі кожної іноземної валюти в аналітичній відомості обліку іноземних валют.

У регістрах синтетичного обліку за рахунками розрахунків має бути передбачений стовпчик для курсу валюти НБУ на дату операції, за якою здійснюється перерахунок іноземної валюти в гривневий еквівалент

По закінченні місяця, на підставі підсумкових даних цих регістрів, складається зведений журнал та відомість за рахунками 302, 312, 314,334 та 332.

Синтетичний облік розрахунків з іноземними партнерами по купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) ведеться на рахунках:

362 „Розрахунки з іноземними покупцями”

632 „Розрахунки з іноземними постачальниками”

Також можуть відкриватися відповідні субрахунки для обліку отриманих і сплачених авансів в іноземній валюті до рахунків 681 та 371.

Аналітичний облік розрахункових операцій має забезпечити необхідну деталізацію стану розрахунків між партнерами, виконання окремих контрактів за всіма пунктами, дотримання передбачених форм розрахунків та термінів платежу.

Аналітичний облік ведеться по іноземних партнерах, по країнах, а також номерах контрактів, окремо в розрізі кожного документа (рахунку) на оплату.

Регістри аналітичного обліку необхідно відкривати на кожного іноземного партнера, а на завершення місяця, на підставі підсумкових записів цих регістрів, складати зведений регістр синтетичного обліку (як правило складається лінійно-позиційним способом).

Якщо підприємство проводить операції в іноземній валюті, які стосуються фінансової чи інвестиційної діяльності (отримання кредиту в іноземній валюті, придбання цінних паперів, інвестиції і т.д.), то обов’язково відкривається окремий субрахунок до відповідного основного рахунку, де обліковуються операції в іноземній валюті окремо від операцій в національній валюті. Відповідні регістри ведуться в розрізі окремих валют з додержанням правила паралельного відображення операції в іноземній валюті та гривневому еквіваленті.

ІІІ. Облік курсових різниць.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Валютний курс встановлюється Національним банком України.

Курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Методологічні засади обліку операцій в іноземній валюті визначені П(С)БО 21 „Вплив змін валютних курсів”, згідно якого:

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (грошові кошти, їх еквіваленти, дебіторська та кредиторська заборгованість, яка буде погашатися грошовими коштами).

Немонетарні статті – статті інші ніж монетарні (основні засоби, запаси, дебіторська заборгованість, яка погашатиметься товарами (роботами, послугами)).

Монетарні статті в іноземній валюті відображаються на дату балансу з використанням валютного курсу на цю дату, в результаті такого перерахунку виникає курсова різниця. Монетарні статті також перераховуються за актуальним курсом в момент погашення чи списання, наприклад, курсова різниця виникає в день погашення дебіторської чи кредиторської заборгованості грошовими коштами.

Немонетарні статті на дату балансу перерахунку не підлягають і відображуються в балансі за курсом, який діяв на момент виникнення цієї статті. Не виникає курсової різниці також в момент погашення немонетарної дебіторської чи кредиторської заборгованості (погашається товарами (роботами, послугами)).

Курсові різниці, поділяються на:

Операційні — які виникають під час господарських операцій з активами і по зобов’язанням підприємства, пов’язаних з операційною діяльністю; для їх обліку передбачені рахунки 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 "Втрати від операційної курсової різниці".

Неопераційні — які виникають під час господарських операцій з активами і зобов’язанням підприємства в інвалюті, які пов’язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства; для їх обліку передбачені рахунки 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці".