9

Частина 1. Фізична географія океанів

Тема 1. Світовий океан: загальний огляд

__________________________________________________________________

Основні питання:

1. Світовий океан і його просторові структури.

2. Тектонічна структура і рельєф дна Світового океану.

3. Солоність вод Світового океану.

4. Температура вод Світового океану.

5. Хвилювання в океанах і морях.

6. Течії в океанах і морях.

7. Органічний світ Світового океану.

8. Фізико-географічне районування Світового океану.

Питання для самоопрацювання:

1. Історія вивчення Світового океану.

2. Міжнародне співробітництво у вивченні Світового океану.

Рекомендована література:

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): В 2 ч. Ч. 1. Евразия, Северная Америка. – М.: Просвещение, 1986. – 416 с.

2. Волошин І.І., Чирка В.Г. Географія Світового океану: Навч. посібник для вчителів серед. загальноосвіт. шк. – К.: Перун, 1996. – 224 с.

3. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Ю.Г.Ермаков, Г.М.Игнатьев, Л.И.Куракова и др.; Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988. – 592 с.

1. Світовий океан і його просторові структури

Світовий океан – це сукупність океанів і морів земної кулі, які поєднані у єдиний водний простір. Його умовно поділяють на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. В основу цього поділу покладено такі ознаки, як розміщення серед материків, наявність самостійних систем океанічних течій і атмосферної циркуляції, рельєф дна, солоність вод тощо. Океани вкривають 70,8 % земної поверхні.

Найбільшим за розмірами і глибиною є Тихий океан. Другим за величиною є Атлантичний океан, але за глибиною він поступається Тихому океану. Третім за площею є Індійський океан, але за шириною він поступається лише Тихому океану. Найменшим за площею і глибиною є Північний Льодовитий океан.

В океанах виділяють моря, затоки, бухти, лимани, естуарії, лагуни, фіорди, протоки. Морями називають частини океанів, які глибоко заходять у сушу або відокремлені від океанів островами і півостровами. За положенням моря поділяють на окраїнні, середземні і міжострівні. Окраїнні моря розміщуються по окраїнах материків. Вони мало вдаються в суходіл, від океану часто відокремлюються островами і півостровами. Прикладом морів цього типу є Баренцове в Північному Льодовитому океані, Аравійське – в Індійському океані, Японське – в Тихому океані. Середземні моря знаходяться в середині материка або між материками і з’єднуються з океаном однією або кількома протоками. Прикладом морів цього типу є Середземне море в Атлантичному океані, Біле – в Північному Льодовитому океані, Червоне – в Індійському океані. Міжострівні моря розміщуються між островами. Прикладом морів цього типу є Яванське, Банда, Сулавесі та ін. в Тихому океані.

Затокою називається частина океану або моря, яка глибоко вдається в суходіл, але має широкий зв’язок з океаном. Найбільшими затоками Світового океану є Біскайська, Гвінейська, Бенгальська та ін. В окремих випадках назва “затока” історично закріпилась за такими акваторіями Світового океану, які за гідрологічним режимом є, по суті, морями, як, наприклад, Мексиканська, Гудзонова або Перська затоки. Межі заток в більшості випадків можна провести лише умовно: або по прямій лінії між мисами, або по умовно вибраній лінії рівних глибин. Залежно від походження, будови берегів, форми і розмірів серед заток розрізняють бухти, лимани, естуарії, лагуни, фіорди. Бухтою називають невелику затоку, яка глибоко врізається в суходіл (наприклад, Балаклавська на Чорному морі), або захищена від хвиль і вітрів мисами, островами чи косами (наприклад, Новоросійська на Чорному морі або Золотий Ріг на Японському морі). Лиманом називають мілководну видовжену затоку з невисокими але звивистими берегами, що являє собою затоплену морем долину пригирлової частини річки внаслідок тектонічного опускання. В більшості випадків лимани відгороджені від моря косами. Прикладом лиманів є Дніпровський, Дністровський та ін. Естуарієм називають лійкоподібну затоку, що розширюється в бік моря і утворилося в результаті розмиву та розширення гирла річки припливно-відпливними течіями. Прикладом естуаріїв є гирла річок Амазонки, Темзи, Сени та ін. Лагуною називають витягнуту вздовж берега моря мілководну затоку з солоною або солонуватою водою, яка сполучена з морем невеликою протокою або зовсім відокремлена від моря косою. Фіордами називають довгі, вузькі затоки з високими і стрімкими берегами, які створилися в результаті розширення долин річок льодовиками в районах колишніх зледенінь – на Скандинавському півострові, в Гренландії, на південно-західному узбережжі Південної Америки. Прикладом є Согне-фіорд у Норвегії.

Протокою називається відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділянки суходолу. Прикладом проток є Босфор, який з’єднує Чорне і Мармурове моря, Берингова протока, яка з’єднує Чукотське і Берингове моря та ін.

В океанах лежать острови. Островом називають незначну ділянку суходолу, яка з усіх боків оточена водою. Зустрічаються острови одиничні і групи островів, які називають архіпелагами. За походженням острови поділяють на материкові і океанічні. Материкові острови являють собою частини материка, які відділились внаслідок опускання частини суходолу нижче рівня моря. Прикладом материкових островів є Калімантан, Шрі-Ланка, Мадагаскар, Гренландія тощо. Океанічні острови виникли поза материком і поділяються на вулканічні і коралові. Вулканічні острови виникли внаслідок вулканічної діяльності на дні моря. Прикладом вулканічних островів є Гавайські острови в Тихому океані. Звичайно вулканічні острови мають гористий рельєф і високо здіймаються над рівнем океану. Коралові острови складені продуктами руйнування коралових будівель і поширені в тропічних і субтропічних широтах Тихого і Індійського океанів. Фундаментом для коралів звичайно слугує вершина підводного вулкану, тому багато які з вулканічних островів оточені кораловими островами. Рельєф коралових островів низовинний, вони ледь-ледь підносяться над рівнем океану. Прикладом коралових островів є острови Тонга в Тихому океані.