- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •3. Предмет теорії держави та права і його особливості.
- •4. Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди.
- •Загальнонаукові методи дослідження держави і права.
- •Спеціальнонаукові методи: поняття та види.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Теорії походження держав.
- •14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Характерні ознаки особи.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.
- •Політична та державна влада.
- •Відмінні риси:
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Держава в політичній системі.
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •22. Співвідношення функцій та завдань держави.
- •23. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •24. Поняття та елементи механізму держави.
- •27. Класифікація органів держави.
- •28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
- •29. Поняття та елементи форми держави.
- •Форма держави
- •Монархія
- •33. Характеристика унітарної держави.
- •34. Поняття та особливості федерації.
- •35. Характеристика складних за формою устрою держав.
- •36. Поняття та різновиди демократичного режиму.
- •37. Характеристика антидемократичних режимів.
- •38. Теорія держави загального благоденствія.
- •39. Теорія еліт.
- •40. Теорія національної держави.
- •41. Поняття та риси соціального регулювання
- •42. Поняття та риси соціальних норм.
- •43. Право та інші соціальні норми: спільні риси.
- •44. Відмінності права та інших соціальних норм.
- •45. Право як різновид соціальних норм.
- •46. Поняття та особлівості правового регулювання.
- •47. Предмет, метод та способи правового регулювання.
- •48. Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи.
- •49. Поняття та види форми права.
- •50. Поняття та риси правотворчості.
- •51. Види правотворчості.
- •52. Поняття та ознаки норми права.
- •53. Характеристика гіпотез правової норми.
- •54. Характеристика диспозицій правової норми.
- •55. Поняття та різновиди санкцій норми права.
- •56. Способи викладу норми в статті нормативного акту.
- •57. Класифікація правових норм: поняття, значення, критерії.
- •IV. За сферою дії:
- •V. За характером:
- •VI. За суб’єктами:
- •58. Класифікація норм права за їх роллю в регулюванні суспільних відносин.
- •59. Поняття та ознаки нормативного акту
- •Закони та підзаконні акти.
- •Значення нормативно-правових актів:
- •60. Закон: ознаки та різновиди.
- •Ознаки:
- •61. Підзаконний акт: поняття, риси, види.
- •Ознаки:
- •62. Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів.
- •63. Поняття та види індивідуальних нормативних актів.
- •Ознаки:
- •64. Ознаки та види актів правозастосування.
- •65. Ознаки та види актів тлумачення.
- •Ознаки:
- •IV. За поширеністю на суб’єктів:
- •66. Поняття та структура законодавства.
- •Конституція
- •Конституційні закони Підзаконні нормативні акти
- •67. Система права та законодавства: співвідношення.
- •68. Систематизація законодавства.
- •69. Ознаки та види кодифікації.
- •70. Поняття та види інкорпорації.
- •71. Поняття, аспекти та вимоги законності.
- •72. Гарантії законності.
- •IV. За змістом:
- •73. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •74. Способи тлумачення.
- •75. Види тлумачення.
- •76. Принципи права.
- •77. Функції права.
- •78. Правосвідомість.
- •79. Правова культура.
- •80. Поняття та риси системи права.
- •81. Характеристика галузей права.
- •82. Поняття та форми реалізації права.
- •83. Особливості правозастосування.
- •84. Стадії правозастосовчого процесу.
- •85. Аналогія права, аналогія закону.
- •86. Поняття, риси та види правовідносин.
- •87. Юридичні факти.
- •88. Правомірна поведінка.
- •89. Поняття та види правопорушень.
- •90. Поняття та види юридичної відповідальності.
46. Поняття та особлівості правового регулювання.
Правове регулювання – це здійснюваний за допомогою системи спеціальних засобів нормативно-організаційний вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування, охорони та розвитку у відповідності із соціальними потребами.
Правове регулювання характеризується наступними особливостями:
Це різновид соціального регулювання, який має організований та результативний характер. Організованість правового регулювання досягається в процесі впливу формально визначених правил поведінки на діяльність суб’єктів. Результативність характеризується ступінню досягнення мети, тобто певного рівня упорядкованості суспільних відносин.
Це регулювання, що здійснюється за допомогою спеціально створених державою засобів, які мають системний характер.
Це регулювання характеризується наявністю чітко визначеного предмету, методу та способів.
47. Предмет, метод та способи правового регулювання.
Правове регулювання характеризується наявністю чітко визначеного предмету, методу та способів.
Предметом правового регулювання є суспільні відносини, що регламентуються за допомогою права чи об’єктивно потребують такого регулювання. Ці відносини характеризуються певними особливостями:
Вони мають суспільний характер;
Вони торкаються найважливіших сфер життя суспільства;
Вони об’єктивно потребують впливу права;
Можуть бути усвідомлені суб’єктами.
Метод правового регулювання визначають як способи впливу права на певну сферу життєдіяльності суспільства.
Серед методів правового регулювання розрізняють:
І. В залежності від співвідношення прав та обов’язків суб’єктів
Імперативний метод, що чітко встановлює права та обов’язки суб’єктів, не надаючи можливості вибору варіанту поведінки (метод субординації).
Диспозитивний метод, що визначає лише варіанти можливої поведінки, надаючи можливість суб’єктам вибрати той з них, який найбільш повно ваідповідає їх інтересам.
ІІ. В залежності від особливостей суб’єктів
Загальнодозвільний метод, що регламентує поведінку фізичних осіб і надає можливість вчиняти будь-які дії, що не заборонені;
Спеціальнодозвільний метод, що регламентує поведінку посадових та юридичних осіб і надає можливість вчиняти лише ті дії, які безпосередньо передбачені правом.
Способи правового регулювання – це шляхи юридичного впливу, які відображені в правових нормах, на суб’єктів і які використовуються в процесі регулятивної дії права.
Розрізняють три способи правового регулювання:
Дозволи – надані суб’єктам права на власні активні дії;
Заборони – покладення обов’язку утриматися від вчинення дій певного виду;
Зобов’язання – покладення на суб’єктів обов’язку щодо певної активної поведінки;
Отже, правове регулювання – це засіб державно-владного впливу на суспільство, що реалізується у визначеній сфері суспільних відносин певними способами та завдяки чітко визначеним державою методам.
48. Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи.
Правове регулювання здійснюється за допомогою чітко визначених засобів, що охоплюються поняттям “механізм правового регулювання”
Механізм правового регулювання – система правових засобів, за допомогою яких забезпечується результативна дія права на суспільні відносини.
МПР надає можливість:
Систематизувати всі засоби правового впливу та визначити особливості їх дії на суспільство;
Визначити регулятивну дію кожного з елементів на суспільні відносини та визначити послідовність їх впливу в процесі врегулювання відносини між людьми;
Серед елементів механізму правового регулювання розрізняють:
Норма права – основний елемент МПР, що визначає зміст прав та обов’язків суб’єктів.
Нормативно-правовий акт – документ, що всміщає правову норму, завдяки якому вона набирає загальнообов’язкового характеру та стає відомою суб’єктам відносин, що регламентуються.
Юридичні факти – конкретні життєві обставини, що викликають необхідність виконання обов’язків чи реалізації прав, що закріплені в правовій нормі, яка вміщується в нормативно-правовому акті.
Правовідносини – конкретні життєві відносини, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі правової норми за наявності необхідних юридичнтх фактів.
Акти реалізації права – документи чи реальні дії, що регламентують прцес реалізації правової норми шляхом її використання, виконання, дотримання чи застосування.
Акти тлумачення – документи, що є необхідними для реалізації норми, яка має нечіткий чи недосконалий зміст.
Законність – досягнення певного рівня реалізації законоположень.
Правосвідомість – реалізація права в процесі усвідомленої поведінки суб’єктів.
Юридична відповідальність – покладення певного різновиду примусових засобів на суб’єктів, що вчиняють протиправні діяння.