56. Лірика с. О. Єсеніна: основні мотиви, зв'язок з фольклором.

Основні твори С.Есенина :- кн.віршів: "Проводи", "Голубень", "Перетворення", "Сповідь хулігана" та ін.- цикли: "Кобыльи кораблі", "Москва Шинок", "Персидські мотиви" та ін.;- поеми: "Инония", "Йорданська голубка", "Сорокоуст", "Русь безпритульна", "Русь радянська", "Русь йде", "Ганна Снегина", "Пугачов", "Чорна людина" та ін. Основний лейтмотив - сакральності(святості) Русі, Русі сільської, Русі первинної, який формує центральну тему творчості = тему Русі. Характерно, що Єсенін створює образ не Росії, як геополітичного простору, а оспівує поетичний образ сільської Русі, Русі первинної, про що свідчить фольклорна традиція.

Фольклорно-міфологічні і релігійні основи поезії Єсеніна, яскраво втілені у збірці "Проводи"(1916 р.). Помітимо, що Проводи - це святковий тиждень в народному календарі слов'ян, що починалася навесні на Червону гірку(сільські гуляння: пісні, хороводи, ігри, обряди, пов'язані із зустріччю весни, червона сонечка і так далі) і закінчується в суботу. Ці дні вважалися весільними, шлюбну радість що несуть люблячим молодим серцям. У ці дні також "радували" - поминовали предків.

До фольклорної традиції сходять також:- стійкі епітети:(Край) улюблений, рідний,(Русь) рідна, золота,(будинок) рідний,(батьківщина) кохана; - билинні звернення: "Ой ти, Русь моя рідна".; - різного роду повтори і параллелизмы. Взагалі для художнього світу Єсеніна характерне з'єднання язичницької і християнської образності. Він оспівує сільську Русь, її природу, яка для ліричного героя сакральна(т.е.святая), наприклад, образи: хати - в ризах образу, верби - лагідні черниці. Ліричний герой - "мандрівник", що прийшов вклонитися полям, лугам Багато віршів Єсеніна, покладені на музику: "Клен ти мій опалий" - музика невідомого композитора, "Лист матері" -композитор Василь Липатов, "Над віконцем місяць" - композитор Євгеній Попов, "Дорога, сядемо поруч". - поклав на музику співак Юрій Гуляєв.

57.Морально-філософська проблематика роману м.Булгакова «Майстер і Маргарита».

Майстер і Маргарита — багатоплановий, поліфонічний роман Михайла Опанасовича Булгакова, званий іноді фантастичним. Роман за життя автора не публікувався. Вперше він вийшов в світ тільки у 1966 році, через 26 років після смерті Булгакова завдяки дружині автора.

Якнайглибша філософська проблема - проблема взаємовідносин влади і особи, влади і художника - знаходить відображення в декількох сюжетних лініях. У романі є присутньою атмосфера страху, політичних гонінь 1930-х років, з якою зіткнувся сам автор. Понад усе тема пригноблення, переслідування неординарної, талановитої особи державою є присутнім в долі Майстра. Недаремно образ цей багато в чому автобіографічний. Проте тема влади, її глибинної дії на психологію і душу людини проявляється і в історії Иешуа та Понтія Пілата.

Своєрідність композиції роману полягає в тому, що в сюжетну тканину оповідання про долі московських мешканців вплітається грунтована на євангельському сюжеті повість - повість про Иешуа Га-Ноцри і Понтія Пілата. Тут розкривається тонкий психологізм Булгакова. Пілат - носій влади. Цим обумовлена двоїстість героя, його духовна драма.

Проблема добра і зла. 1. Добро - позитивне в людях і житті. (За позитивне Булгаков вважає моральність, доброту, любов. Найвищим втіленням добра є Ієшуа Га-Ноцрі, який дає світло і правду, істину. Він - втілення любові.)2. Зло - все, що протистоїть добру. (Перш за все зло - це брехня. Зло - це насильство й аморальність. Міру добра і зла в кожному визначає мораль. Саме тому на покарання заслуговують від команди Воланда ті, хто не втримався на висоті моралі, не витримав спокуси. Таким чином Воланд у Булгакова постає як втілення справедливої кари тим, хто забуває про мораль. Отже, зарахувати його до зла чи добра важко. Він існує і має владу над тими, хто допускає аморальність у своїй поведінці.)

Кохання - вічне. (Роман передає надзвичайну історію кохання. Маргарита вражає Майстера не стільки красою, хоч це була і справді красива жінка, але самотністю в очах. Він побачив у ній близьку людину. І ця моральна близькість стає шляхом до великого кохання, яке не знає меж і перешкод, яке викликає шанобливий подив навіть у сатани. І тому Майстер і отримує жаданий спокій, необхідний для творчості, лише з Маргаритою.)

Проблеми моралі. (Проблеми моралі - це наскрізний предмет зображення й аналізу в романі. Від Берліоза, який розплачується за безвір'я, за те, що ніс ідеологію порожнечі і безбожності, до Понтія Пілата, який не одну "тисячу лун" розплачується за гріх боягузтва. За гріх зради карається Іуда і ще багато іуд у сучасній Булгакову Москві. Та й сам Майстер не позбавлений тих вад - боягузтва і зради, бо відрікся від роману аж тричі. Зображення тих, хто досі безкарно порушував закони моралі.).

Проблема влади. (Проблема влади вирішується на рівнях різних історичних епох, але завжди однозначно: влада - це зло і насильство. У цьому переконується читач, спостерігаючи історію стосунків Ієшуа та Понтія Пілата. Так само виглядає влада і за дві тисячі років: вона примушує боятися, брехати, зраджувати - йти проти моралі, аби зберегти своє життя й добробут.)