І. Вступ

Навчальний предмет “Конструювання одягу” вивчається згідно навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника з професії 7435.2 Закрійник.

Завдання курсу:

• сформувати уміння та навички розрахунку та графічної побудови креслення базової основи на типову фігуру та внесення змін, які враховують особливості тілобудови замовника в умовах індивідуального виготовлення одягу;

• дати ґрунтовні знання про методи технічного моделювання, про способи розробки лекал, про зміст та вимоги до оформлення технічної документації, про можливі дефекти швейних виробів та способи їх усунення;

• забезпечити володіння графічними прийомами технічного моделювання, щодо внесення модельних особливостей в креслення конструкції виробу;

• сформувати уміння та навички розробки всіх видів лекал на базовий розмір – зріст та їх технічне розмноження;

• сформувати уміння та навички виконання розкладки лекал з урахуванням фактури та малюнку матеріалів, способу настилання, виконувати розрахунок її ефективності;

• сформувати уміння та навички оформлення технічної документації на зразок виробу;

• забезпечити дотримання вимог ЄСКД при виготовленні лекал (верху, підкладки, прикладу) та іншої конструкторсько – технологічної документації.

Іі. Навчальна програма Пояснювальна записка

Курс „Конструювання одягу” є одним із основних з циклу спеціальної підготовки фахівців кваліфікації закрійник. Курс вивчається один рік у 1, 2 семестрах. Він тісно пов’язаний з дисциплінами циклу професійної підготовки: „Матеріалознавство”, „Основи технології виробів”, „Основи креслення”, „Основи стандартизації і управління якістю продукції”, „Устаткування для виготовлення виробів”, „Економіка, організація та планування виробництва” та іншими, які вивчаються в паралелі або на попередніх курсах.

До складу програми входять наступні теми:

«Основи конструювання одягу», «Конструювання сучасних жіночих спідниць», «Конструювання базових конструкцій жіночого поясного одягу (штани)», «Технічне моделювання поясних виробів», « Конструювання сучасного жіночого одягу з вшивним рукавом легкого асортименту»,

«Конструювання комірів», «Конструювання сучасного жіночого одягу з вшивним рукавом», «Конструювання сучасного жіночого одягу різних покроїв (суцільнокроєні рукава)», «Конструювання сучасного жіночого одягу різних покроїв (рукава реглан)», «Конструювання сучасного чоловічого одягу», «Конструювання дитячого одягу», «Конструювання постільної, натільної білизни та корсетних виробів», «Особливості конструювання одягу на різні типи фігур», «Використання базових основ», «Дефекти одягу та методи їх усунення», «Розробка конструкції виробів за заданою моделлю», «Виготовлення та використання технічної документації».

Після опанування курсу „ Конструювання одягу ” учень повинен вміти :

• Визначати потреби споживачів у новому асортименті виробів на підставі технічного завдання, маркетингових досліджень.

• Виходячи з результатів маркетингових досліджень, асортименту підприємства, антропометричних стандартів, напрямку моди, визначати вимоги споживача до виробу, який проектується.

• Вибирати моделі й обґрунтовувати їх вибір згідно з потребами ринку на підставі аналізу матеріалів за напрямком моди, каталогів моде­лей.

• Визначати стильове рішення композиції виробу, враховуючи історичні стилі, властивості матеріалів, визначати силует моделі, що проектується.

• Визначати конструктивні, конструктивно-декоративні, декоративні лінії виробу, що проектується, на підставі стильового рішення і силуету, використовуючи елементи композиції (ритм, членування форми).

• Визначати кольорове рішення моделі на основі композиційно-колористичних рекомендацій. На підставі ескізу моделі, напрямку моди, колористичних рекомендацій, враховуючи наявність матеріалів на підприємстві, здійснювати підбір матеріалів для моделі.

• На підставі ескізу моделі, основних матеріалів, напрямку моди здійснювати підбір фурнітури на модель, складати конфекційну карту.

• Розробляти ескіз виробу в умовах індивідуального виробництва, враховуючи напрямок моди, тілобудову замовника, споживчі вимоги, властивості матеріалів.

• Визначати вихідні дані для побудови типової базової конструкції в умовах експериментального цеху або для реальної статури в умовах індивідуального виробництва.

• На основі вихідних даних в ручному режимі виконувати розрахунок конструктивних відрізків базової конструкції та побудову базової конструкції виробу на реальну статуру в умовах індивідуального виробництва.

• На основі ескізу моделі, базової конструкції за допомогою прийомів формоутворення, з урахуванням властивостей матеріалів обґрунтовано вибирати метод технічного моделювання.

• Використовуючи методи технічного моделювання та графічні прийоми в ручному режимі, із застосуванням набору креслярських інструментів вносити модельні особливості в базову конструкцію реальної фігури.

• Виконувати креслення первинних лекал на основні деталі конструкції в ручному режимі, використовуючи креслення конструкції з внесеними модельними особливостями, за допомогою нормативно-технічної документації, враховуючи технологічні припуски на монтаж.

• Виготовляти похідні, допоміжні шаблони деталей виробу на основі креслень основних деталей виробу.

• Визначати якість посадки моделі та встановлювати перелік дефектів первинного зразка моделі.

• На підставі переліку дефектів первинного зразка моделі визначати причини їх виникнення і засоби їх усунення.

• Вміти виконувати примірку виробу в умовах індивідуального виробництва.

• На підставі результатів примірки виробу вносити зміни до креслень конструкції моделі або до комплекту первинних шаблонів.

• На основі відкоректованого комплекту первинних шаблонів проводити перевірку відповідності монтажних зрізів і їх конфігурації та розташування засічок на шаблонах.

• Виконувати технічну замальовку моделі виробу в ручному режимі.

• На підставі первинного зразка моделі в ручному режимі розробляти технічний опис зовнішнього вигляду моделі виробу.

• Розробляти специфікацію шаблонів і деталей виробу та заносити їх до таблиці.

Для визначення успішності навчання використовуються контрольні заходи. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль знань, умінь та навичок учнів. Оцінювання успішності за семестр здійснюється на підставі оцінок, виставлених за кожну практичну роботу, за проміжні контрольні завдання та за усні відповіді учнів.

Під час вивчення даної дисципліни використовуються такі форми поточного та підсумкового контролю: графічні роботи, контрольні завдання, тестування, оцінювання рефератів. По закінченню даної дисципліни використовується така форма контролю як екзамен.

Умови отримання позитивних оцінок на екзамені встановлюються в межах (у відсотках до максимального результату виконання індивідуальних завдань):

• “задовільно” – 60-74%;

• “добре” – 75-89%;

• “відмінно” – 90% та більше.