10. Характеристика основних типів закладів освіти.

 Згідно із Законом України «Про освіту» структура освіти в нашій державі має такі ланки: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, само-освіта громадян, аспірантура, докторантура.

 Дошкільна освіта.  дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні та комбінованого типу комплекси , дитячі будинки та ін.

 Загальна середня освіта

середня загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад І—III

спеціалізована школа (школа-інтернат

гімназія ,ліцей ,колегіум ,

загальноосвітня школа-інтернат ,спеціальна загальноосвітня школа ,

вечірня (змінна) школа.

Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти становить у загальноосвітніх навчальних закладах: I ступеня - 4 роки; II ступеня - 5 років; III ступеня - 3 роки.

 Професійно-технічна освіта. Професійно-технічна освіта дає змогу громадянам здобути професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей, а також підвищити професійну кваліфікацію. Здобувають професійно-технічну освіту в професійно-технічних училищах, професійно-художніх учили¬щах, професійних училищах соціальної реабілітації, училищах-агрофірмах, училищах-заводах, вищих професійних училищах 

Вища освіта. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку відповідно до покликань, інтересів і здібностей громадян, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Здійснюється вона на базі повної загальної середньої освіти. До вищих навчальних закладів належать інститути, консерваторії, академії, університети та ін. Вищі навчальні заклади готують фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями:бакалавр, магістр.

 Післядипломна освіта. Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) дає змогу набути нову кваліфікацію, нову спеціальність та професію на основі наявної з використанням досвіду практичної діяльності, а також поглибити професійні знання.

Самоосвіта громадян

Аспірантура. Аспірантура в Україні є основною формою підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. 

Докторантура. Це найвищий щабель у системі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, невід'ємна ланка системи безперервної освіти.

11. Сучасні види навчання. Проблемне навчання.

 Класифікація форм за способом здобуття освіти: очна, заочна,вечерне-сменная тощо. І, зокрема, – самоосвіта.

За сучасних умов для вільного просування людини у освітньому просторі необхідно забезпечити максимальну гнучкість і різноманітні форми освіти. Тим більше що за умов ринкової економіки, судячи з досвіду розвинених країн, далеко ще не кожному юнакові, не кожної дівчині, і більше, дорослій людині буде не по кишені навчання у очній формі. Навіть якщо взяти освіту буде безплатним – далеко ще не кожна родина зможе годувати й одягати свого дорослого члена. У системі народної освіти неминуче відбуватиметься розвиток заочного, вечірнього та інших форм навчання без відриву з посади. Заочне навчання, при якісної його постановці в усьому світі сприймається як «висока технологія» отримання освіти та студентів, які за в цій формі, стає дедалі більше [10].

Решта форми навчання крім, мабуть, екстернату, займають проміжне становище між очним і заочним навчанням. До того ж вечірнє (змінний) навчання. Особливо цікава система з так званого «відкритого навчання», де є сенс зупинитися докладніше через її потенційної перспективності.

Широкі перспективи у розвитку форм здобуття освіти має, напевно, і екстернат. Екстернат в нас у країні начебто будь-коли заборонявся, але, до того ж час, ніяк і заохочували. Організаційно вона майже відпрацьована, хоча у Законі РФ «Про освіту» і зазначена як із можливих форм здобуття освіти. Проте, вона не має великі можливості.

 «Проблемне викладання грунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем. Суттєвою характеристикою цього викладання є дослідницька діяльність учня, яка з'являється в певній ситуації і змушує його ставити питання-проблеми, формулювати гіпотези та перевіряти їх під час розумових і практичних дій». Основні достоїнства проблемного навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів учіння; викликає у них інтерес до учіння і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їхні творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми.