Тема 2. Договірні відносини у зовнішньоекономічній діяльності

1. Визначення та функції зовнішньоекономічного договору.

2. Структура зовнішньоекономічного договору.

3. Базисні умови поставки у зовнішньоекономічних договорах.

І. Визначення та функції зовнішньоекономічного договору.

Статтею 1 Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність” визначено, що зовнішньоекономічних договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Функції договору – це форми його прояву і реалізації. Основними функціями договору є:

1) ініціативна – договір є актом прояву ініціативи сторін урегулювати певні відносини;

2) програмно-координаційна – договір є програмою поведінки сторін і засобом узгодження та координації їх дій відповідно до виконання договірних відносин;

3) інформаційна – договір містить інформацію про правове становище сторін, необхідну для його виконання;

4) гарантійна – договір містить правові гарантії його виконання: неустойка, завдаток, застава тощо;

5) правозахисна – договір є правовою формою відносин, які забезпечують примусове його виконання.

При укладанні та виконанні договорів у зовнішньоекономічній діяльності обов’язково повинні виконуватися норми міжнародних договорів, що є обов’язковими для України. Згідно закону України „Про міжнародні договори України” правила міжнародних договорів, які набрали чинності в установленому порядку, мають пріоритет стосовно правил, що передбачені у відповідному законодавчому акті України. Тобто застосуванню підлягають саме правила міжнародного договору. Зокрема при укладанні ЗЕД договорів слід враховувати положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року та Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року. Із норм цих Конвенцій випливає, що їх положення застосовуються автоматично, якщо на момент укладання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів сторони зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності в Договірних державах (тобто в державах, на які поширюється дія цих конвенцій). Зокрема, згідно з Конвенцією ООН про позовну давність строк позовної давності дорівнює не трьом рокам, як передбачено ЦКУ, а чотирьом.

Сторони договору незалежно від місця реєстрації можуть самостійно обирати право країни, яке регулюватиме положення договору.

ІІ. Структура зовнішньоекономічного договору.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі.

Структура договору має відповідати вимогам Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.02. 2001 р. № 201. Договір може бути визнаний недійсним у випадку недодержання встановленої форми.

До умов, які мають бути передбачені в договорі належать: