- •Фізіологічні вагітність, пологи та післяпологовий період
- •Патологчна вагітність
- •Патологічні пологи та післяпологовий період
- •Планування сім’ї
- •Фізіологічні вагітність, пологи та післяпологовий період Розділ 1. Структура і організація роботи акушерської служби
- •Розділ 2. Пологові шляхи жінки. Плід як об’єкт пологів
- •Розділ 3. Фізіологічні зміни в організмі матері під час вагітності
- •Розділ 4. Діагностика вагітності в ранні строки
- •Розділ 5. Методи дослідження вагітних пізніх строків
- •Оцінка результатів визначення показників біофізичного профілю плода
- •Розділ 6. Біомеханізм пологів при передньому і задньому видах потиличного передлежання
- •Розділ 7. Клінічний перебіг та ведення фізіологічних пологів
- •Розділ 8.Фізіологічний післяпологовий період
- •Патологічна вагітність розділ 1. Ранні гестози
- •Етіологія і патогенез ранніх гестозів
- •Фактори ризику виникнення ранніх гестозів
- •Блювота вагітних
- •Слинотеча вагітних
- •Рідкісні форми гестозів
- •Профілактика ранніх гестозів
- •Розділ 2. Гіпертензивні розлади при вагітності. Прееклампсія.
- •Етіопатогенез прееклампсії
- •Фактори ризику розвинення прееклампсії
- •Клінічні прояви
- •Діагностика
- •Лікування прееклампсії
- •Легка прееклампсія
- •Прееклампсія середньої тяжкості
- •Тяжка прееклампсія
- •Прееклампсія у післяпологовому періоді
- •Еклампсія
- •Профілактика
- •Препарати, рекомендовані для лікування прееклампсії
- •Розділ 3. Ізоімунний конфлікт при вагітності
- •Причини розвитку імунного конфлікту.
- •Патогенез ізоімунного конфлікту.
- •Класифікація гемолітичної хвороби
- •Діагностика ізоімунного конфлікту.
- •Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби плода.
- •Лікування гх плода.
- •Тактика ведення вагітності і пологів у Rh- негативних вагітних Метою антенатального ведення є ідентифікація дуже тяжких форм захворювання та проведення лікування до оптимального часу розродження.
- •Ведення rh-негативних неімунізованих вагітних жінок
- •Ведення rh-негативних вагітних з ізоімунізацією
- •Клінічна характеристика основних форм гемолітичної хвороби новонародженого
- •Діагностика гх новонародженого.
- •Лікування гемолітичної хвороби новонародженого
- •Профілактика Rh-імунізації
- •Особливості перебігу вагітності і можливі ускладнення при багатоплідді.
- •Діагностика багатоплідної вагітності
- •Особливості ведення багатоплідної вагітності
- •Ускладнення монохоріального типу плацентації – Синдром фето-фетальної трансфузії:
- •Особливості ведення пологів при багатоплідній вагітності
- •Патологія навколоплідного середовища
- •Багатоводдя.
- •Клініка багатоводдя
- •Маловоддя (олігогідрамніон)
- •Розділ 5. Великий плід
- •Розділ 6. Тазове передлежання плода
- •Розділ 7. Неправильні положення плода
- •Розділ 8. Екстрагенітальна патологія при вагітності Загальні принципи надання спеціалізованої допомоги вагітним з екстрагенітальною патологією
- •Захворювання серця і вагітність
- •Ревматизм
- •Набуті ревматичні вади серця
- •Вроджені вади серця
- •Кардіоміопатії
- •Вагітність та опероване серце
- •Гіпертонічна хвороба і вагітність
- •Артеріальна гіпотензія і вагітність
- •Захворювання вен та тромботичні ускладнення при вагітності Варикозна хвороба нижніх кінцівок
- •Тромбофлебіти, тромбози вен
- •Анемія у вагітних
- •Фолієводефіцитна анемія
- •Таласемія
- •Гемолітичні анемії
- •Апластична анемія
- •Вагітність і захворювання органів дихання
- •Бронхіти
- •Гостра пневмонія
- •Бронхіальна астма
- •Захворювання нирок і сечовивідних шляхів і вагітність
- •Пієлонефрит вагітних
- •Гломерулонефрит
- •Сечокам'яна хвороба
- •Захворювання органів ендокринної системи і вагітність Патологія щитоподібної залози
- •Дифузний токсичний зоб (дтз)
- •Гіпотиреоз
- •Цукровий діабет
- •Передгестаційний цукровий діабет
- •Гестаційний діабет
- •Холецистит.
- •- Хронічний калькульозний холецистит.
- •Гепатити Хронічний гепатит
- •І. За етіологією та патогенезом:
- •Гострий вірусний гепатит
- •Гострий апендицит Гострий апендицит становить близько 90% всіх випадків «гострого живота» у вагітних в основному зустрічається в першій половині вагітності
- •Розділ 9. Перинатальні інфекції
- •В різний термін вагітності
- •Клініко-лабораторне обстеження
- •Додаткові методи дослідження. Додаткові методи дослідження полягають у біопсії трофобласта та хоріона, кордоцентезі, амніоцинтезі, медико-генетичному консультуванні тощо.
- •Під час ведення вагітності
- •Розділ 10. Плацентарна недостатність. Затримка росту плода Плацентарна недостатність
- •Затримка розвитку плода (зрп)
- •1. Медичні:
- •2. Соціально-економічні:
- •Розділ 11. Дистрес плода при вагітності та під час пологів
- •Дистрес плода під час вагітності
- •Дистрес плода під час пологів
- •Амбулаторний
- •Самовільний аборт (викидень)
- •Етіологія
- •1.Материнські причини:
- •3.Екстрагенітальна патологія матері.
- •4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- •6.Нез’ясовані причини.
- •Патогенез переривання вагітності.
- •1. За стадіями розвитку виділяють:
- •Обсяг обстеження при звичному невиношуванні вагітності
- •Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- •Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- •Лікування звичного не виношування вагітності.
- •Розділ 13. Переношена вагітність
- •Розділ 14. Позаматкова вагітність
- •І.За локалізацією:
- •1.Абдомінальна ( черевна) вагітність
- •Етіологія та патогенез позаматкової вагітності
- •Генітальний інфантилізм
- •Трубна вагітність
- •Діагностика Клінічні ознаки
- •Трансвагінальне узд:
- •Діагностичні ознаки різноманітних форм трубної вагітності
- •Яєчникова вагітність
- •Шийкова вагітність
- •Абдомінальна (черевна) вагітність
- •Патологічні пологи та післяпологовий період розділ 1. Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів.
- •Діагностика передчасних пологів.
- •Принципи ведення передчасних пологів.
- •Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- •Профілактика передчасних пологів
- •Розділ 2. Аномалії пологової діяльності
- •Етіологія аномалій пологової діяльності.
- •Класифікація аномалій пологової діяльності
- •Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- •Затяжні пологи о63
- •Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- •В Україні використається наступна класифікація.
- •I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- •Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- •Діагнстика аномалій родової діяльності
- •Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- •Б. За динамікою розкриття шийки матки
- •Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- •Слабкість пологової діяльності
- •Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- •Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- •Надмірно сильна пологова діяльність.
- •Дискоординована пологова діяльність.
- •Розділ 3. Вузький таз анатомічно вузький таз
- •Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- •Клінічно вузький таз
- •Діагностика клінічно вузького таза
- •Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- •Розділ 4. Розгинальне вставлення голівки плода
- •Лобне вставлення.
- •Лицеве вставлення
- •Розділ 5. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- •Передлежання плаценти
- •Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- •Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- •Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- •Розділ 6. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- •Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- •Патологія прикріплення плаценти
- •Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- •Защемлення плаценти, що відділилася
- •Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- •Кровотечі в післяпологовому періоді.
- •Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- •Методи визначення величини крововтрати
- •Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- •Профілактика післяпологових кровотеч
- •Розділ 7. Геморагічний шок і двз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч геморагічний шок
- •Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- •Розділ 8. Емболія амніотичною рідиною
- •I. Підвищення внутрішньоматкового тиску:
- •II. Зниження скорочувальної діяльності матки:
- •III. Зіяння маткових судин:
- •Розділ 9. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- •Акушерські щипці.
- •I. Показання з боку матері:
- •Iі. Показання з боку плода:
- •Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- •Правила накладання акушерських щипців.
- •Правила накладання вихідних щипців.
- •Правила накладання порожнинних щипців.
- •Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- •Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- •Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- •Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- •Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- •Вакуум-екстракція плода.
- •Тема 10. Витягання плода за тазовий кінець
- •Розділ 11. Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- •Розділ 12. Кесарів розтин
- •Розділ 13. Акушерський травматизм
- •Акушерський травматизм матері
- •Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- •Травми зовнішніх статевих органів
- •Розриви промежини
- •Розриви піхви
- •Гематоми вульви, піхви.
- •Розриви шийки матки.
- •Розриви матки
- •Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- •Клініка розриву матки
- •Алгоритм дії лікаря.
- •Виворіт матки
- •Акушерська травма кісткового тазу
- •Травма симфізу
- •Пологові травми новонароджених
- •Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- •Пологова пухлина
- •Кефалогематома
- •Вдавлення кісток черепа
- •Переломи кісток кінцівок
- •Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- •Розділ 14. Післяпологові інфекційні захворювання
- •Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- •Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- •Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- •Лактаційний мастит
- •Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- •Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- •Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень
- •Планування сім’ї розділ 1. Методи регуляції народжуваності
- •Комбіновані оральні контрацептиви (кок)
- •Перелік та склад сучасних ок
- •Жінки, які можуть використовувати кок:
- •Стани, що вимагають обережності
- •Контрацептиви прогестогенового ряду (кпр)
- •Жінки, які можуть використовувати птп:
- •Стани, що вимагають обережності за умови прийому контрацептивів
- •Прогестогенові ін'єкційні контрацептиви (пік) типи
- •Правила використання пік
- •Особливі вказівки
- •Стани, що вимагають обережності
- •Гормональні пластирі
- •Жінки, які можуть використовувати ттс:
- •Комбіновані вагінальні кільця
- •Жінки, які можуть використовувати комбіновані вагінальні кільця:
- •Жінки, які не повинні використовувати комбіновані вагінальні кільця
- •Метод лактаційної аменореї
- •Внутрішньоматкові контрацептиви (вмк)
- •Жінки, які можуть використовувати вмк:
- •Правила використання вмк
- •Надання допомоги у разі типових побічних ефектів та інших проблем при використанні вмк
- •Стани, що вимагають обережності
- •Насторожуючі ознаки для користувачів вмк
- •Внутрішньоматкова система (вмс) з левоноргестрелом (лнг)
- •Жінки, які можуть використовувати систему:
- •Стани, що вимагають обережності
- •Невідкладна контрацепція
- •Типи невідкладної контрацепції:
- •Способи застосування
- •Презерватив
- •Діафрагми та шийкові ковпачки
- •Жінки, які можуть використовувати діафрагму і ковпачок
- •Особливості вибору
- •Жінки, які можуть використовувати сперміциди:
- •Спосіб використання
- •Жінки, які не повинні використовувати сперміциди:
- •Контрацепція у післяпологовому періоді
- •Зауваження:
- •Зауваження:
- •Зауваження:
- •Зауваження:
- •Зауваження:
- •Зауваження:
- •Зауваження
- •Післяабортне планування сім'ї
Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
Післяпологова інфекція - переважно ранова. У більшості випадків первинне вогнище локалізується в матці, де ділянка плацентарної площадки після відокремлення плаценти є великою рановою поверхнею. Можливе інфікування розривів промежини, піхви, шийки матки. Після операції кесарського розтину інфекція може розвиватися в операційній рані передньої черевної стінки. Токсини й ферменти, які виробляються мікроорганізмами, що викликали ранову інфекцію, можуть потрапити в судинне русло при будь-якій локалізації первинного вогнища.
Таким чином, будь-яка умовно обмежена, локалізована захисною відповіддю післяпологова інфекція, може стати джерелом розвитку сепсису.
Характерні загальні клінічні прояви для запальної реакції:
місцева запальна реакція: біль, гіперемія, набряк, місцеве підвищення температури, порушення функції ураженого органу;
загальна реакція організму: гіпертермія, лихоманка. Ознаки інтоксикації (загальна слабість, тахікардія, зниження артеріального тиску (АТ), тахипное) свідчать про розвиток ССЗВ.
При діагностиці враховуються дані:
- клінічні: огляд ушкодженої поверхні, оцінка клінічних ознак, скарг, анамнезу;
- лабораторні: загальний аналіз крові (лейкограма), загальний аналіз сечі, бактеріологічне дослідження ексудату, имунограма;
- інструментальні: ультразвукове дослідження (УЗД).
Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
Клінічні ознаки розвитку інфекції в ранах, які гояться первинним натягом:
а) скарги
- на інтенсивний, нерідко пульсуючий біль в ділянці рани;
- на підвищення температури тіла – субфебрильна або до 38-390С.
б) місцеві зміни:
- гіперемія навколо рани без позитивної динаміки;
- поява набряку тканини, що поступово збільшується;
- при пальпації визначається інфільтрація тканини, що часто збільшується, можливе виникнення глибоко розташованих інфільтратів (некротизуючий фасцит, що може поширюватися на сідниці, передню черевну стінку живота - часто фатальне ускладнення);
- серозний ексудат швидко переходить у гній.
Клінічні ознаки розвитку інфекції в ранах, які гояться вторинним натягом:
- прогресуючий набряк й інфільтрація тканини навколо рани;
- поява щільних хворобливих інфільтратів без чітких контурів;
- ознаки лімфангоїту й лімфаденіту;
- ранова поверхня покривається суцільним фібринозно-гнійним нальотом;
- уповільнення або припинення епітелізації;
- грануляції стають бліді або синюшні, їх кровоточивість різко зменшується;
- збільшується кількість ексудату, його характер залежить від збудника:
стафілокок спричиняє появу густого гною жовтуватих кольорів, а деякі штами викликають розвиток гнильної місцевої інфекції з утворенням вогнищ некрозу тканини й грязно-сірого гною з різким запахом;
для стрептокока характерна поява рідкого гною жовтувато-зелених кольорів, сукровиця;
колібацилярна й ентерококова інфекції спричиняють появу гною коричневих кольорів з характерним запахом;
синегнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) приводить до появи зеленого гною зі специфічним запахом.
Вид збудника також визначає клінічний перебіг ранової інфекції:
для стафілококової інфекції характерний блискавичний розвиток місцевого процесу з вираженими проявами гнійно-резорбтивної лихоманки;
стрептококова інфекція має тенденцію до дифузного поширення у вигляді флегмони, зі слабо вираженими місцевими ознаками;
для синегнійної палички характерно млявий, затяжний перебіг місцевого процесу, після гострого початку, з вираженими проявами загальної інтоксикації.
Бактеріологічне дослідження ексудату проводитися з метою визначення збудника і його чутливості до антибіотиків. Забір матеріалу повинен виконуватися до початку антибіотикотерапії. Матеріалом для дослідження можуть бути ексудат, шматочки тканини, змиви з рани. Матеріал збирають стерильними інструментами й поміщають у стерильні пробірки або флакони зі стандартним середовищем. Посів матеріалу повинен бути виконаний протягом 2 годин після забору. Одночасно з узяттям матеріалу для бактеріологічного дослідження обов'язково зробити не менше двох мазків, пофарбованих по Граму, з метою орієнтовної експрес-діагностики.
Можуть використовуватися прискорені методи ідентифікації збудника ранової інфекції за допомогою систем мультімікротестів, тривалість методики 4-6 годин.
При відсутності мікробного росту в клінічному матеріалі необхідно виключити наступні причини:
- наявність у відправленому матеріалі високих концентрацій місцевих або системних антибактеріальних препаратів;
- порушення режиму збереження й транспортування зразків;
- методичні помилки в баклабораторії;
- ефективний контроль інфекційного ранового процесу антибактеріальними препаратами;
- наявність анаеробної інфекції.
Лікування. У більшості випадків проведення місцевого лікування буває достатнім. Лікування містить у собі хірургічні, фармакологічні й фізіотерапевтичні методи.
Хірургічна обробка рани.
Первинна обробка рани виконується за первинними показаннями. Повторна первинна хірургічна обробка рани виконується у випадку, якщо перше оперативне втручання по тим або інших причинах було не радикальним і виникла необхідність повторного втручання ще до розвитку інфекційних ускладнень у рані.
Хірургічна обробка рани складається з:
- видалення з рани нежиттєздатних тканин, які є субстратом для первинного некрозу;
- видалення гематом (особливо глибоко розташованих);
- остаточна зупинка кровотечі;
- відновлення ушкоджених тканин.
Вторинна обробка рани виконується за вторинними показаннями, як правило, у зв'язку із гнійно-запальними ускладненнями рани. Повторна вторинна обробка рани при важких формах ранової інфекції може проводитися багаторазово. У більшості випадків вторинна хірургічна обробка рани включає:
- видалення вогнища інфекційно-запальної альтерації;
- широке розкриття карманів, запливів;
- повноцінне дренування із забезпеченням відтоку ексудату;
- застосування місцевих антисептиків;
Фармакологічні методи - це антибіотикопрофілактика й антибиіотикотерапія.
Антибіотикопрофілактика – це системне призначення антибактеріального препарату до моменту мікробної контамінації рани або розвитку післяопераційної ранової інфекції, а також при наявності ознак контамінації, за умови, що первинне лікування хірургічне. Антибіотикопрофілактика призначається при ризику інфікування масивних ран промежини, піхви й лапаротомної рани при кесарському розтині.
Принципи антибактеріальної профілактики:
- при кесарському розтині без ускладнень проводиться після відділення дитини шляхом одноразового внутрішньовенного введення антибіотика у середньодобовій дозі з урахуванням результатів виявлених госпітальних штамів та їх антибіотикорезистентності;
- у випадку виникнення ускладнень під час операції або виявленні ознак запального процесу цей же препарат можна використовувати й для антибіотикотерапії;
- продовження введення антибіотика після 24 годин з моменту закінчення операції не приводить до підвищення ефективності профілактики ранової інфекції;
- профілактичне передчасне призначення антибіотиків до оперативного втручання недоцільне, оскільки це призводить до порушення біоценозу шлунково-кишкового тракту і колонізації його верхніх відділів.
Антибіотикотерапія – це використання антибіотиків для тривалого лікування у випадку виникнення запального процесу. Антибіотикотерапія може бути:
- емпірична - заснована на використанні препаратів широкого спектру дії, активних відносно до потенційних збудників;
- цілеспрямована - використовуються препарати відповідно до результатів мікробіологічної діагностики.
Велике значення має місцеве використання антисептиків. Для очищення рани можна використовувати 10% розчин хлориду натрію, 3% перекис водню, 0,02% розчин хлоргексидину тощо. Для більш швидкого загоєння можна використовувати прокладки з левоміколевою, або левосиновою, або синтоміциновою, або солкосериловою мазями тощо.
До фізіотерапевтичних процедур у період реконвалесценції належить УВЧ-індуктотерапія, ультрафіолетове опромінення, електрофорез із медикаментозними препаратами.
Профілактика ранової інфекції полягає в раціональному веденні пологів і післяпологового періоду, дотриманні асептики й антисептики.