52) Визначити мотиви суїцидальної поведінки неповнолітніх

Ключовими чинниками, що призводять до самогубства, вважають психологічні, оскільки суїцид є явищем психологічним. Усі інші чинники діють опосередковано через емоційні переживання, мотивацію людини. Мотивація особистості охоплює складні процеси людської психіки, у яких взаємодіють усі її рівні та утворення -- від відчуттів до ідейних переконань.

Мотивами суїцидальної поведінки неповнолітніх можуть бути особистісно-сімейні конфлікти; стан фізичного та психічного здоров'я; конфлікти, пов'язані з моральною поведінкою; конфлікти у професійній або навчальній сфері; матеріально-побутові труднощі та ін. З точки зору особистісного сенсу суїцидальна поведінка представлена такими типами: протест, помста; уникнення стриї дання чи покарання; заклик; самопокарання; відмова існування.

53) Методи соціально - педагогічної діяльності

- педагогічні, які спрямовані на виховання, перевиховання, корекцію, реабілітацію, навчання соціального досвіду;

- соціологічні, які дозволяють зібрати необхідну інформацію: аналіз документів; спостереження, опитування, аналіз змісту газет, кінофільмів, публічних виступів;

- психологічні, які забезпечать зняття психологічного навантаження: тренінг; психотерапія: сугестивна, раціональна, аналітична і групова. Сугестивна психотерапія використовується до пацієнтів і клієнтів як під гіпнозом, так і в стані бадьорості, має на меті визначення хворобливих проявів через навіювання. Раціональна психотерапія здійснюється при лікуванні хворого в стані бадьорості шляхом бесіди, в ході якої лікар обговорює з хворим захворювання, а також навчає його прийомам спротиву хворобі. Аналітична психотерапія враховує реакцію людини на патогенний вплив середовища, тобто вплив який викликає захворювання. Групова психотерапія ґрунтується на позитивному впливові, який чинять один на одного члени групи;

- фінансово-економічні методи спрямовані на розв'язання матеріальних проблем: економічні пільги і санкції;

- правові методи, які допоможуть відновити права і обов'язки клієнта як члена суспільства, знайти юридичні документи, які сприятимуть розв'язанню проблеми клієнта;

- медико-соціальні методи допоможуть вивчити вплив соціальних факторів на стан здоров'я населення і розробити профілактичні заходи усунення шкідливого впливу і попередити можливі захворювання;

- організаційні методи, пов'язані з організацією трудової діяльності клієнта і громадською діяльністю незахищених верств населення;

- комунікативні методи спрямовуються на дотримання етикету спілкування між клієнтом і соціальним педагогом;

- філософські методи: метод емпіричного пізнання (спостереження і експеримент) дозволить обґрунтувати проблему із теоретичних засад;

- логічні методи дозволять соціальному педагогу будувати структуру роздумів над проблемою, використовуючи методи індукції, дедукції, традукції, аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, класифікації.

54) Дати характеристику соціально педагогічної діяльності Шацького

Свою соц. Пед. Діяльність Шацький почав із спроби створити приватну школу(йому було відмовлено)Створив перші в Росії дитячі клуби позашкільні установи для дітей. У 1911 р заснов трудова колонія «Бадьоре життя» Основ життя була фіз. Праця: приготування їжі, самообслуговування, робота на городі, в саду.У вільний час ігри, бесіди, співи, вистави. Природне і соц. Середовище розгляд ним як чинники розвитку дитини.» Діти поєднані з навколишнім середовищем і тісно стикаються з ним»Школа в його розумінні виступає як специфічна частина заг процесу виховання але в жодному випадку не може її замінити.. Головна роль школи полягає в тому, щоб давати в своїх стінах « правильне виховання», вилучаючи зі своеї роботи все те, що є шкідливим, порочним впливом на життя з точки зору школи, а в тому щоб уважно вивчати позитивні і негативні аспекти педагогіки навколишнього середовища, підтримувати перших і боротися з останніми. Роб школи полягає в організації різноманітного розвиваючого і віховуючого дитячого життя .Елементи дитячої діяльності: фізична, розумова, праця, гра, зміцнення здоров’я, ми-во. Найкращим засобом виховання є прояв у душі дитини якого-небудь сильного,щирого почуття, який залишає глибокий слід, спрямив волю.

56.соц.середовище як чинник соціалізаціїсоціальне середовище — це сукупність соціальних умов життє­діяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на формування її свідомості та поведінки.[1] Соціальні умови життєдіяльності – це всі ті фактори, які визначають, якою буде поведінка людини, якою буде її доля і місце у суспільстві, тобто, це умови в сім’ї, колективі дитячого садка, школи, друзі, вулиця, родина, гуртки, ЗМІ. Саме соціальне середовище, зокрема його сфе­ри: політична, соціальна, духовна формують певні очікування що­до поведінки особистості. Ці очікування перетворюються відповід­ними соціальними інститутами у цілі, завдання, зміст соціального виховання. Соціальне середовище існує завдяки численним взаєминам його членів та соціальних інститутів. Чим більша і різноманітніша палітра складових соціального середовища, тим інтенсивніше його розвиток та різноманітніші умови життєдіяльності особистості.[2] В структурі соціального середовища виділяють макро- та мікрорівні. До макрорівня належить матеріальне, культурне, політич­не середовище. Макрорівень - це загально створені умови існування для кожної людини і є однаковими для всіх. А саме до макросередовища належать: держава, етнос, суспільство, регіон, місто, селище чи село, а також ті великі організації, які діють на території даних середовищ, а саме засоби масової інформації, субкультури, контркультури, а також економічне і політичне становище у країні, які також відіграють чималу роль у соціалізації індивіда.Мікрорівень - це конкретні умови життя особистості (сім'я, сусідство) та умови в середовищі найближчого оточен­ня (вулиця, тип поселення, навчальний чи трудовий колектив, гро­мадські організації, формальні та неформальні об'єднання). Отже, мікрорівень (мікросоціум) - це спільність, що діє на певній території, включає сім'ю, сусідство, групи однолітків, різні громадські, державні, релігійні, приватні і виховні організації, а також різні неформальні групи жителів|мешканець|. Визначити межі|кордон| мікросоціуму не завжди просто. У сільських поселеннях, в селищах, в малих містах ці межі|кордон|, як правило, співпадають|збігатися| з|із| межами конкретного поселення в середніх і великих містах визначення меж|кордон| мікросоціуму проблематично. Мікросоціум можна обмежувати двором (якщо йдеться про мікросоціум маленьких дітей); кварталом (для молодших школярів), мікрорайоном (для більш старших вікових груп). Умовно мікросоціум - це конкретне сільське поселення, селище або мале місто, а в середніх і більших містах - мікрорайон. Вплив мікросоціуму на процес соціалізації дітей, підлітків, юнаків|юнак| залежить від об'єктивних характеристик мікросоціуму і суб'єктивних характеристик самої людини.

57.соц-пед.діял в 60-90 рр в 60-ті роки ХХст. В Інституті педагогіки в Москві починає розроблятися система «школа-центр життя». В рамках експерименту школа була осередком навчальної та виховної роботи, створювались групи, гуртки для дітей, клуби вихідного дня, секції, але через перевантаженість експеримент потерпів поразку. Проте він дав поштовх для створення осередків позашкільної зайнятості. Вони починають діяти і активно працюють при школах до 90-х років, далі держава не має ресурсів їх утримувати. школа і педагогічна наука України в період так званого розвинутого У цих дослідженнях розвиток історико-педагогічної думки прямо пов’язувався з п’ятирічними планами, партійними з’їздами та постановами. Природно, що побудована на цих засадах періодизація розвитку історії педагогіки як науки не є нині перспективною основою для розгортання відповідних досліджень. програми підвищення життєвого рівня народу. Одним із ключових завдань в цьому напрямку було вирішення житлової проблеми. Житлове та комунальне будівництво офіційно було віднесено до розряду пріоритетних. підвищення заробітної плати працівникам виробничої сфери, стипендії студентам, пенсії літнім людям та інвалідам. Історія легітимного визнання державою в 1992 році професії соціального педагога (у т. ч. різні напрямки діяльності і внутрішні спеціалізації) засвідчує, що помітно загострилась проблема само­визначення власне професійної сфери соціально-педагогічної робо­ти

58.прийомна сімяПрийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання та спільне проживання (відповідно до Закону України "Про охорону дитинства"). Функціонування при­йомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім'ю, за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України (№ 565 від 26 квітня 2002 року).Метою створення прийомних сімей є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, по­збавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім'ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але пе пізніше досягнення ними 23-річного віку.Створення прийомних сімей дозволяє вирішувати питання тим­часового влаштування долі дитини, батьки якої за певних обставин (хвороба, засудження) певний проміжок часу не можуть займатися її вихованням. У такому випадку дитина влаштовується у прийомну сім'ю па той проміжок часу, поки родина пе справиться з пробле­мами, які не дозволяють біологічним батькам займатися дитиною, забезпечувати необхідний рівень життя іі розвитку.

59.центр дітей сімї та молодіЗавдання центру: - участь у виконанні загальнодержавних та інших соціальних програм шляхом проведення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю, зокрема забезпечення соціального обслуговування, соціального супроводу та патронажу, соціальної профілактики і реабілітації, соціальної та психологічної адаптації; створення спеціалізованих формувань та забезпечення їх функціонування;- залучення громадськості до проведення роботи із сім’ями, дітьми та молоддю, підтримка та розвиток волонтерського руху.Функції центру, відповідно до покладених завдань: - Нетішинський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді забезпечує соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді; здійснює соціальне супроводження прийомних сімей; - супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах;- соціальний патронаж молоді, яка відбула покарання у формі обмеження або позбавлення волі на певний строк;- проводить роботу із запобігання вчиненню правопорушень та профілактики соціально небезпечних хвороб у дитячому та молодіжному середовищі, пропагує здоровий спосіб життя; - здійснює соціально-реабілітаційні заходи, спрямовані на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах допомоги у відновленні оптимальної життєдіяльності, досягнення більш високого рівня соціальної адаптації; - здійснює заходи, спрямовані на соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою підготовки їх до самостійного життя; - здійснює соціальну роботу, спрямовану на запобігання відмовам від новонароджених дітей; - здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей та молоді з функціональними обмеженнями

60.сутністю сільська територіальна громада – це такий колектив людей села чи селища, в якому міжособистісні відносини зумовлені громадськоціннісним та особистісно значущим змістом...Діапазон функцій, які здійснюються територіальними громадами, дуже широкий. Систему функцій територіальних громад, як і інших суб'єктів місцевого самоврядування, складають функції, аналогічні функціям держави, зокрема її об'єктним функціям (політичним, економічним, соціальним, культурним, екологічним — з числа внутрішніх і зовнішніх функцій), і ті, що властиві виключно або переважно суб'єктам місцевого самоврядування (територіальним громадам, їхнім представницьким органам).

61.Ресурсне забезпечення соц. Пед діяльності.ресурс визначається як засіб, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності.Соціальна педагогіка стає суспільно значущим ресурсом соціального розвитку, оскільки займається пошуком шляхів соціального миру на основі ідеї розв'язання і попередження соціальних конфліктів засобами освіти й виховання. До внутрішніх ресурсів соціально-педагогічної роботи належать:— особливості психічних пізнавальних процесів особистості (сприймання, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви);— прояви емоційно-вольових процесів та психічних станів;— особистісні характеристики (особливості характеру, темпераменту, потреби, інтереси, цінності, мотиви);— показники освітнього рівня людини;— професійні та соціальні уміння й навички, якими вона володіє.До основних видів зовнішніх ресурсів належать: матеріальні; людські; інформаційні; соціальні; технологічні. Серед матеріальних ресурсів можна виокремити фінансові і нефінансові, офіційні та неофіційні. До фінансових ресурсів можна віднести всі види грошових надходжень для організації та здійснення соціально-педагогічної роботи. Серед них — бюджетні витрати на забезпечення діяльності різних соціальних служб, пенсії та інші види виплат. У свою чергу вони є різновидом і офіційних матеріальних ресурсів. Прикладом неофіційних фінансових ресурсів можуть бути грошова допомога друзів, колег по роботі, спонсорів, яка безпосередньо передається в руки людині, що потребує підтримки, або її близьким. Серед нефінансових матеріальних ресурсів можна виокремити приміщення, обладнання, книги, речі, ліки тощо.Основні людські ресурси: соціальні педагоги; соціальні працівники; психологи; реабілітологи; інші працівники соціальних інститутів; волонтери. До основних видів інформаційних ресурсів соціально-педагогічної роботи належать: спеціальна література; буклети, листівки, брошури, прес-релізи; рекламна продукція (плакати, стенди); інформація у ЗМІ про благодійні заходи неурядових структур і соціальні програми органів влади та місцевого самоврядування; інформаційна мережа Інтернет (сторінки донорів, інформаційно-пошукові сервери, спеціалізовані сторінки зі фандрайзингу тощо); усна інформація спеціалістів та волонтерів.Кожна держава має систему соціальних інститутів, які безпосередньо чи опосередковано займаються вирішенням соціальних проблем і виступають як інституціальні ресурси. Технологічні ресурси — це сукупність форм, методів, засобів та прийомів, що застосовуються соціальними службами, окремими закладами соціального обслуговування, соціальними педагогами та працівниками з метою досягнення успіху соціально-педагогічної роботи та забезпечення завдань соціального захисту населення. Окрім перерахованих вище різновидів внутрішніх та зовнішніх ресурсів, окремим ресурсом соціально-педагогічної роботи виступає сім'я.

62.Розкрити особливості соціально-педагогічної діяльності А.С.Макаренка Антон Семенович Макаренко — один із найвідоміших педагогів, який збагатив світову педагогіку, вніс великий доробок у теорію виховання.У своїй педагогічній роботі А. С. Макаренко виходив з такого положення: «Відповідальність перед дітьми — це відповідальність перед історією; сьогоднішні діти — це завтрашня історія, завтрашнє майбутнє людства, нашої великої справи».А. С. Макаренко створив два взірцевих педагогічних заклади — колонію Горького («Педагогічна поема»), комуну ім. Дзержинського Тисячі правопорушників, дітей без нагляду не тільки підняв «з дна» життя, але й повернув до життя, виховав їх передовими громадянами нашої ВітчизниУ своїй педагогічній системі А. С. Макаренко насамперед виділив основні ознаки колективу:Спільна мета, спільна праця, спільна організація цієї праці;Органічний зв'язок з іншими колективами.Наявність органів координування і управління, відносини відповідальної залежності;Колектив повинен стояти на принциповій позиції світової єдності трудящого людства.А. С. Макаренко розглядав колектив як динамічне об'єднання, яке у своєму розвитку проходить ряд стадій:Перша стадія — вимагає педагог, він же вивчає вихованців, організовує різноманітну колективну діяльність;Друга стадія — вимагає педагог і актив. Робота з активом. Різноманітні форми колективної діяльності, розвиток активності;Третя стадія — колектив висуває до окремої особистості.організував колектив дітей у різновікові загони для трудової діяльності й навчання. Працюючи зі специфічним контингентом, видатний педагог приділяв велику увагу розумовому вихованню дітей і підлітків, а також удосконаленню педагогічного процесу в школі, поліпшенню навчально-виховної роботи. Шкільна дисципліна  . принцип паралельної дії, використовуваний А.Макаренком, згідно з яким вихованцеві пред'являють вимогу не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного покладається на колектив і його самоврядування.